Картка проєкту
|
Розробник: Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів |
Мета проєкту – затвердження Порядку зберігання активів, прийнятих в управління Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у проєкті постанови корупціогенні фактори, які можуть зумовити ризик зловживань працівниками АРМА під час ухвалення рішення щодо необхідності зберігання активів.
Опис виявленого корупціогенного фактора
І. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності фізичних (юридичних) осіб у будь-якій сфері правового регулювання
1.Проєктом постанови пропонується затвердити Порядок, який визначає механізм зберігання АРМА активів з метою збереження їх властивостей, запобігання ризикам їх псування, втрати, посягань на такі активи (далі – проєкт Порядку).
Так, у розділі ІІ визначені способи забезпечення зберігання активів за їх видами. Зокрема, у п. 2 розділу ІІ проєкту Порядку як спосіб забезпечення зберігання активів у виді нерухомого майна визначено здійснення заходів охорони спеціалізованими організаціями.
Спеціалізованими організаціями відповідно до п. 3 розділу І проєкту Порядку вважаються суб’єкти господарювання будь-якої форми власності, створені та зареєстровані на території України, що здійснюють охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії, а також територіальні органи поліції охорони.
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ проєкту Порядку визначення спеціалізованих організацій здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» за результатами проведення відкритих торгів.
Підстави для реалізації АРМА цього способу зберігання нерухомого майна визначаються у п. 2 розділу ІІ проєкту Порядку: «Зберігання нерухомого майна (а також пулів активів, до яких входить нерухоме майно), у тому числі майна, що потребує захисту від зовнішніх впливів або ризиків посягання, забезпечується шляхом здійснення заходів охорони […]». Тобто такими підставами є невичерпний перелік обставин, включаючи потребу у захисті від зовнішніх впливів або ризиків посягання, але не обмежуючись нею.
Окрім цього, відповідно до абз. 3 п. 3 розділу ІІ проєкту Порядку «За потреби, у разі наявності в АРМА відомостей про особливі умови зберігання чи поводження з активом у вигляді земельної ділянки, або якщо такий актив потребує захисту від зовнішніх впливів або ризиків посягання, його зберігання забезпечується у порядку, визначеному пунктом 2 цього розділу».
Таким чином, для здійснення заходів охорони щодо земельних ділянок необхідна сукупність двох умов:
- наявність відповідної потреби;
- наявність в АРМА відомостей про особливі умови зберігання чи поводження з активом у вигляді земельної ділянки або якщо такий актив потребує захисту від зовнішніх впливів або ризиків посягання.
Такі підстави (за винятком наявності в АРМА відомостей про особливі умови зберігання чи поводження з активом у вигляді земельної ділянки) не є чітко визначеними, тому їх встановлення залежить від суб’єктивного ставлення працівника АРМА.
Виходячи із формулювання вищезазначених норм, працівник АРМА, відповідальний за організацію зберігання нерухомого майна, включаючи земельні ділянки, приймає рішення щодо необхідності залучення спеціалізованих організацій на власний розсуд, зумовлюючи тим самим ризик неоднакового застосування вказаних положень проєкту Порядку.
Оскільки такі організації є суб’єктами господарювання будь-якої форми власності, існує ризик залучення приватних організацій за відсутності обґрунтованих підстав для здійснення заходів охорони. Своєю чергою, це призведе до необґрунтованих витрат державних коштів, що може нівелювати економічну складову мети управління відповідними активами.
Рекомендація НАЗК: визначити чіткий та вичерпний перелік підстав для здійснення заходів охорони нерухомого майна (у т.ч. земельних ділянок).
2. Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі – Закон) з метою зберігання активів АРМА має право, зокрема, замовляти експертні висновки або консультації щодо активів, наділених специфічними ознаками.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ проєкту Порядку особливі умови зберігання чи поводження з активом, наділеним специфічними ознаками, які є підставою для вибору способу забезпечення зберігання нерухомого та рухомого майна, визначаються АРМА на підставі експертного висновку та/або за результатами проведених консультацій під час здійснення ідентифікації такого активу або після прийняття АРМА активу в управління.
Проєкт Порядку не визначає, у якому порядку і за яких підстав проводиться експертиза, а у яких випадках – існує необхідність проведення консультацій. Водночас не визначено, за яких умов існує необхідність здійснення обох цих заходів і який порядок врахування результатів їх проведення.
Отже, створюється ризик зловживання працівниками АРМА в частині прийняття рішення щодо проведення відповідних експертиз та консультацій. За наявності інтересу в залученні до проведення цих заходів окремих фізичних та/або юридичних осіб такий працівник може реалізувати це право без існування реальної необхідності в їх проведенні.
Рекомендація НАЗК:
визначити підстави та порядок реалізації АРМА права замовляти експертні висновки або консультації щодо активів, наділених специфічними ознаками.
ІІ. Невідповідність положень нормативно-правового акта положенням нормативно-правового акта, що має вищу юридичну силу, або міжнародним договорам України.
ІІІ. Юридична колізія в законодавстві: суперечність між різними положеннями одного й того самого нормативно-правового акта або між положеннями різних нормативно-правових актів однакової юридичної сили у вирішенні одного й того самого питання, що допускає різне тлумачення норм.
Згідно з ч. 4 Закону: «Прийняті в управління активи зберігаються Національним агентством […]. Зберігання активів здійснюється Національним агентством з дотриманням умов, необхідних для збереження властивостей активів, запобігання ризикам їх псування, втрати, посягань на такі активи».
Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону з метою зберігання активів АРМА має право, зокрема:
- укладати цивільно-правові договори із суб’єктами господарювання, які мають необхідну матеріально-технічну базу, персонал з відповідними професійними навичками та досвід для забезпечення належного зберігання активів або зі спеціалізованими організаціями для забезпечення охорони активів, які потребують захисту від зовнішніх впливів або ризиків посягання;
- замовляти експертні висновки або консультації щодо активів, наділених специфічними ознаками;
- вживати інших заходів, необхідних для забезпечення належних умов зберігання активів.
Варто зауважити, що Закон не передбачає темпоральної залежності здійснення таких заходів від моменту передачі активу в управління згідно з відповідними актами приймання-передачі, допускаючи їх здійснення як до, так і після приймання активу в управління.
Аналогічним чином це запропоновано врегулювати Порядком у частині визначення особливих умов зберігання чи поводження з активом, що наділений специфічними ознаками. Відповідно до п. 7 розділу ІІ проєкту Порядку особливі умови зберігання чи поводження з активом, наділеним специфічними ознаками, які є підставою для вибору способу забезпечення зберігання нерухомого та рухомого майна, визначаються під час здійснення ідентифікації такого активу або після прийняття АРМА активу в управління. Тобто виявлення підстав для укладення цивільно-правового договору та його укладення може здійснюватися і після передання активу в управління АРМА.
Водночас відповідно до п. 4 розділу ІІІ проєкту Порядку цивільно-правові договори із спеціалізованими організаціями, зберігачами, банками укладаються АРМА не пізніше дати підписання відповідного акта приймання-передачі активів представником АРМА, з однієї сторони, та прокурором, з другої сторони. Отже, такий договір, за наявності відповідних підстав, має бути укладений не пізніше того, як актив перейде в управління АРМА.
Таким чином, має місце суперечність положень, які, в одному випадку, встановлюють обмеження щодо укладення цивільно-правового договору про зберігання активу після передачі його в управління АРМА, а в іншому – такий порядок допускається, оскільки визначення особливих умов зберігання чи поводження з активом, який наділений специфічними ознаками, що є передумовою для укладення цивільно-правового договору, може відбуватись і після передання активу в управління АРМА.
Рекомендація НАЗК: п. 4 розділу ІІ проєкту Порядку – виключити.
Висновок: проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
