Картка проєкту
|
Розробник: Національне агентство України з питань державної служби |
Мета проєкту – удосконалення порядку застосування дисциплінарних стягнень до державних службовців |
Проєкт Закону надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у проєкті Закону корупціогенний фактор, який зумовить ризик зловживань комісій з розгляду дисциплінарних справ (далі – дисциплінарна комісія) та суб’єктів призначення під час обрання виду дисциплінарного стягнення для державних службовців.
Опис виявленого корупціогенного фактора
І. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов'язків чи відповідальності фізичних (юридичних) осіб у будь-якій сфері правового регулювання
1. Проєктом Закону пропонується посилити дисциплінарну відповідальність державних службовців.
Для цього чч. 2-4 ст. 66 Закону України «Про державну службу» (далі – Закон) викладаються у новій редакції.
Встановлюються альтернативні види стягнень щодо кожного окремого дисциплінарного проступку. Вони є на один ступінь вищими по відношенню до визначених у чинних нормах.
Наприклад, в ч. 2 ст. 66 Закону визначено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 66 цього Закону, суб’єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.
Натомість у новій редакції цієї норми пропонується встановити, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 66 цього Закону, суб’єкт призначення може обмежитися зауваженням або оголосити догану такому державному службовцю.
Також, виходячи із запропонованих положень ч. 7 ст. 66 проєкту Закону, під час обрання виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, ставлення державного службовця до виконання своїх посадових обов’язків, обставини, що пом’якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність.
Тобто, при обранні виду дисциплінарного стягнення з тих, що передбачені для певного дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія повинна врахувати вказаний перелік обставин, серед яких, зокрема, ті, що пом’якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність.
Водночас, проєктом Закону ст. 67 доповнюється новою ч. 5. Визначено, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення дисциплінарна комісія, з урахуванням пом’якшуючих або обтяжуючих обставин, може обрати більший чи менший вид стягнення, ніж передбачено для конкретного дисциплінарного проступку.
Виходячи з цього положення дисциплінарна комісія, при обранні дисциплінарного стягнення, може вийти за межі запропонованих у чч. 2-4 ст. 66 проєкту Закону альтернатив.
Проте, конкретно не визначено, у якому порядку відбувається обрання більшого чи меншого виду стягнення, ніж це передбачено чч. 2-4 ст. 66 проєкту Закону. Наприклад, якщо державний службовець вчинив дисциплінарний проступок, передбачений п. 2 ч. 2 ст. 65 Закону, то за це проєктом Закону передбачено стягнення у виді догани або неповної службової відповідності. Не визначено, у якому порядку, після врахування обтяжуючих обставин, дисциплінарна комісія визначатиме, відносно якого із запропонованих видів дисциплінарного стягнення слід обрати суворіший – догани чи неповної службової відповідності.
Таким чином, урахування пом’якшуючих та обтяжуючих обставин може бути підставою як для обрання більшого чи меншого стягнення в межах передбачених чч. 2-4 ст. 66 проєкту Закону (в рамках попередньо визначених альтернатив), так і для обрання більшого чи меншого стягнення в розумінні ч. 5 ст. 67 проєкту Закону (поза рамками попередньо визначених альтернатив).
Зокрема, застосування ч. 7 ст. 66 та ч. 5 ст. 67 Закону (в редакції проєкту) у поєднанні з новими нормами чч. 2-4 ст. 66 Закону зумовить застосування дисциплінарного стягнення на два ступені вище або нижче.
Така необґрунтована дискреція зумовить ризик зловживань дисциплінарних комісій і суб’єктів призначення при обранні виду дисциплінарного стягнення.
Рекомендація НАЗК: доопрацювати порядок обрання дисциплінарного стягнення в частині врахування дисциплінарною комісією обставин, що пом’якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність.
2. Визначена проєктом Закону нова редакція ст. 11 встановлює нечітке правове регулювання.
В абз. 2 ч. 1 ст. 11 Закону встановлено, що у скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.
Отже, державний службовець самостійно приймає рішення про вимогу утворення комісії. Це допускає випадки, коли розгляд скарги відбувається без формування комісії.
Проєктом Закону пропонується ч. 3 ст. 11 Закону викласти в новій редакції. Визначено, що керівник державної служби зобов’язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення) за результатами розгляду скарги на підставі висновку комісії.
Отже, обґрунтована відповідь (рішення) надається за результатами розгляду скарги і обов’язково повинна ґрунтуватись на висновку комісії.
Зважаючи на зазначене виникає суперечність між абз. 2 ч. 1 Закону та ч. 3 ст. 11 проєкту Закону, адже не усі державні службовці будуть реалізовувати право вимоги створення комісії. В таких випадках висновку комісії не буде підготовлено.
Це створює ризик зловживань керівника. Відсутність висновку комісії може тлумачитись як підстава для не надання відповіді (рішення) на скаргу.
Різна правозастосовна практика спричинить спірні правовідносини.
Рекомендація НАЗК: викласти ч. 3 ст. 11 проєкту Закону в такій редакції: «Керівник державної служби зобов’язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення) за результатами розгляду скарги. У випадку, передбаченому абзацом другим частини першої статті 11 цього Закону, така відповідь надається за результатами розгляду скарги на підставі висновку комісії».
Висновок: проєкт Закону містить корупціогенний фактор та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
В.о. Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Микола КОРНЕЛЮК
