
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) реалізує превентивну антикорупційну політику та здійснює фінансовий контроль за статками посадовців, зокрема моніторинг способу життя та повні перевірки декларацій. Повноваження НАЗК визначені ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), а права — ст. 12 цього Закону. Зокрема, Агентство має право отримувати інформацію за запитами, мати автоматизований доступ до державних реєстрів, а відомості з ЄРДР надається в порядку, встановленому спільним наказом НАЗК і Генерального прокурора. Крім того, ст. 13 Закону регламентує статус і повноваження уповноважених осіб НАЗК, які здійснюють перевірки у межах компетенції Агентства.
Тож, НАЗК не наділено повноваженнями здійснювати досудове розслідування та оперативно-розшукову діяльність. Такі повноваження належать правоохоронним органам в межах їх підслідності. Йдеться про такі процесуальні дії як обшук, тимчасове вилучення речей (телефонів) і документів, негласні слідчі (розшукові) дії тощо. Зазначені дії вчиняються відповідно до КПК України і, як правило, на підставі ухвали слідчого судді.
Водночас у низці заяв медіа, громадських активістів та інших джерел висловлювалася критика НАЗК щодо нібито поверхневого моніторингу способу життя одного з високопосадовців Служби безпеки України (СБУ). Однак Агентство діяло виключно в межах наданих законом повноважень, дослідивши всю доступну на той момент інформацію та факти. Варто підкреслити, що в межах інструменту моніторингу способу життя НАЗК не може перевіряти такі обставини, як фіктивність підприємницької діяльності, отримувати доступ до особистого листування чи проводити обшуки. Такі повноваження належать саме правоохоронним органам.
Слід зазначити, що НАЗК, виявивши підстави для проведення моніторингу способу життя посадовця, звернулося до Офісу Генерального прокурора (ОГП) (на той час Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не була окремою юридичною особою). Агентство поінформувало про здійснення моніторингу та запитало інформацію про наявні кримінальні провадження стосовно суб’єкта декларування, а також чи вживалися заходи цивільно-правового характеру для визнання активів необґрунтованими. У відповідь було повідомлено про відсутність таких фактів.
Підсумовуючи, варто наголосити, що результати моніторингу способу життя НАЗК та результати досудового розслідування правоохоронних органів можуть відрізнятися через різний обсяг інструментів, закріплених у їхніх повноваженнях.
Принагідно НАЗК заявляє про відсутність будь-якого зовнішнього впливу на свою діяльність у всіх напрямах роботи. У зв’язку з позицією, висловленою прокурором САП під час судового засідання, Агентство направило офіційне звернення з проханням надати фактичні обґрунтування, на які він спирався у своєму виступі. НАЗК очікує оперативної відповіді від САП та, у разі потреби, готове вжити відповідних заходів.