Увага українських медіа в контексті висвітлення корупції переважно прикута до комунікації конкретних корупційних випадків, тоді як у соцмережах превалюють загальні міркування про корупцію без посилань на фактичні дані, аналізу конкретних кейсів та проблем. Настрої в соціальних мережах щодо боротьби з корупційними зловживаннями традиційно набагато похмуріші, ніж у медіа. Про це свідчать результати медіамоніторингу інформаційного простору у четвертому кварталі 2024 року, проведеного Центром контент-аналізу на замовлення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) за фінансової підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI).
В сегменті українських медіа переважали повідомлення з описом конкретних ситуацій, тоді як меседжі із загальними міркуваннями про корупцію склали 39%. Натомість в соціальних мережах це співвідношення виявилося дзеркальним: 39% дописів стосувалися конкретних корупційних випадків і 61% — повідомлення з оціночними та експресивними судженнями без фактів чи конкретизації.
Медіа висвітлювали більш збалансований набір тез — від тверджень про існування корупції попри війну до меседжів про антикорупційний ефект цифровізації та зростання кількості випадків викриття корупціонерів. Загалом протягом 2024 року загальних абстрактних міркувань про корупцію у медіа стало суттєво менше (у 2023 році таких повідомлень було 54%).
Водночас найпопулярніші теми в соцмережах транслювалися в негативній тональності та акцентували на поширеності корупції під час війни, неспроможності вступу України до ЄС і НАТО через корупцію тощо.
Показово, що саме в соцмережах найпоширеніший песимістичний дискурс про безкарність корупції та марність боротьби з нею. Частка таких тез зросла удвічі в порівнянні з попереднім кварталом — з 21% до 40%.
При цьому якщо в медіа ключовими спікерами на тему корупції були політики, посадовці, військові та проукраїнські лідери думок, то серед популярних джерел у соціальних мережах присутні ресурси, які давно перебувають у полі зору правоохоронних органів (телеграм-канал “Резидент”, мережі засудженого до ув’язнення Олега Царьова та пропагандистки Діани Панченко, яка отримала підозру у державній зраді тощо).
Водночас у соцмережах вперше протягом року частка дописів результативність боротьби з корупцією, яка ніколи раніше у 2024 році не перевищувала 1%, зросла до 15% — зокрема, за рахунок уваги популярних блогерів до винагородження викривачів корупції.
“Порівняння даних медіамоніторингу та соціологічного опитування, проведених на замовлення НАЗК, підтверджує вагомий вплив інформаційного простору на сприйняття рівня корупції в суспільстві. Ми бачимо чіткі тенденції, коли все більше українців користуються соціальними мережами як головним джерелом інформації і саме в соцмережах нагнітається найбільше негативу навколо теми корупції. У 2024 році частка бездоказових повідомлень про всеохопну корупцію в Україні зросла порівняно з попереднім роком, що відобразилось також у збільшенні відсотку громадян, які вважають корупційні прояви дуже поширеними. Незважаючи на зростання кількості вироків топпосадовцям та постійне зменшення випадків особистого корупційного досвіду громадян, оцінка ними загальної ситуації з корупцією погіршується. Це закономірно з огляду на те, які наративи культивуються в соцмережах, особливо в Telegram, який має значну мережу анонімних, в тому числі проросійських, каналів, - вважає керівниця Управління комунікацій та інформаційної політики НАЗК Олена Конопля. - В нашому суспільстві кілька років існує парадокс: чим більш відкриті антикорупційні органи, які розказують про результати своєї діяльності (розпочаті провадження, винесені підозри, вироки), тим більше про це інформації в медіа, і тим більше в людей складається враження, що корупція настільки велика, що годі очікувати позитивних зрушень. Хоча причинно-наслідковий зв'язок має бути іншим: справа, підозра, вирок - ознаки зменшення корупції, а не збільшення. До Революції Гідності корупцію не викривали системно і на високому рівні, про неї не говорили так багато і часто. Наразі антикорупційні органи знаходяться в пастці суспільної думки, створеній через низьке розуміння того, що саме є корупцією, адже часто для українців це синонім всіх можливих негативних явищ. Росія продовжує майстерно грати на цій темі, поширюючи дезінформацію про начебто тотальну корумпованість України, аби руйнувати єдність українців та підтримку партнерів. Нам потрібно переводити суспільний дискурс про корупцію в більш предметне і конструктивне русло, ніж є наразі”.
Частка повідомлень про інституційну корупцію (корупцію на найвищому рівні або ж корупцію в органах державної влади) в медіа сягнула 75% від усіх згадок про корупційні прояви, що стало найвищим показником за рік. Таким чином, увага медіа до інших типів корупції скоротилася до найменших показників. Повідомлення про інституційну корупцію були присвячені переважно скандалам довкола МСЕК, а також зловживанням у ТЦК.
На другому місці за кількістю повідомлень опинилася побутова корупція (13% всіх повідомлень про корупцію), хоча традиційно протягом року вона поступалася корпоративній (8%). Частка повідомлень про корупцію в органах місцевого самоврядування знизилась до 4%).
Тема інституційної корупції була домінантною і для соцмереж (87%). Частка таких дописів була ще більшою, ніж у медіа. Помітно менше в соцмережах комунікували корпоративну (6%), побутову корупцію (5%) та корупцію в органах місцевого самоврядування (2%).
Повідомлень про корупцію, пов’язану з війною, наприкінці 2024 року стало більше — частка таких публікацій досягла майже половини від загальної кількості повідомлень про корупцію (у третьому кварталі - 40%). Насамперед це пов’язано з висвітленням справ регіональних МСЕК, викриттів у військовій сфері, а також спроб держави навести з цим лад. Помітним стало зростання кількості емоційних звинувачень у бік держави та громадян в причетності до корупції.
Загалом інформаційний простір традиційно переповнений дискурсом про покарання за корупцію. Водночас частка публікацій, в яких йдеться про запобігання корупції, у вересні-грудні 2024 року майже вдвічі зросла порівняно з третім кварталом (6%). Тематика цих публікацій була тісно пов’язана із запобіганням корупції у МСЕК і ТЦК, зокрема, із заходами діджиталізації.
Іноземні медіа стали відчутно частіше транслювати повідомлення про нездоланність корупції в Україні: 35% публікацій проти 13% у третьому кварталі 2024 року. Наратив про корупцію як перешкоду до вступу до ЄС та НАТО найактивніше використовували німецькі медіа. Утім, більшість матеріалів інозмених медіа містили лише загальну констатацію наявності корупції в Україні як однієї з ключових проблем під час війни без наведення конкретних даних.
Дослідження медіа проводилося на матеріалах вибірки Топ-100 майданчиків, куди входять інформаційні сайти та друковані медіа, а також випуски новин семи телевізійних каналів (Телемарафон «Єдині новини», Прямий, 5 канал, Еспресо, 24 канал, Київ, Суспільне Київ). У цій вибірці за досліджуваний період було виявлено 32260 повідомлень зі згадуваннями слів «корупція», «хабарництво» та інших.
У соцмережах проаналізовано 800 найпопулярніших публікацій у Facebook, Telegram та Youtube, які набули найбільшого поширення й мали найбільшу кількість контактів з аудиторією. Враховувалися як суто українські акаунти, так і проросійські, але розраховані на українську аудиторію.
Здійснення щоквартального моніторингу медіа на тему корупції та боротьби з нею передбачено Стратегією комунікацій у сфері протидії та запобігання корупції на період до 2025 року та Державною антикорупційною програмою на 2023-2025 роки.
