| Рекомендація |
Стан виконання |
|
Рекомендація №32Для забезпечення правової визначеності та публічної підзвітності НАЗК слід переглянути підхід до регулювання процедур фінансового контролю, а саме: консолідувати відповідні процедури замість штучного розпорошення їх на окремі документи, уникати класифікації внутрішніх правил як необов’язкових «рекомендацій» чи «методологій», ухвалювати всі процедури як нормативноправові акти після відкритого та інклюзивного процесу консультацій щодо проєктів, а також реєструвати їх у Міністерстві юстиції
|
Виконано
Відділ внутрішнього контролю розробив Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої працівником Національного агентства, затверджений наказом Національного агентства від 04.12.2024 № 403/24. Зазначений Порядок відповідає положенням загального Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 29.01.2021 № 26/21 (у редакції наказу НАЗК від 13.11.2023 № 256/23), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2021 за № 158/35780.
Водночас розроблений Порядок деталізує процедуру повної перевірки декларацій, поданих керівництвом НАЗК. Такий підхід забезпечує підвищення прозорості відповідних процесів, сприяє запобіганню виникненню потенційного конфлікту інтересів та створює належні умови для його своєчасного і ефективного врегулювання. |
|
|
Рекомендація №33НАЗК має забезпечити застосування автоматизованої системи логічного та арифметичного контролю до всіх декларацій, поданих відповідно до ст. 52-1 ЗЗК. (Див. оцінку за критерієм 5.4. Анкети)
|
Забезпечено виконання
Проблема, визначена у пункті 1.4.3.5 Заходів з виконання Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки, полягає у необхідності впровадження ефективних інструментів, які унеможливлять зловживання особливим порядком фінансового контролю щодо осіб розвідувальних органів або тих, хто здійснює розвідувальну, контррозвідувальну чи оперативно-розшукову діяльність. Очікуваним результатом є створення системи, що забезпечуватиме логічний, арифметичний контроль та перевірку повноти заповнення електронних декларацій із дотриманням вимог безпеки.
Передбачалося впровадження таких автоматизованого логічного арифметичного контролю у 12 органах, однак у розвідувальних структурах це визнано неможливим через вимоги власної безпеки. Із шести підпунктів пункту 1.4.3.5 повністю виконано чотири. Національним агентством затверджено Порядок проведення логічного та арифметичного контролю та утворено робочу групу для впровадження системи.
Частково виконані підпункти 1.4.3.5.5–1.4.3.5.6, що передбачають розроблення технічних вимог та впровадження самої системи. Робоча група провела консультації й підготувала перелік невідповідностей і вагових коефіцієнтів для логічного та арифметичного контролю декларацій.
Наразі Служба безпеки України у межах публічних закупівель розробила технічні вимоги, провела торги (UA-2024-11-29-015277-a) та уклала договір на створення програмноапаратного комплексу «Перевірка декларацій». Цей проєкт розглядається як пілотний, а отриманий досвід може бути масштабований для впровадження аналогічних систем в інших державних органах та військових формуваннях. |
|
|
Рекомендація №34НАЗК має оприлюднити правила логічного та арифметичного контролю; якщо НАЗК ухвалить рішення про те, що за його політикою ці правила не повинні бути доступними для суб’єктів декларування та інших осіб, воно має ініціювати відповідні зміни до законодавства для створення належного правового підґрунтя для обмеження доступу до цих правил. Перед цим НАЗК має провести публічні консультації з громадськістю. (Див. оцінку за критерієм 5.5 Анкети)
|
Виконано
| Національне агентство розробило та зареєструвало у Міністерстві юстиції України Порядок проведення логічного та арифметичного контролю декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який був затверджений наказом НАЗК від 21.06.2024 № 161/24 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України за № 954/42299 від 25.06.2024. Відповідно до абз. 2 п. 3 цього Порядку Національне агентство визначає правила логічного та арифметичного контролю для оцінки ризиків декларації, які є частиною програмного коду Реєстру і не підлягають оприлюдненню та поширенню. |
|
|
Рекомендація №35НАЗК має скасувати окрему паралельну процедуру контролю за повнотою заповнення декларацій та повернутися до попереднього підходу, коли контроль за правильністю та повнотою заповнення декларацій здійснювався НАЗК як єдиний вид контролю, як це передбачено ЗЗК. (Див. оцінку за критеріями 5.5, 5.7 та 5.9 Анкети).
|
Не виконано
Контроль щодо повноти заповнення є одним з видів фінансового контролю, який здійснюється Національним агентством відповідно до ст. 51-1 Закону України «Про запобігання корупції».
Відокремлення контролю щодо повноти заповнення декларації від правильності її заповнення обумовлено суттєвою відмінністю між змістом правильності і повноти заповнення декларацій та необхідністю підвищити загальну ефективність заходів фінансового контролю, як фундаментального елементу запобігання корупції.
Так, наказом Національного агентства від 23.07.2021 № 448/21 затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за № 986/36608, який в свою чергу визначає, що контроль щодо правильності заповнення – встановлення відповідності та співвідношення відомостей, зазначених в електронних документах суб’єкта декларування. Керуючись п. 1 розділу ІІ Порядку від 23.07.2021 № 448/21 електронними документами, що включаються до Реєстру є декларації, у тому числі виправлені декларації, що подаються відповідно до Закону; повідомлення про відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента, передбачені Законом; повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування, передбачені Законом.
Відповідно до п. 6 розділу І вищезгаданого порядку функціональні можливості Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) забезпечують відповідність електронних документів визначеним правилам.
Крім того, у п. 4 розділу ІІ того ж порядку встановлено, що зареєстровані в Реєстрі суб’єкти декларування мають право, серед іншого, подавати документи у разі їх відповідності технічним вимогам до форми і проходження контролю щодо правильності заповнення, переглядати подані ними документи.
Таким чином, контроль щодо правильності заповнення декларацій здійснюється безпосередньо під час заповнення декларацій технічними засобами Реєстру та має на меті допомогти декларантові не допустити таких помилок, як пропуск певних обов’язкових полів декларації чи зазначення символів, які не підтримуються системою. Якщо декларант допускає такі помилки чи описки, система не дозволяє подати декларацію до їхнього виправлення.
В той же час, контроль щодо повноти заповнення декларації проводиться відповідно до Порядку проведення контролю щодо повноти заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 31.08.2021 № 553/21 (далі – Порядок).
Згідно з п. 1 розділу ІІ Порядку складовими контролю щодо повноти заповнення декларації (далі – контроль) є:
1) первинний контроль щодо повноти заповнення декларації, що проводиться Національним агентством за допомогою програмних засобів Реєстру щодо всіх декларацій;
2) вторинний контроль щодо повноти заповнення декларації, що проводиться Національним агентством через уповноважених осіб щодо декларацій, включених до переліку, передбаченого пунктом 4 цього розділу (далі – вторинний контроль).
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку первинний контроль щодо повноти заповнення декларації проводиться шляхом порівняння відображених у декларації відомостей з відомостями інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, інших джерел інформації.
Вторинний контроль проводиться шляхом підтвердження або спростування уповноваженими особами результатів первинного контролю щодо повноти заповнення декларації.
Таким чином, контроль щодо повноти заповнення декларації є окремою процедурою фінансового контролю, основні етапи якої здійснюються вже після подання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та яка включає в себе ряд процесів, які не можуть бути повністю здійснені в автоматичному режимі і потребують обов'язкового втручання уповноважених осіб Національного агентства
Разом з цим, Управлінням розглядається питання оптимізації цього напрямку, враховуючи імплементацію Національним агентством таких функцій як «Дані для декларації» та «Часткове автоматизоване заповнення чернетки декларації» |
|
|
Рекомендація №36НАЗК має уважно вивчити застереження заінтересованих сторін та інклюзивно визначити та застосувати процедуру відбору декларацій для обов’язкової повної перевірки. Послідовність такої перевірки має ґрунтуватися на основі оцінки ризиків, а не розпливчастих рекомендацій. (Див. оцінку за критерієм 5.6. Анкети)
|
Виконано
| З урахуванням п. 64 МЕФП (з/п 185) Плану заходів з реалізації Листа про наміри Уряду України та Національного банку України від 21.03.2025 і Меморандуму про економічну та фінансову політику та з метою пріоретизації відбору декларацій, поданих суб’єктами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також обіймають посади в секторах з високим корупційним ризиком.
Національне агенство підготувало проект наказу щодо внесення змін до Порядку відбору декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для проведення повної перевірки та черговості такої перевірки на підставі оцінки ризиків яким, зокрема, передбачається змінити підхід до відбору декларацій за повідомленнями юридичних чи фізичних осіб. Зараз у третій черзі перебувають декларації за повідомленнями, що містять інформацію про ознаки правопорушення, передбаченого ст. 366 Кримінального кодексу України (далі – КК України), а в четвертій – про ознаки правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тож змінами пропонується у третю чергу відбирати декларації за повідомленнями, в яких міститься інформація про ознаки зазначених правопорушень, якщо вони подані особами, які займають відповідальне чи особливо відповідальне становище, у четверту чергу – якщо вони подані іншими особами.
Такий підхід дасть змогу збільшити кількість перевірених декларацій, поданих суб’єктами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також обіймають посади в секторах з високим корупційним ризиком.
|
|
|
Рекомендація №37НАЗК має оприлюднити процедури контролю та повної перевірки декларацій, поданих відповідно до ст. 52-1 ЗЗК. (Див. оцінку за критерієм 5.8 Анкети
|
Не виконано
| Відповідно до абзацу першого частини першої статті 52-1 Закону, суб’єкти декларування, які за посадами належать до кадрового складу розвідувальних органів або займають посади, пов’язані з державною таємницею у зв’язку з безпосереднім здійсненням оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, мають особливий правовий статус. Законом прямо передбачено обов’язок з нерозголошення інформації про їхню належність до відповідних державних органів чи військових формувань.
У зв’язку з викладеним, оприлюднення або вільне розповсюдження процедур щодо особливостей здійснення заходів фінансового контролю стосовно декларацій осіб, визначених статтею 52-1 Закону, може не лише призвести до непрямого розкриття їх належності до розвідувальних, контррозвідувальних чи інших спеціальних органів, а й створити передумови для розроблення методик або алгоритмів виявлення такої належності, що, у свою чергу, становить загрозу національній безпеці України.
Такі документи мають обмежений доступ, що відповідає принципу обмеження доступу до інформації, передбаченому, зокрема, статтями 6 та 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», у випадках, коли розголошення інформації може завдати шкоди національній безпеці.
Пропозиція Національного агентства ознайомитися з документами у спеціально визначеному приміщенні в м. Києві (у порядку, що виключає його копіювання та поширення), є формою реалізації обмеженого доступу до службової інформації, що відповідає вимогам режиму інформації з грифом «Для службового користування» та є передбаченою законодавством практикою з метою захисту інформації, що стосується функціонування спеціальних процедур контролю за деклараціями осіб, діяльність яких пов’язана з державною таємницею.
Відповідно до 52-1 Закону стосовно осіб, зазначених у підпунктах «в», «г», «д», «е», «з», «и» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, які за посадами, що вони займають, належать до кадрового складу розвідувальних органів України та/або займають посади, перебування на яких пов’язане з державною таємницею у зв’язку з безпосереднім здійсненням такими особами оперативно-розшукової, контррозвідувальної, розвідувальної діяльності, осіб, які безпосередньо забезпечують безпеку посадових осіб відповідно до Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб», а також осіб, які претендують на зайняття таких посад, та осіб, які припинили діяльність, заходи, передбачені розділом VII цього Закону, організовуються і здійснюються у спосіб, що унеможливлює розкриття належності таких осіб до відповідних державних органів чи військових формувань, у порядку, що визначається Національним агентством.
Відповідно до Положення про Відділ здійснення заходів фінансового контролю стосовно окремих категорій осіб (далі Відділ), затверджене Наказом Національного агентства від 07.06.2024 № 147/24 основним завданням Відділу є здійснення заходів фінансового контролю стосовно осіб, визначених абз. 1 ч. 1 ст. 52-1 Закону, які є суб’єктами декларування, а саме щодо проведення здійснення моніторингу способу життя суб’єктів декларування.
|
|
|
Рекомендація №38НАЗК має визначити у консультаціях із заінтересованими сторонами порядок проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування та скасувати відповідні методичні рекомендації. Застереження, висловлені заінтересованими сторонами, мають бути ретельно вивчені НАЗК при розробці процедури. (Див. оцінку за критерієм 5.10 Анкети).
|
Виконано
| 20.10.2023 проведено громадське обговорення проєкту Порядку проведення моніторингу способу життя та 27.10.2023 зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №1873/40929 «Порядок здійснення моніторингу способу життя суб’єктів декларування». |
|
|
Рекомендація №39НАЗК має переглянути свою практику надання відповідей на інформаційні запити народних депутатів та запити на публічну інформацію. НАЗК може залучити зовнішніх експертів або офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для оцінки своєї практики та приведення її у відповідність до законодавства. (Див. оцінку за критерієм 5.12. Анкети).
|
Забезпечено виконання |
|
Рекомендація №40НАЗК має надавати своєчасні, послідовні роз’яснення суб’єктам декларування щодо подання та заповнення декларацій. (Див. оцінку за критерієм 5.12 Анкети).
|
Забезпечено виконання |
|
Рекомендація №41НАЗК має надавати заінтересованим сторонам достатньо часу (наприклад, десять робочих днів) для аналізу публічних проєктів документів фінансового контролю та для підготовки своїх коментарів і застережень. Такі проєкти мають заздалегідь оприлюднюватися на офіційному вебсайті НАЗК. Також потрібно виділяти достатньо часу для обговорення таких проєктів із заінтересованими сторонами. (Див. оцінку за критеріями 5.1, 5.5, 5.6, 5.7, 5.9, 5.10, 5.11 Анкети).
|
Виконано
Національне агентство дотримується розумних строків при розробці, погодженні, оприлюдненні розроблених нормативно правових актів при взаємодії з різними стейкхолдерами.
Національне агентство у 2024 – 2025 роках провело 7 консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які стосувались фінансового контролю.
Інформація про зазначені консультації була заздалегідь опублікована на веб-ресурсах Національного агентства, зокрема у рубриці «Консультації з громадськістю» та рубриці «Пресцентр» офіційного вебсайту Національного агентства.
У межах консультацій з громадськістю у зацікавлених сторін була можливість надавати свої пропозиції та зауваження у письмовій та усній формі.
За результатами консультацій з громадськість Національне агентство готувало та оприлюднювало звіти про результати таких консультацій, в яких зокрема зазначалось про врахування пропозицій і зауважень та обґрунтування причин неврахування, у разі, якщо пропозицію та зауваження не враховано. |
|
|
Рекомендація №42НАЗК має запровадити сталі технічні рішення для забезпечення окремого доступу уповноважених осіб НАЗК (поза межами використання модуля ЛАК) для аналізу інформації, що міститься в державних реєстрах та базах даних. (Див. оцінку за критерієм 5.3 Анкети).
|
Виконано
| Національне агентство з метою здійснення зручного аналізу розробило «Довідку для уповноважених осіб». |
|
|
Рекомендація №43Забезпечити НАЗК системою DWH / DM (Data Warehouse / Data mining) для аналізу даних. (Див. оцінку за критерієм 5.3 Анкети).
|
Не виконано
З метою отримання фінансування для побудови системи накопичення та обробки даних (DWH) Національне агентство спочатку залучило бюджетне фінансування з загального фонду стосовно видатків за такими кодами економічної класифікації видатків (КЕКВ): 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)», 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування», 3160 «Придбання землі та нематеріальних активів» на загальну суму 51 883 700,00 грн.
08.04.2024 НАЗК направило офіційний запит щодо надання підтримки в побудові системи накопичення та обробки даних (DWH) до проекту міжнародної технічної допомоги «Сприяння доброчесності в публічному секторі (Pro-Integrity)» (партнер з розвитку – Уряд США через Агентство США з міжнародного розвитку, USAID).
22.04.2024 НАЗК отримало офіційну відповідь від Pro-Integrity, де зазначалось про згоду надати фінансову підтримку в розробці DWH. З огляду на це, Національне агентство відмовилося від бюджетного фінансування для побудови системи накопичення та обробки даних (DWH).
29.07.2024 Pro-Integrity надіслав на офіційне погодження до НАЗК розроблені технічні вимоги для побудови DWH.
Відтак для побудови системи накопичення та обробки даних (DWH) було отримано належне фінансування у вигляді коштів міжнародної технічної допомоги, з огляду на що захід вважався виконаним.
Однак, 28.01.2025 Pro-Integrity поінформувало про призупинення фінансування з боку USAID всіх витрат проекту. Відтак наразі фінансування для побудови системи накопичення та обробки даних (DWH) відсутнє, що свідчить про невиконання заходу.
Подальша реалізація цього проекту можлива у разі залучення підтримки міжнародної технічної допомоги.
Аналіз даних – це процес виявлення закономірностей у даних та використання цих закономірностей для отримання корисної інформації. Сховище даних – це система баз даних, призначена для звітності та аналізу даних.
Під час здійснення моніторингу способу життя здійснюється аналіз інформації, отриманої у тому числі від банківських установ, державних органів, реєстрів та баз даних, яка потребує значного часу для її опрацювання, узагальнення, систематизації.
Враховуючи зазначене, використання системи DWH / DM сприяло б мінімізації часу на аналіз інформації, вибудовування взаємозв’язків між окремими елементами та отримання чіткої інформації про закономірності у даних.
|
|
|
Рекомендація №44НАЗК має доопрацювати правила логічного та арифметичного контролю за допомогою публічних консультацій із залученням заінтересованих сторін та на основі аналізу застосування правил логічного та арифметичного контролю у попередні роки, порівнюючи при цьому ефективність подальших заходів щодо повної перевірки декларацій. (Див. оцінку за критерієм 5.5 Анкети).
|
Виконано
| Національне агентство на постійній основі здійснює аналіз правил логічного та арифметичного контролю. Проведено аналіз ефективності ЛАК, вжито заходи щодо удосконалення правил ЛАК. |
|
|
Рекомендація №45НАЗК має збирати та обробляти статистичні дані за результатами застосування ЛАК для подальшого розвитку системи та підвищення її ефективності. Бажано проаналізувати перелік статистичних показників та даних, які дозволяє збирати модуль ЛАК, та за потреби розширити його, в тому числі з урахуванням необхідності подальшого технічного вдосконалення системи. (Див. оцінку за критерієм 5.5 Анкети).
|
Виконано
З моменту фактичного відновлення здійснення заходів фінансового контролю, зокрема повних перевірок за участі оновлених конфігураційних налаштувань модулю логічного та арифметичного контролю станом на 30.11.2025 було завершено повних перевірок декларацій відібраних за ЛАК у 2024 році – 539 перевірок, що становить 75 % від загальної кількості завершених та у 2025 році 529 перевірок, що становить 57 %.
Також, Національним агентством на базі інформаційно-телекомунікаційної системи «Система управління справами» була розроблена відповідна форма збору та обробки статистичних даних спрацювання конфігураційних налаштувань логічного та арифметичного контролю, яка включає в себе критерії, які впливають на визначення показника ефективності та результативності логічного та арифметичного контролю.
За допомогою цієї форми Національне агентство щоквартально здійснюватиме аналіз відповідної інформації про роботу логічного та арифметичного контролю, який дозволить в режимі реального часу виявляти потреби щодо удосконалення модулю ЛАК, зокрема звуження або розширення його функціональних можливостей, підвищення технічної спроможності реагувати на великий масив даних, відносно яких необхідно здійснити аналіз. |
|
|
Рекомендація №46НАЗК слід проаналізувати приклади хибних спрацювань, коли індикатор ризику ЛАК виявляється внаслідок формальної помилки в декларації, а не об’єктивно наявного ризику, та знайти шляхи уникнення хибних спрацювань — або шляхом подальшого доопрацювання правил ЛАК (для уникнення будь-якої нечіткості формулювань, можливості їх різного тлумачення, невідповідності формулювань у правилах ЛАК назвам полів декларації тощо), або шляхом удосконалення технічних вимог до полів форми декларації для уникнення будь-якого неефективного використання ресурсів.
|
Виконано
Під час збору та обробки статистичних даних спрацювання конфігураційних налаштувань ЛАК закладені такі критерії збору статистичних даних, які дозволять проаналізувати не тільки чистоту спрацювання конкретного налаштування, але і виявити моменти коли технічно ЛАК працює некоректно.
Після того як Національне агентство опрацьовує масив релевантних даних для здійснення аналізу роботи оновлених конфігураційних налаштувань модулю ЛАК, Національне агентство визначає певні запобіжники, які сприятимуть зменшенню показника хибних спрацювань. |
|
|
Рекомендація №47НАЗК має використовувати свої обмежені ресурси під час повної перевірки декларацій для виявлення значних незадекларованих активів, ознак незаконного збагачення або необґрунтованих активів, а не незначних розбіжностей (Див. оцінку за критеріями 5.7, 5.24 Анкети).
|
Виконано
Щодо кількості виявлених ознак незаконного збагачення та необґрунтованості активів доцільно зазначити, що на значну кількість суб’єктів декларування не поширюються вимоги ст. 290 ЦПК України та ст. 368-5 КК України (посадові особи юридичної особи публічного права).
Щодо відібраних для проведення повних перевірок за зверненнями слід зазначити, що основною умовою для їх відбору є наявність недостовірних відомостей.
Щодо зосередження уваги до виявлення незадекларованих або необґрунтованих статків, у тому числі активів, що перебувають у володінні через довірених осіб, слід зазначити, що дане питання врегульовано Порядком та дає можливість уповноваженій особі здійснювати відповідні заходи відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону. Загалом за одинадцять місяців 2025 року НАЗК завершило 924 повних перевірок декларацій. У 917 перевірених деклараціях встановлено порушення, а у 54% перевірених декларацій встановлено ознаки недостовірних відомостей (ознаки ст. 366-2 КК України або ч. 4 ст. 172-6 КУпАП) на 3,669 млрд грн, незаконного збагачення, необґрунтованості активів, порушень обмежень, визначених Законом України “Про запобігання корупції” (Закон).
У 13 деклараціях встановлено ознаки незаконного збагачення на 463,2 млн грн, у 29 – необґрунтованості активів на 123, млн грн, у 438 - ознаки декларування недостовірних відомостей на понад 3,497 млрд грн, ознаки конфлікту інтересів – у тринадцяти випадках. |
|
|
Рекомендація №48НАЗК не слід проводити повну перевірку декларацій виключно в автоматизованому режимі з використанням програмних засобів Реєстру. (Див. оцінку за критерієм 5.7 Анкети).
|
Виконано
| Повні перевірки декларацій проводяться уповноваженими особами Національного агентства, разом з тим автоматизована перевірка декларації проводиться програмними засобами Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. |
|
|
Рекомендація №49НАЗК має розробити у співпраці із заінтересованими сторонами спеціальні процедури для повної перевірки декларацій, поданих суддями та суддями КСУ (Див. оцінку за критерієм 5.7 Анкети).
|
Виконано частково
Перехідне положення Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції» № 1079-IX, ухваленого 15.12.2020 передбачає, що Національне агентство має розробити Порядок щодо проведення повної перевірки декларацій суддів та суддів КСУ (далі – Порядок). Якщо ВРП або збори суддів КСУ не нададуть згоди на його погодження НАЗК може проводити відповідні процедури щодо суддів та суддів КСУ на підставі положень, визначених у статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції».
НАЗК виконало вимоги вищезазначеного Закону, розробило відповідні Порядки, проте вони не були погодженні, у зв’язку з чим повні перевірки декларацій, поданих суддями та суддями КСУ проводяться відповідно до Порядку проведення повної перевірки декларації, затвердженого наказом Національного агентства від 29.01.2021 № 26/21, (у редакції наказу Національного агентства від 13.11.2023 № 256/23). Наразі Вищою радою правосуддя створено робочу групу до якої долучено представників Національного агентства. Крім того, Національне агентство направило проект Порядку до Конституційного Суду України, наразі погодження порядку КСУ не отримано. |
|
|
Рекомендація №50НАЗК має запровадити покрокову автоматизовану перевірку факту своєчасності подання декларації та перевірку факту подання декларації (Див. оцінку за критерієм 5.8 Анкети).
|
Виконано частково
Функціонал Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що виявлятиме несвоєчасно подані декларації реалізовано, проте його впровадження відтерміновано на період дії воєнного стану. Це зумовлено тим, що Законом України № 3384 ІХ, який набрав чинності 12.10.2023 відтерміновано обов язок подання декларацій для певних категорій суб’єктів декларування. Таким чином впровадження системи, яка зможе реагувати на факти порушень вимог Закону України Про запобігання корупції щодо своєчасності подання декларацій можливе після усунення обставин, які надають право на відтермінування та за умови використання загального терміну подання декларацій для всіх субєктів декларування.
У 2023 р. ініційовано внесення змін до КУпАП з метою автоматизації оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (несвоєчасне подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування). Верховна Рада України 05.09.2023 прийняла в другому читанні Закон України №3373-ІХ «Про внесення змін до КУпАП та інших законів України щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (№9587-Д)), який 12.09.2023 направлено на підпис Президенту України. Станом на 18.11.2025 Закон не підписано та не застосовано стосовно нього право вето. |
|
|
Рекомендація №51НАЗК має розробити у співпраці із заінтересованими сторонами спеціальні процедури моніторингу способу життя суддів та суддів КСУ (Див. оцінку за критерієм 5.10 Анкети).
|
Виконано
| Національне агентство підготувало проект наказу «Про затвердження Порядку здійснення моніторингу способу життя судді Конституційного Суду України» та листом від 25.11.2025 №01-03/96211-25 направлено до Конституційного Суду України на погодження. |
|
|
Рекомендація №52НАЗК слід провести аналіз обсягу та підстав для застосування спеціальних процедур здійснення заходів фінансового контролю, передбачених статтею 52-1 ЗЗК, та запропонувати зміни до ЗЗК та процедур стосовно окремих органів, щоб обмежити коло осіб / функцій, до яких застосовуються ці процедури (Див. оцінку за критерієм 5.11 Анкети).
|
Виконано частково
Надано роз'яснення Службі безпеці України про те, що на слідчих Головного слідчого управління та регіональних органів Служби безпеки України не поширюються положення ст. 52-1 Закону.
Cлідчі Головного слідчого управління та регіональних органів Служби безпеки України зобов’язані подавати декларації в загальному порядку – у спосіб та за формою, визначених ст. 45 Закону, Формою декларації і Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства від 08.11.2023 № 252/23, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021 (зі змінами). |
|
|
Рекомендація №53НАЗК слід переглянути свою позицію щодо необхідності погодження проєктів нормативноправових актів, передбачених ст. 52-1 ЗЗК, з відповідними органами і натомість організовувати публічні консультації щодо їх змісту з іншими заінтересованими сторонами (Див. оцінку за критерієм 5.11).
|
Не виконано
Публічне обговорення процедур щодо особливостей здійснення заходів фінансового контролю декларацій осіб, визначених статтею 52- 1 Закону, може не лише призвести до непрямого розкриття їх належності до розвідувальних, контррозвідувальних чи інших спеціальних органів, а й створити передумови для розроблення методик або алгоритмів виявлення такої належності, що, у свою чергу, може становити загрозу національній безпеці України.
У цьому контексті, питання щодо можливості зняття грифу «Для службового користування» з відповідних процедур, а також визначення обсягу інформації, яка може бути оприлюднена або передана у відкритому доступі, має вирішуватись виключно з урахуванням позиції суб’єктів, до компетенції яких належать питання державної безпеки – передусім розвідувальних органів України, Служби безпеки України та інших військових формувань. |
|
|
Рекомендація №54НАЗК слід уникати практики неподання документів до Комісії, як того вимагає ЗЗК (Див. оцінку за критерієм 5.11 Анкети).
|
Забезпечено виконання
Національне агентство повністю усвідомлює вимогу Закону України «Про запобігання корупції» щодо подання документів до Комісії. Водночас пропозиція НАЗК провести ознайомлення з відповідними документами у спеціально визначеному приміщенні в м. Києві - у режимі, що виключає можливість їх копіювання чи подальшого поширення - не є формою ухилення від подання документів.
Зазначений підхід застосовується як легітимний механізм забезпечення обмеженого доступу до службової інформації, зокрема такої, що містить відомості з грифом «Для службового користування», та відповідає вимогам чинного законодавства щодо захисту інформації. |
|
|
Рекомендація №55НАЗК варто дослідити можливість розробки єдиних внутрішніх правил розгляду отриманих звернень, зокрема, єдиних критеріїв, за якими інформація, викладена в повідомленні, оцінюється на предмет достатності підстав для початку проведення повної перевірки декларації або моніторингу способу життя. (Див. оцінку за критерієм 5.16. Анкети).
|
Забезпечено виконання
| Наразі Національне агентство підготувало проект наказу щодо внесення змін до Порядку відбору декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для проведення повної перевірки та черговості такої перевірки на підставі оцінки ризиків яким, зокрема, передбачається:
1) змінити підхід до відбору декларацій за повідомленнями юридичних чи фізичних осіб. Зараз у третій черзі перебувають декларації за повідомленнями, що містять інформацію про ознаки правопорушення, передбаченого ст. 3662 Кримінального кодексу України (далі – КК України), а в четвертій – про ознаки правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тож змінами пропонується у третю чергу відбирати декларації за повідомленнями, в яких міститься інформація про ознаки зазначених правопорушень, якщо вони подані особами, які займають відповідальне чи особливо відповідальне становище, у четверту чергу – якщо вони подані іншими особами.
Такий підхід дасть змогу збільшити кількість перевірених декларацій, поданих суб’єктами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також обіймають посади в секторах з високим корупційним ризиком.
|
|
|
Рекомендація №56НАЗК має уникати необґрунтованих затримок з інформуванням ВРП або Голови КСУ про початок проведення повної перевірки декларації про майновий стан судді або судді КСУ (Див. оцінку за критерієм 5.19 анкети).
|
Забезпечено виконання
Здійснюється на постійній основі |
|
Рекомендація №57НАЗК слід дослідити можливість створення окремої системи відстеження строків давності, які застосовуються при здійсненні фінансового контролю, щоб уникнути закриття справ через прострочення (Див. оцінку за критерієм 5.19 Анкети).
|
Забезпечено виконання
Здійснюється на постійній основі |
|
Рекомендація №58НАЗК слід розширити співпрацю з державними та приватними установами, які проводять судові експертизи, або працівники яких можуть надавати висновки про вартість активів як експерти та спеціалісти (з урахуванням обмежень, що існують для НАЗК у процедурах фінансового контролю чи інших видах перевірок) (Див. оцінку за критерієм 5.20).
|
Виконано
| В рамках проведення повних перевірок декларацій для здійснення оцінки вартості активів уповноважені особи Національного агентства на підставі договору від 03.07.2023 №99/23 (зі змінами) направляють запити до Приватним підприємством «АЖІО» а також до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ). |
|
|
Рекомендація №59НАЗК має уникати неузгодженостей під час надсилання відповідного обґрунтованого висновку до НАБУ та Офісу Генерального прокурора щодо ознак вчинення депутатами кримінального правопорушення (Див. оцінку за критерієм 5.22 Анкети).
|
Забезпечено виконання
Здійснюється на постійній основі
|
|
Рекомендація №60НАЗК слід уникати надмірних та обтяжливих інформаційних запитів, які надсилаються субєктам декларування під час проведення повної перевірки (Див. оцінку за критерієм 5.24 Анкети)
|
Забезпечено виконання
Здійснюється на постійній основі
|
|
Рекомендація №61Керівникам підрозділів НАЗК слід посилити контроль за діяльністю уповноважених осіб у сфері фінансового контролю, виявляти причини їхніх помилок, а за грубі порушення застосовувати дисциплінарні заходи (Див. оцінку за критерієм 5.26 анкети).
|
Забезпечено виконання
З метою удосконалення процесів внутрішнього контролю, у тому числі на виконання рекомендації щодо посилення контролю за діяльністю уповноважених осіб у сфері фінансового контролю, у Національному агентстві затверджено в оновленій редакції Інструкцію з організації та функціонування внутрішнього контролю в Національному агентстві з питань запобігання корупції, затверджену наказом Національного агентства від 24.11.2025 № 342/25.
Положення Інструкції передбачають, зокрема, впровадження системи контрольних заходів, спрямованих на забезпечення належного контролю за діяльністю уповноважених осіб у сфері фінансового контролю, включаючи: регулярний моніторинг дотримання ними вимог законодавства; виявлення причин та умов, що призводять до виникнення помилок; своєчасне реагування на виявлені порушення, у тому числі застосування дисциплінарних заходів у разі встановлення грубих порушень.
Інструкцію доведено до відома всіх керівників самостійних структурних підрозділів Національного агентства, які відповідно до своїх повноважень є суб єктами внутрішнього контролю, та несуть відповідальність за організацію, впровадження та дотримання контрольних заходів у межах відповідних підрозділів. Запровадження цього документа спрямоване на підвищення якості управлінських процесів, посилення дисципліни та відповідальності, а також узгоджується з міжнародними рекомендаціями у сфері запобігання корупції. |
|
|
Рекомендація №62НАЗК має публікувати дисклеймер щодо презумпції невинуватості при оприлюдненні результатів моніторингу способу життя та повної перевірки декларацій (Див. оцінку за критерієм 5.37 Анкети).
|
Виконано
Публікується на офіційному сайті НАЗК за посиланням: https://nazk.gov.ua/uk/novyny/.
Крім того, інформація про діяльність Національного агентства, зокрема про кількість направлених матеріалів на адресу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції, розміщена на офіційному сайті Національного агентства за посиланням: https://nazk.gov.ua/uk/pro-nazk/?tab=58544 у розділі «Звіти». |
|