Фінансові зобов’язання є складовою щорічного декларування і відображаються в розділі 13 декларації. Відповідно до вимог до п. 9 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», вони підлягають відображенню, якщо їх розмір перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня відповідного року (ПМ). В 2024-2025 роках дорівнює 151 400 грн.
До фінансових зобов’язань, що мають бути внесені до декларації, належать:
- отримані кредити та позики;
- інші позичені кошти (зокрема, поворотна безвідсоткова фінансова допомога);
- зобов’язання за договором лізингу, страхування, недержавного пенсійного забезпечення;
- несплачені податкові зобов’язання;
- інші зобов’язання, зокрема ті, що виникли внаслідок укладених договорів або на підставі судових рішень.
В декларації зазначаються фінансові зобов’язання декларанта та/або членів його сім’ї за кредитами та позиками, якщо присутні хоча б одна з таких умов:
1. розмір отриманої у звітному періоді позики (кредиту) перевищує 50 ПМ.
2. якщо позику або кредит отримано в попередніх періодах, і розмір зобов’язання за ним на початок звітного періоду перевищує 50 ПМ.
3. розмір зобов’язання за позикою (кредитом) на кінець звітного періоду перевищує 50 ПМ.
Важливо! Фінансове зобов’язання в першому і другому випадках зазначається незалежно від його розміру та/або наявності на кінець звітного періоду.
Умови для декларування інших фінансових зобов’язань
Зобов’язання за договорами лізингу, страхування, недержавного пенсійного забезпечення та інші фінансові зобов’язання потрібно відображати лише у разі, якщо їх загальна сума на кінець звітного періоду перевищує 50 ПМ.
Декларування штрафів і пені за кредитами та позиками
У разі наявності штрафу або пені за прострочення погашення позики чи кредиту, ці суми включаються до загального розміру відповідного фінансового зобов’язання.
Як декларувати фінансові зобов’язання у вигляді користування так званими «кредитками» (кредитними лініями до зарплатних банківських карток)
Таку інформацію слід відобразити, якщо декларант або член його сім’ї у звітному періоді:
- одноразово скористалися кредитними коштами, розмір яких перевищує 50 ПМ (незалежно від їх погашення станом на кінець звітного періоду);
- або якщо залишок заборгованості на останній день звітного періоду перевищив 50 ПМ.
Якщо такі обставини відсутні, загальний розмір використаних кредитних коштів протягом звітного періоду не підсумовується.
Проте, якщо декларант одноразово скористався кредитними коштами в розмірі понад 151 400 грн, цю інформацію необхідно зазначити в розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування». При цьому в полях щодо видатку за цим правочином слід обрати позначку «Не застосовується».
Фінансові зобов'язання поручителя договору поруки
За загальним правилом договір поруки не потрібно зазначати в декларації, оскільки сам факт його укладення не створює фінансових зобов’язань у поручителя. Однак, якщо боржник не виконує свої зобов’язання, поручитель відповідає перед кредитором нарівні з боржником, (якщо інше не передбачено угодою). Він може бути зобов’язаний погасити борг, сплатити проценти, штрафи чи відшкодувати збитки.
Фінансове зобов’язання у поручителя виникає з моменту, коли кредитор пред’являє до нього вимогу. Якщо сума зобов’язання перевищує 50 ПМ, його потрібно вказати у розділі 13 декларації за відповідний звітний період. У наступних деклараціях це зобов’язання відображається, якщо його розмір все ще перевищує 50 ПМ.
У випадку, коли поручитель “погасив” борг боржника одноразово на суму понад 50 ПМ, такий видаток зазначається у розділі 14 декларації за той період, коли він був здійснений. При цьому в інформації про правочин слід вказати договір поруки.
Більше роз’яснень щодо декларування - у Базі знань НАЗК. Додаткову консультацію з питань декларування можна отримати, звернувшись до уповноваженого підрозділу чи особи з питань запобігання та виявлення корупції в установі, де ви працюєте, або зателефонувавши на гарячу лінію НАЗК за номером +38 (044) 200-06-94 в робочі дні з 09.00 до 18.00.
