Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України (Мінрозвитку) |
Мета проєкту постанови – запровадження прозорого, цифровізованого та економічно обґрунтованого механізму надання службового житла та розрахунку орендної плати за його користування |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання щодо надання службового житла» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори під час запровадження корупційно вразливої процедури надання службового житла.
Опис виявлених корупціогенних факторів
Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
- Проєктом постанови пропонується затвердити Порядок надання службового житла (далі – проєкт Порядку).
Відповідно до п. 1 проєкту Порядку цей Порядок визначає механізм, критерії та процедуру надання в оренду службового житла з державного житлового фонду та з житлового фонду територіальних громад.
Згідно з п.п. 11–13 проєкту Порядку виключення житла із переліку службового житла допускається виключно з метою його подальшого використання як соціального житла або житла для тимчасового проживання.
Виключення житла із переліку службового житла також здійснюється у разі його знищення або пошкодження, що унеможливлює використання за призначенням внаслідок збройної агресії Російської Федерації, бойових дій, терористичних актів або диверсій. Виключення житла із переліку службового житла допускається також у разі визнання його непридатним для проживання (аварійним) у зв’язку з фізичним зношенням та закінченням граничного строку експлуатації.
Рішення про виключення житла з числа службового приймається органом, уповноваженим приймати рішення про включення житла до переліку службового, на підставі документів, оформлених відповідно до законодавства, що підтверджують наявність підстав, визначених п. 12 цього Порядку.
Разом з тим проєкт Порядку не визначає процедури прийняття рішення про виключення житла із переліку службового з метою його подальшого використання як соціального житла або житла для тимчасового проживання
(п. 11), зокрема відсутні положення про:
- підстави для переведення службового житла у соціальне житло або житло для тимчасового проживання;
- суб’єкта ухвалення рішення.
Наведена правова невизначеність створює незавершену процедуру виключення житла з переліку службового з метою його подальшого використання як соціального житла або житла для тимчасового проживання, що може призвести до його необґрунтованого виведення та створює умови для корупційних зловживань.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням наведених зауважень.
- Згідно з п. 14 проєкту Порядку службове житло надається на підставі рейтингу заявників, який формується в Єдиній інформаційно-аналітичній житловій системі за принципом найвищого рівня рейтингового балу.
Разом з тим відповідно до пп. 25, 29, 30 проєкту Порядку:
- для отримання службового житла заявник подає заяву з використанням засобів Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи шляхом формування електронної заяви в особистому кабінеті;
- за результатами верифікації даних заявника та членів його сім’ї, проведеної автоматизовано Єдиною інформаційно-аналітичною житловою системою шляхом інформаційної взаємодії з державними електронними інформаційними ресурсами, відповідний орган державної влади, який приймає рішення про надання службового житла з державного житлового фонду, або відповідний орган місцевого самоврядування, який приймає рішення про надання службового житла з житлового фонду територіальної громади, розглядають протягом 5 робочих днів результати такої верифікації та приймають рішення про надання службового житла або про відмову в його наданні;
- у разі наявності в Єдиній інформаційно-аналітичній житловій системі інформації про вільне службове житло, що відповідає складу сім’ї заявника, система автоматично підбирає житло, яке розташоване в межах радіуса
30 кілометрів від задекларованого місця виконання службових обов’язків, або час доїзду до яких громадським транспортом не перевищує 60 хвилин згідно з інтегрованими геоінформаційними даними. Після цього обране вільне службове житло резервується для заявника з найвищим рейтинговим балом заявника (R) та інформація про зарезервоване службове житло надсилається до відповідного органу державної влади (уповноваженого ним суб'єкта), який приймає рішення про надання службового житла з державного житлового фонду, або відповідного органу місцевого самоврядування (уповноваженого ним суб’єкта), який приймає рішення про надання службового житла з житлового фонду територіальної громади.
Однак із зазначених положень не вбачається, на якому етапі застосовується рейтинговий відбір заявників, оскільки рішення про надання службового житла або про відмову в його наданні приймається протягом 5 робочих днів за результатами верифікації даних заявника, а підбір та резервування службового житла для заявника з найвищим рейтинговим балом здійснюється після прийняття такого рішення.
Зазначене не дає змоги однозначно встановити послідовність процедури надання службового житла, що зумовлює ризик прийняття рішень без урахування рейтингу заявників та створює умови для корупційних зловживань.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням наведених зауважень.
- Відповідно до п. 16 проєкту Порядку з метою реалізації програм відновлення територій та забезпечення безперебійної життєдіяльності територіальних громад відповідні державні органи та органи місцевого самоврядування мають право визначати перелік дефіцитних професій.
При формуванні зазначеного переліку органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані враховувати специфіку функціонування об’єктів критичної інфраструктури з метою забезпечення сталого функціонування систем життєзабезпечення та безпеки населення.
Затвердження такого переліку здійснюється виключно колегіальним рішенням (рішенням сесії сільської, селищної, міської ради або виконавчого комітету) або нормативно-правовим актом відповідного державного органу (військової адміністрації) з обов’язковим зазначенням кодів професій згідно з Національним класифікатором України ДК 003:2010.
Однак належність заявника до дефіцитних професій суттєво впливає на визначення рейтингового балу заявника згідно з п. 15 проєкту Порядку (становить 50 балів).
Відсутність у проєкті Порядку положень, які б визначали порядок та чіткі критерії формування відповідними державними органами та органами місцевого самоврядування переліків дефіцитних професій, зумовлює ризик упередженого правозастосування під час визначення таких професій, що може призвести до необґрунтованого нарахування рейтингового балу заявникам за належність до таких професій та корупційних зловживань.
Рекомендація:
доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням наданих зауважень.
- Згідно з п. 15 проєкту Порядку наявність спеціального стажу роботи (служби) за фахом – 5 балів за кожен повний рік роботи або служби (але не більше 100 балів загалом) враховуються під час рейтингового балу заявника.
У п. 20 проєкту Порядку визначено механізм підтвердження та обчислення спеціального стажу: для працівників бюджетної сфери, а також працівників юридичних осіб публічного права; для працівників юридичних осіб приватного права, які залучені до виконання державних або муніципальних програм відновлення, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; для іноземних фахівців та експертів, залучених до програм відновлення територій.
У п. 22 проєкту Порядку зазначено, що до спеціального стажу також зараховуються:
- період безпосередньої участі особи у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України (незалежно від цивільної спеціальності до моменту мобілізації / призову);
- період професійного навчання, аспірантури (ад’юнктури), інтернатури або резидентури за дефіцитною (пріоритетною) спеціальністю, якщо після її закінчення особа була направлена на роботу (службу) до відповідної установи чи органу.
Разом з тим п. 22 проєкту Порядку не визначає механізму підтвердження, врахування та обчислення спеціального стажу для нарахування рейтингового балу заявника відповідно до п. 20 проєкту Порядку.
При цьому п. 26 проєкту Порядку, який визначає перелік документів, що додаються до заяви, не містить переліку документів, що підтверджують наявність обставин, визначених у п. 22 проєкту Порядку.
Крім того, п. 28 проєкту Порядку не передбачає отримання Єдиною інформаційно-аналітичною житловою системою відомостей, визначених п. 22 проєкту Порядку, з відповідних державних реєстрів.
Зазначене не дає змоги однозначно встановити, які саме періоди та на підставі яких документів зараховуються до спеціального стажу заявника, що зумовлює ризик довільного нарахування балів та створює умови для корупційних зловживань.
Рекомендація:
доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням наданих зауважень.
- Згідно з п. 29 проєкту Порядку за результатами верифікації даних заявника та членів його сім’ї відповідний орган державної влади, який приймає рішення про надання службового житла з державного житлового фонду, або відповідний орган місцевого самоврядування, який приймає рішення про надання службового житла з житлового фонду територіальної громади, розглядають протягом 5 робочих днів результати такої верифікації та приймають рішення про надання службового житла або про відмову в його наданні.
У разі встановлення за результатами верифікації невідповідності заявника або членів його сім’ї вимогам цього Порядку відповідний орган державної влади (уповноважений ним суб’єкт) або відповідний орган місцевого самоврядування (уповноважений ним суб’єкт) приймає мотивоване рішення про відмову в наданні службового житла із зазначенням підстав такої відмови та результатів автоматизованої перевірки (за наявності).
Підставами для відмови в наданні службового житла є:
невідповідність вимогам цього Порядку;
відсутність або ненадання документів, передбачених цим Порядком;
подання документів із недостовірною інформацією.
Проте оціночні конструкції «невідповідність вимогам цього порядку», «відсутність або ненадання документів, передбачених цим Порядком», «недостовірна інформація» є загальними та не дають змоги встановити, невідповідність яким саме критеріям та вимогам цього проєкту Порядку є підставою для відмови у наданні службового житла.
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 2 Закону України «Про основні засади житлової політики в Україні» відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері житлової політики регулюються Законом України «Про адміністративну процедуру» (далі – Закон № 2073-IX) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 2073-IX адміністративний акт – рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов’язків окремої особи (осіб).
Рішення про надання / відмову у наданні службового житла містить ознаки адміністративного акта.
При цьому проєкт Порядку не визначає реалізації процедур, передбачених Законом № 2073-IX.
Так, згідно зі ст. 43 Закону № 2073-IX у разі, якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо в адміністративному органі.
У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху.
При цьому підстави для прийняття рішення про відмову у наданні службового житла, визначені у проєкті Порядку (п. 29), за своєю суттю можуть бути підставами для залишення заяви без руху.
Однак проєкт Порядку не визначає особливостей реалізації зазначеної процедури.
Відповідна правова невизначеність положень проєкту Порядку позбавляє заявника можливості усунути недоліки поданої заяви та документів до прийняття рішення про відмову в наданні службового житла, що у поєднанні із загальним характером підстав для такої відмови може призвести до ухвалення упереджених рішень та корупційних зловживань.
Рекомендація:
доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням наданих зауважень.
- Згідно з п. 44 проєкту Порядку у разі припинення договору у зв’язку з виключенням житла із переліку службового, орендарю та членам його сім’ї, які продовжують перебувати у трудових (службових) відносинах, що дають право на службове житло, надається інше рівноцінне службове житло, без застосування процедури рейтингового розподілу (шляхом прямої заміни).
У разі виключення житла із переліку службового житла з метою його подальшого використання як соціального житла, за орендарем (за його згодою) зберігається право користування цим житлом на умовах договору оренди соціального житла на період дії трудового договору (контракту) або перебування у службових відносинах, які стали підставою для надання такого житла.
Разом з тим правовий режим службового та соціального житла може відрізнятися. Так, набуття права на користування службовим житлом у зв’язку з перебуванням особи у відповідних трудових або службових відносинах не визначає наявності у такої особи права на соціальне житло.
Наведене регулювання несе ризик необґрунтованого розширення категорії осіб, які можуть скористатися правом на соціальне житло, що в результаті може призвести до нецільового використання такого житла.
Залишається також неврегульованим питання співвідношення положень абз. 1 п. 44, який зобов’язує надавати інше житло у разі виключення житла з переліку службових, та абз. 2 п. 44, який дозволяє продовжувати жити в такому житлі, якщо воно набуло статусу соціального, зокрема чітко не врегульовано, в яких саме випадках який механізм має застосовуватися.
Таким чином, проєкт Порядку містить нечітку процедуру забезпечення житлом орендаря у разі виключення житла з переліку службового, що створює умови для довільного вибору уповноваженим органом механізму, який підлягає застосуванню, а також ризик надання соціального житла особам, які не мають права на його отримання, в т. ч. з корупційною метою.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням наданих зауважень.
- Відповідно до п. 58 проєкту Порядку до початку функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи та забезпечення технічної можливості автоматизованого обміну даними між державними реєстрами та базами даних застосовуються тимчасові норми.
Однак у п. 58 проєкту Порядку не врегульовано процедури надання службового житла до запровадження функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи, зокрема не визначено:
- строків розгляду заяви;
- підстав для прийняття рішень щодо надання або відмови у наданні службового житла та строків прийняття таких рішень;
- способу повідомлення про надання / відмову у наданні службового житла;
- процедури підбору службового житла для заявника;
- процедури формування загального рейтингу заявників.
Відповідна правова невизначеність у положеннях проєкту Порядку наділяє уповноважені органи необґрунтованими дискреційними повноваженнями щодо розгляду заяв та підбору службового житла до запровадження функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи, що створює умови для прийняття упереджених рішень, у тому числі з корупційною метою.
Рекомендація:
доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням наданих зауважень.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК