Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України (далі – Мінрозвитку) |
Мета проєкту постанови – врегулювання процедури встановлення статусу особи, депортованої за національною ознакою, а також приведення Порядку надання та позбавлення статусу особи, депортованої за національною ознакою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку надання та позбавлення статусу особи, депортованої за національною ознакою» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме запровадження непрозорої та корупційно вразливої процедури встановлення статусу особи, депортованої за національною ознакою.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
В абз. 1 п. 3 проєкту Порядку надання та позбавлення статусу особи, депортованої за національною ознакою, який передбачається затвердити проєктом постанови (далі – проєкт Порядку), визначено, що для отримання статусу особи, депортованої за національною ознакою, особа, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, з числа осіб, визначених
абз. 2–4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою», її законний представник або уповноважена особа разом з документами, що підтверджують їх повноваження, подає за місцем проживання чи місцем перебування такої особи до уповноваженого органу заяву про надання зазначеного статусу та перелік необхідних для надання документів.
Відповідно до абз. 2 п. 3 проєкту Порядку Мінрозвитку за необхідності має право отримувати від уповноваженого органу додаткову інформацію щодо особи, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, та стосовно якої надійшла копія заяви з відповідними документами для розгляду та прийняття відповідного рішення.
Згідно з положеннями п. 7 проєкту Порядку відмова у наданні статусу особи, депортованої за національною ознакою, здійснюється, зокрема, у разі відсутності документів, визначених п. 3 цього Порядку.
Крім цього, у п. 5 проєкту Порядку визначено, що посадова особа перед реєстрацією заяви проводить співбесіду з особою, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, або її законним представником, або уповноваженою особою, здійснює перевірку повноважень законного представника або уповноваженої особи, заяви та поданих документів на відповідність переліку, визначеному п. 3 цього Порядку, засвідчує їх копії в установленому порядку та заповнює облікову картку особи, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, за формою, затвердженою Мінрозвитку. Після проведення співбесіди особа, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, або її законний представник, або уповноважена особа ознайомлюється з обліковою карткою та підписує її.
Однак відсутність у проєкті Порядку положень, що визначають предмет / обсяг додаткової інформації щодо заявника (яка поза встановленим переліком документів має додатково надаватися уповноваженим органом на вимогу Мінрозвитку), в поєднанні із відсутністю змісту / переліку відомостей, які повинні зазначатися в обліковій картці, не дозволяє дійти чіткого висновку, чи може відсутність такої додаткової інформації слугувати підставою для відмови у наданні статусу особи, депортованої за національною ознакою, відповідно до п. 7 проєкту Порядку.
Указані обставини створюють правову невизначеність та можливість довільного правозастосуванння в частині визначення вимог для надання відповідного статусу або ж для відмови у його наданні.
Крім того, використання у п. 7 проєкту Порядку конструкцій «подання документів не в повному обсязі» та «відсутності документів, визначених пунктом 3 цього Порядку» не дозволяє чітко розмежувати правові підстави прийняття компетентним органом рішення про залишення заяви без руху або ж рішення про відмову у видачі ордера.
З огляду на зазначене запропоноване у проєкті Порядку регулювання наділяє уповноважених посадових осіб надмірним обсягом дискреційних повноважень під час прийняття відповідних управлінських рішень та створює умови для упередженого підходу під час їх прийняття, у тому числі з корупційною метою.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням наведених зауважень.
ІІ. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у відповідній сфері правового регулювання
У п. 7 проєкту Порядку передбачено врегулювання підстав залишення заяви про отримання статусу особи, депортованої за національною ознакою, без руху та підстав прийняття рішення про відмову у наданні такого статусу. Зокрема, визначається, що за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів Мінрозвитку приймає рішення про надання статусу особи, депортованої за національною ознакою, або про відмову у наданні статусу особи, депортованої за національною ознакою.
Крім того, у п. 9 проєкту Порядку визначено, зокрема, що у разі прийняття рішення про надання статусу особи, депортованої за національною ознакою, Мінрозвитку видає відповідний наказ.
Однак проєкт Порядку не унормовує питання щодо визначення граничного строку прийняття рішення про надання статусу особи, депортованої за національною ознакою, за результатами розгляду заяви та документів, а також граничного строку видання відповідного наказу з моменту прийняття такого рішення.
Указані обставини створюють ризики порушення прав заявників під час прийняття відповідних управлінських рішень та різної правозастосовної практики, в тому числі з корупційною метою.
Відповідне зауваження стосується й положень абз. 5 п. 7 проєкту Порядку з огляду на неврегульованість граничного строку усунення виявлених недоліків під час прийняття рішень про залишення заяви без руху за клопотанням заявника.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням наведених зауважень шляхом доповнення відповідними положеннями.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
В.о. Голови Національного агентства
з питань запобігання корупції Микола КОРНЕЛЮК
