Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України (Мінрозвитку) |
Мета проєкту постанови – удосконалення механізму реалізації експериментального проєкту щодо створення умов для швидкого та ефективного здійснення заходів комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст, усунення нормативних і процедурних перешкод, що впливають на строки підготовки та виконання відповідних заходів і окремих проєктів, а також забезпечення оперативного відновлення та сталого функціонування об’єктів критичної інфраструктури в умовах правового режиму воєнного стану |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2026 р. № 393» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, а саме:
- відсутність завершеної процедури перегляду комплексних планів стійкості, що створює умови для суб’єктивного та упередженого правозастосування положень акта;
- запровадження корупційно вразливої процедури видалення дерев та чагарників.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
Проєктом постанови пропонується внести зміни (далі – проєкт Змін) до Порядку реалізації експериментального проєкту щодо створення умов для швидкого та ефективного здійснення заходів комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст (далі – Порядок).
- Відповідно до п.п. 2 п. 2 проєкту Змін п. 5 Порядку доповнюється абзацом такого змісту: комплексні плани стійкості підлягають перегляду не рідше ніж один раз на два місяці та за результатами такого перегляду у разі потреби коригуються.
Водночас у п. 5 Порядку (у редакції проєкту Змін) не визначено суб’єкта, уповноваженого здійснювати перегляд комплексних планів стійкості, що зумовлює правову невизначеність та може створювати умови для корупційних зловживань.
Рекомендація:
доопрацювати проєкт постанови з урахуванням наданих зауважень.
- У п.п. 4 п. 2 проєкту Змін пропонується доповнити Порядок п. 171 такого змісту:
«171. Видалення дерев та чагарників, які не належать до лісового фонду України та розташовані за межами населених пунктів, у межах будівельного майданчика та/або території виконання підготовчих і будівельних робіт під час реалізації експериментального проекту здійснюється відповідно до Порядку реалізації експериментального проєкту щодо видалення дерев та чагарників за межами населених пунктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2026 р. № 802, з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
У разі виконання будівельних робіт без отримання права на їх виконання відповідно до пункту 13 цього Порядку отримання замовником заходу, генеральним підрядником або підрядником ордера та інших документів дозвільного характеру для видалення дерев та чагарників у межах будівельного майданчика та/або смуги виконання робіт не вимагається.
Підставою для видалення дерев та чагарників у такому разі є погодження використання земельної ділянки, надане відповідно до пункту 14 цього Порядку, та проектна документація, окреме проектне рішення та/або частина проектної документації на будівництво, якими визначено межі виконання робітv та обґрунтовано необхідність видалення дерев та чагарників.
Дія цього пункту не поширюється на правовідносини, визначені пунктом 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2026 р. № 802, крім випадку видалення дерев та чагарників на територіях можливих та активних бойових дій, передбаченого цим пунктом.».
Однак зміст наведених положень проєкту Змін не узгоджується з нормами Порядку реалізації експериментального проєкту щодо видалення дерев та чагарників за межами населених пунктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2026 № 802 (далі – Порядок № 802), а також розширює випадки видалення дерев та чагарників без отримання ордера та інших документів дозвільного характеру.
Так, Порядком № 802 чітко передбачено, що видалення дерев та чагарників здійснюється на підставі ордера, який видається виконавчим органом відповідної сільської, селищної, міської ради або військової адміністрації (у разі її утворення), а звільнення від його отримання допускається виключно за наявності дозволу на виконання будівельних робіт та лише у межах будівельного майданчика.
Аналогічну вимогу містить також Порядок видалення зелених насаджень у населених пунктах, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 01.08.2006 № 1045.
Крім того, як проєкт Змін, так і чинне законодавство не містить механізму (критеріїв) визначення меж «території виконання підготовчих і будівельних робіт» і «смуги виконання робіт», що створює умови для їх довільного встановлення та ризик неконтрольованого вирубування дерев та чагарників в рамках реалізації експериментального проєкту.
Сукупність указаних обставин запроваджує корупційно вразливу процедуру видалення дерев та чагарників та створює умови для зловживань.
Рекомендація:
доопрацювати проєкт постанови з урахуванням наданих зауважень.
ІІ. Інші зауваження
Відповідно до п. 13 Порядку (у редакції проєкту Змін) розміщення, встановлення, монтаж, влаштування, капітальний ремонт, реконструкція та нове будівництво об’єктів критичної інфраструктури, у тому числі систем життєзабезпечення та обладнання для здійснення заходів комплексних планів стійкості, у тому числі котелень, резервних котелень, блочно-модульних котелень, газотурбінних та газопоршневих установок, у тому числі когенераційних, установок зберігання енергії, насосного обладнання, резервних джерел живлення, інженерних споруд захисту, та іншого обладнання, допускається на земельних ділянках незалежно від форми власності та цільового призначення без вилучення, викупу чи відведення земельної ділянки, відповідності містобудівній документації, отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, проведення оцінки впливу на довкілля, звіту про результати проведення експертизи проектної документації, отримання права на виконання будівельних робіт, а також без використання Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та оформлення речових прав на земельні ділянки.
Водночас згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної ч.ч. 2 і 3 цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Оцінці впливу на довкілля не підлягає, зокрема, планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, відновлювальні роботи з ліквідації наслідків збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Отже, планована діяльність, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, регулюється Критеріями визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 1010.
Запропоноване проєктом Змін додаткове регулювання відповідних питань створює ризик різного правозастосування та суб’єктивних підходів до визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, у т.ч. з корупційною метою.
Рекомендація:
питання проведення оцінки впливу на довкілля в рамках реалізації експериментального проєкту врегулювати шляхом встановлення відсильної норми до Критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
