Картка проєкту
|
Розробник: Міністерство закордонних справ України |
Мета проєкту – визначення процедури реалізації експериментального проєкту щодо оформлення посвідчення особи на повернення в Україну окремими закордонними дипломатичними установами громадянам України, які народилися після 24 серпня 1991 року і стосовно яких відсутня інформація у Єдиному державному демографічному реєстрі, з метою можливості їх безперешкодного переміщення на підконтрольну територію України |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у проєкті постанови корупціогенні фактори, які можуть зумовити ризик зловживань працівниками закордонних дипломатичних установ України (далі – ЗДУ) під час ухвалення рішення щодо оформлення посвідчення особи на повернення в Україну.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
Проєктом постанови пропонується затвердити Порядок, який визначає процедуру реалізації експериментального проєкту щодо оформлення окремим категоріям громадян України, які народилися після 24 серпня 1991 року на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, посвідчення особи на повернення в Україну (далі – ПНП), і стосовно яких відсутня інформація в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – Порядок).
Оформлення ПНП здійснюється закордонними дипломатичними установами, перелік яких визначено у п. 2 Порядку, на підставі особистого звернення заявника.
Відповідно до п. 10 Порядку «рішення про оформлення ПНП приймається працівником ЗДУ за результатами ідентифікації особи, перевірки факту належності до громадянства України або за результатами процедури встановлення особи».
При цьому у п. 13 Порядку передбачено вичерпний перелік обставин, за наявності яких працівник ЗДУ має право відмовити в оформленні ПНП:
«1) документи та інформацію, необхідні для оформлення ПНП, подано заявником/законним представником не в повному обсязі;
2) стосовно оформлення ПНП звернувся законний представник, інформацію щодо якого не підтверджено відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян або документально;
3) дані, отримані з відомчих інформаційних систем, баз даних Реєстру, Державного реєстру виборців не підтверджують інформації, поданої заявником, або її обсяг недостатній для ідентифікації особи або проведення процедури встановлення особи;
4) заявник/законний представник подав неправдиві дані щодо себе або свідка;
5) компетентними органами України висловлено застереження щодо оформлення ПНП».
Таким чином, недотримання заявником або законним представником вимог, встановлених Порядком, зокрема, щодо подачі повного переліку необхідних документів (п. 5 Порядку), дотримання встановленої процедури ідентифікації законного представника (п. 6 Порядку) чи свідка (абз. 3 п. 7 Порядку), подання заявником або законним представником достовірної інформації тощо, не є безумовними підставами для відмови в оформленні ПНП.
Тобто незалежно від того, в якій мірі було дотримано положення Порядку, працівник ЗДУ на власний розсуд прийматиме рішення про оформлення ПНП чи відмову у такому оформленні. Це створить можливості для корупційних зловживань, коли працівник ЗДУ, через наявність у нього надмірно широких дискреційних повноважень, зможе приймати необґрунтовані рішення на користь окремих осіб.
Окрім цього, зазначене перешкоджатиме формуванню сталої правозастосовної практики, адже за аналогічних обставин працівник ЗДУ зможе приймати неоднакові рішення.
Рекомендація НАЗК: викласти абз. 1 п. 13 Порядку у такій редакції: «13. ЗДУ відмовляє в оформленні ПНП у разі, коли:».
ІІ. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов'язків чи відповідальності фізичних (юридичних) осіб у будь-якій сфері правового регулювання
Відповідно до абз. 2 п. 6 Порядку «державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов’язані надавати достовірну інформацію про особу у строк не пізніше, ніж три робочі дні або встановлений у запиті ЗДУ строк».
Згідно з абз. 6 п. 7 Порядку «строк проведення процедури встановлення особи не повинен перевищувати двох місяців».
Наведені положення не визначають моменту початку обчислення відповідних строків.
Це зумовить практику неоднакового застосування вказаних положень, коли можливість довільного тлумачення працівником ЗДУ цих положень допускатиме випадки необґрунтованого продовження або скорочення відповідних строків задля задоволення неправомірного інтересу такого працівника.
Рекомендації НАЗК:
- конкретизувати абз. 2 п. 6 Порядку, визначивши момент початку перебігу строку;
- конкретизувати абз. 6 п. 7 Порядку, визначивши момент початку перебігу строку.
Висновок: проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
В.о. Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Сергій ГУПЯК
