Картка проєкту
| Розробник проекту постанови: Кабінет Міністрів України | Мета проекту – врегулювання порядку координації і моніторингу міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) в рамках співпраці з міжнародними партнерами з розвитку з метою дотримання принципів прозорості і підзвітності та забезпечення ефективної координації МТД на підтримку відновлення та розвитку України | Проект постанови надіслано відповідно до § 37-2 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у проекті постанови корупціогенні фактори, зокрема: можливість неналежного впливу на формування Конкурсної комісії з відбору на посаду Голови Національного агентства з питань запобігання корупції, що нівелює незалежність Національного агентства; відсутність дієвих правових механізмів забезпечення прозорості використання МТД.Опис виявлених корупціогенних факторів
1. Ускладнення реалізації передбачених законодавством заходів із запобігання чи протидії корупції 1.1. Проектом постанови передбачено затвердження Порядку координації та моніторингу міжнародної технічної допомоги (далі – проект Порядку). У п. 12 проекту Порядку визначено, що на виконання п. 2 ст. 6 Закону України «Про запобігання корупції» Міністерство закордонних справ (далі – МЗС) визначає перелік партнерів з розвитку, які надають МТД у сфері запобігання і протидії корупції, та надає його Кабінету Міністрів. При цьому згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про запобігання корупції» орган, що забезпечує координацію залучення, використання та моніторинг МТД, що надається Україні на підставі міжнародних договорів, визначає перелік таких донорів не пізніше ніж за три місяці до завершення строку повноважень Голови Національного агентства або протягом трьох робочих днів з дня дострокового припинення його повноважень (звільнення) у порядку, встановленому цим Законом. Однак положення проекту Порядку не визначають орган, що забезпечує координацію залучення, використання та моніторинг МТД. Основними повноваженнями у цій сфері наділяється Секретаріат Кабінету Міністрів України. Отже, наділення МЗС повноваженнями визначати перелік партнерів з розвитку (донорів), які пропонуватимуть кандидатури до Конкурсної комісії з відбору на посаду Голови Національного агентства з питань запобігання корупції, не узгоджується з абз. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про запобігання корупції». Зауважимо, що МЗС не наділене такими повноваженнями і згідно з Положенням про Міністерство закордонних справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 від № 281 «Про затвердження Положення про Міністерство закордонних справ України». Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про запобігання корупції» особливий порядок відбору, призначення та припинення повноважень Голови Національного агентства є однією з гарантій незалежності Національного агентства. Застосування пропонованого положення проекту Порядку зумовлює ризик неналежного впливу на формування Конкурсної комісії з відбору на посаду Голови Національного агентства з питань запобігання корупції та нівелює незалежність Національного агентства. Рекомендація НАЗК: визначити орган, що забезпечує координацію залучення, використання та моніторинг МТД, а також узгодити положення п. 12 проекту Порядку з нормою абз. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про запобігання корупції». 1.2. В абз. 1 п. 44 чинного Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок), визначено, що реципієнт забезпечує зарахування на баланс матеріальних цінностей, що надійшли в рамках проектів (програм), протягом 10 календарних днів. Натомість положення п. 52 проекту Порядку не містить чіткого строку для зарахування на баланс таких матеріальних цінностей. Передбачено, що реципієнт веде облік використаних коштів, які надаються у рамках міжнародної технічної допомоги у вигляді фінансових ресурсів (грантів), та забезпечує зарахування на баланс матеріальних цінностей, що надійшли у рамках проектів. Окрім цього, нормами абз. 2 – 4 п. 44 Порядку встановлено, що реципієнт забезпечує оприлюднення на власному веб-сайті або у засобах масової інформації відомостей про: отримання будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проектів (програм), яке ввезено або придбано на митній території України, протягом 10 календарних днів з дати зарахування його на баланс; укладення грантової угоди протягом 10 календарних днів з дати набрання нею чинності. Натомість проект Порядку не містить положень щодо обов’язку реципієнта забезпечувати оприлюднення відповідних відомостей. Також проект Порядку передбачає зарахування на баланс матеріальних цінностей, при цьому не містить положень щодо обліку нематеріальних цінностей (результати наданих послуг, право інтелектуальної власності тощо), що зумовлює ризик зловживань. Рекомендації НАЗК: змінити положення п. 52 проекту Порядку, передбачивши чіткий строк забезпечення реципієнтом зарахування на баланс матеріальних та нематеріальних цінностей, що надійшли в рамках проектів (програм); доповнити проект Порядку нормою щодо забезпечення реципієнтом оприлюднення на власному веб-сайті або у засобах масової інформації відомостей про МТД. 2. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання 2.1. Відповідно до п. 24 проекту Порядку рішення про анулювання реєстрації проекту приймається Секретаріатом Кабінету Міністрів за результатами консультацій з партнером (партнерами) з розвитку. Проект Порядку не містить положень щодо змісту та порядку проведення таких консультацій. При цьому, зважаючи на підстави для анулювання реєстрації проекту, запропоноване положення створює ризик прийняття рішення без погодження з бенефіціарами та/або реципієнтами. Це зумовлює надмірний вплив партнерів з розвитку на етапі анулювання реєстрації проекту. Рекомендація НАЗК: з урахуванням зауважень визначити належні повноваження партнерів з розвитку та бенефіціарів/реципієнтів на етапі анулювання реєстрації проекту. 2.2. Згідно з п. 9 Порядку у випадку, коли бенефіціар одночасно виконуватиме функції реципієнта, план закупівлі товарів, робіт і послуг повинен погоджуватися бенефіціаром/реципієнтом. Порядок вимагає для реєстрації проекту підтвердження відсутності зауважень бенефіціара/реципієнта та отримання такої позиції бенефіціара/реципієнта Секретаріатом Кабінету Міністрів. Натомість проект Порядку не містить аналогічного положення, що наділяє дискреційними повноваженнями партнерів з розвитку на етапі подання проектних пропозицій, а саме під час узгодження плану закупівлі. Вплив бенефіціара/реципієнта обмежено. Рекомендація НАЗК: доповнити проект Порядку положенням про обов’язкове погодження плану закупівель бенефіціаром/реципієнтом. 3. Інші зауваження 3.1. Проект Порядку не містить застосованих у Порядку понять: «відповідальна особа» – фізична особа, яка призначена реципієнтом (бенефіціаром) для організації робіт, пов’язаних з реалізацією проекту (програми), та яка безпосередньо готує звіти для подання Секретаріатові Кабінету Міністрів України; «координатор проекту (програми)» – заступник керівника бенефіціара або керівник структурного підрозділу бенефіціара, який уповноважений керівником бенефіціара забезпечувати нагляд за реалізацією проекту (програми), підготовку результатів поточного та/або заключного моніторингу та подання їх Секретаріатові Кабінету Міністрів України. Відсутність таких суб’єктів істотно зменшить гарантії забезпечення інтересів бенефіціарів та реципієнтів, а також створює значні важелі впливу на умови надання МТД для партнерів з розвитку. Рекомендація НАЗК: доповнити перелік понять, застосованих у проєкті Порядку, новими – «відповідальна особа», «координатор проекту (програми)» та визначити їхні повноваження. 3.2. Проект Порядку передбачає аналіз запитів на відповідність виключно Цілям сталого розвитку та документам, що розроблені партнерами з розвитку. Однак аналіз на відповідність завданням і заходам, визначеним у Програмі діяльності Кабінету Міністрів, Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, та іншим нормативно-правовим актам виключено. Відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950, Кабінет Міністрів планує свою роботу на основі та на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів, законів України, указів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України. Програма діяльності Кабінету Міністрів, у якій визначається стратегія його діяльності, розробляється на основі узгоджених політичних позицій та програмних завдань коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді та пропозицій членів Кабінету Міністрів. Програма діяльності Кабінету Міністрів розробляється на період здійснення його повноважень. Виключення програми діяльності Кабінету Міністрів та інших нормативно-правових актів із переліку документів, яким повинні відповідати запити на залучення МТД, створює ризик їх невідповідності законодавству, політичній позиції, програмним завданням державних органів, внаслідок чого МТД може спрямовуватись на заходи, які не є актуальними. Рекомендація НАЗК: з урахуванням зауважень викласти положення п. 10 проекту Порядку в редакції положення п. 5 Порядку.Висновок:
проект постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій. В.о. Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Артем СИТНИК
