ВИСНОВОК
антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо спеціального використання водних біоресурсів, внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1479 «Деякі питання проведення аукціонів з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) шляхом електронних торгів, затвердження типового договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такими, що втратили чинність, постанов Кабінету Міністрів України» та зупинення дії деяких постанов Кабінету Міністрів України»
Картка проєкту
| Розробник проєкту постанови: Державне агентство меліорації та рибного господарства України (далі – Держрибагентство) | Мета проєкту постанови – забезпечення здійснення спеціального використання водних біоресурсів у 2024 році | Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами розгляду проєкту постанови Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме: - запровадження непрозорої процедури прийняття посадовими особами Держрибагентства рішення про відбір відповідних наукових установ з метою оформлення з ними договірних відносин про надання послуг, що в результаті створить підґрунтя для встановлення необґрунтованих переваг та корупційних правопорушень; - відсутність у проєкті Порядку проведення експериментального проєкту щодо спеціального використання водних біоресурсів (далі – проєкт Порядку) чітких підстав для відмови у наданні права спеціального використання водних біоресурсів, що дає змогу посадовим особам Держрибагентства приймати упереджені рішення на користь конкретних суб’єктів рибного господарства; - невизначеність критеріїв розподілу ліміту для здійснення дослідного вилову при визначенні обсягу спеціального використання водних біоресурсів для кожного із суб’єктів рибного господарства, що наділяє посадових осіб Держрибагентства надмірними дискреційними повноваженнями необґрунтовано встановлювати привілеї на користь окремих суб’єктів господарювання, що створює умови для корупційних зловживань; - проєкт Порядку не містить ознак завершеності реалізації пропонованих положень щодо погодження програм на проведення дослідного вилову, що зумовлює встановлення непрозорої і корупціогенної процедури; - відсутність у проєкті Порядку регулювання, спрямованого на визначення механізму справляння плати за дослідний вилов водних біоресурсів, у разі, якщо така діяльність здійснюється з отриманням прибутку, що може призвести до нівелювання законодавчо встановлених вимог та зменшення надходження коштів до державного та місцевого бюджетів.Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення 1. У п. 4 розділу ІІ проєкту Порядку передбачається визначити, що встановлення лімітів здійснюється на підставі науково-біологічних обґрунтувань, розроблених науковими установами, що належать до сфери управління Держрибагентства, науковими установами, що належать до сфери управління Національної академії наук України або Національної академії аграрних наук України, на замовлення Держрибагентства. При цьому проєкт Порядку не визначає критеріїв відбору відповідних наукових установ з метою оформлення з ними договірних відносин. Відсутність у проєкті Порядку зазначеного регулювання зумовить запровадження непрозорої процедури прийняття посадовими особами Держрибагентства рішення про відбір відповідних наукових установ з метою оформлення з ними договірних відносин про надання відповідних послуг, що в результаті створить умови для встановлення необґрунтованих переваг з метою прийняття неефективних рішень. Рекомендація НАЗК: визначити у проєкті Порядку критерії прийняття Держрибагентством рішення про відбір відповідних наукових установ з метою оформлення з ними договірних відносин про надання відповідних послуг. 2. У п. 6 розділу ІІ проєкту Порядку пропонується встановити, зокрема, що підставами для відмови у задоволенні заяви на здійснення спеціального використання водних біоресурсів або наукового обґрунтування обсягів на здійснення спеціального використання водних біоресурсів є: подання неповного пакета документів; несвоєчасне їх подання; виявлення у них недостовірних відомостей. За подання у заяві або науковому обґрунтуванні обсягів недостовірних відомостей та/або інформації суб’єкти рибного господарства несуть відповідальність відповідно до законодавства. Разом з тим зміст положень проєкту Порядку не дає змоги дійти чіткого висновку про те, які саме відомості та/або інформація, зазначені у заяві та/або науковому обґрунтуванні, підлягають аналізу на предмет їх достовірності та у разі виявлення їх недостовірності слугуватимуть підставою для відмови у задоволенні заяви та/або наукового обґрунтування, а також для притягнення суб’єктів рибного господарства до відповідальності за їх подання. Указані обставини можуть призвести до необґрунтованого та суб’єктивного розгляду посадовими особами Держрибагентства питань, пов’язаних з наданням права на спеціальне використання водних біоресурсів, і надають їм можливість приймати упереджені та вибіркові рішення на користь певних суб’єктів рибного господарства, що створює умови для здійснення корупційних діянь. Відповідне зауваження стосується також положень п.п. 3 п. 9 розділу ІІІ проєкту Порядку, згідно з яким Держрибагентство та його територіальні органи у разі виявлення недостовірних відомостей у поданих документах наділяються правом розірвати договір на право здійснення промислу або договір на право здійснення дослідного вилову в односторонньому порядку. Рекомендація НАЗК: у п. 6 розділу ІІ, п.п. 3 п. 9 розділу ІІІ проєкту Порядку визначити перелік відомостей та/або інформації, зазначеної суб’єктом рибного господарства у документах, поданих з метою набуття права спеціального використання водних біоресурсів, які підлягають аналізу та оцінюванню на предмет їх достовірності. 3. Положеннями п. 6 розділу ІІ проєкту Порядку передбачається визначити, що для підготовки науково-біологічного обґрунтування в частині встановлення лімітів для здійснення дослідного вилову наукові установи, яким погоджено Держрибагентством програми на проведення дослідного вилову водних біоресурсів, подають Держрибагентству до 1 серпня заяву на здійснення спеціального використання водних біоресурсів для дослідного вилову та наукове обґрунтування щодо визначення видів та обсягів лімітів, які необхідні для дослідного вилову. Згідно з п. 1 розділу ІІ проєкту Порядку ліміти спеціального використання водних біоресурсів поділяються на: 1) ліміти для здійснення промислового рибальства; 2) ліміти для здійснення дослідного вилову. Обсяг лімітів для здійснення дослідного вилову не може перевищувати п’яти відсотків від загального обсягу встановлених лімітів. Однак у проєкті Порядку не визначено порядку та критеріїв для прийняття рішень Держрибагентством при розподілі ліміту для здійснення дослідного вилову для кожного із суб’єктів рибного господарства у разі, якщо заявлений ними сукупний обсяг водних біоресурсів для встановлення лімітів перевищує п’ять відсотків. Така невизначеність у положеннях проєкту Порядку наділяє посадових осіб Держрибагентства непрозорими дискреційними повноваженнями при вирішенні питань щодо розподілу лімітів для здійснення дослідного вилову, що створює умови для упередженого прийняття ними рішень та необґрунтованого встановлення привілеїв на користь окремих суб’єктів господарювання та корупційних зловживань. Рекомендація НАЗК: визначити у проєкті Порядку критерії розподілу ліміту для здійснення дослідного вилову при визначенні обсягу спеціального використання водних біоресурсів для кожного із суб’єктів рибного господарства у разі, якщо сукупний обсяг заявлених всіма суб’єктами рибного господарства водних біоресурсів, який планується ними для дослідного вилову, перевищує п’ять відсотків від загального обсягу встановлених лімітів. ІІ. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності фізичних (юридичних) осіб у будь-якій сфері правового регулювання 1. У п. 18 розділу ІІІ проєкту Порядку передбачається визначити, що програми на проведення дослідного вилову розглядаються науково-промисловою радою та погоджуються з Держрибагентством. Однак проєктом Порядку не врегульовано порядку, критеріїв та граничних строків погодження програм на проведення дослідного вилову, які згідно з п. 6 розділу І проєкту Порядку подаються суб’єктами рибного господарства Держрибагентству на погодження та є необхідним етапом процедури набуття права на здійснення спеціального використання водних біоресурсів. Відсутність у проєкті Порядку зазначеного регулювання може призвести до юридичної невизначеності у регламентації прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, пов’язаних з реалізацією суб’єктами рибного господарства права на спеціальне користування водних біоресурсів, які реалізуються у правовідносинах з особами, уповноваженими на виконання функцій держави, що, як наслідок, створить умови для здійснення корупційних зловживань або виникнення корупційних правовідносин. Рекомендація НАЗК: визначити у проєкті Порядку порядок, критерії та граничні строки погодження програм на проведення дослідного вилову. 2. Згідно з п. 2 розділу VI проєкту Порядку плата не справляється із користувачів водних біоресурсів, які здійснюють дослідний вилов, якщо це не пов’язано з отриманням прибутку. Зміст зазначеного положення передбачає можливість для суб’єктів рибного господарства використовувати вилучені із природного середовища водні біоресурси з метою отримання прибутку. При цьому проєкт Порядку не передбачає регулювання механізму справляння плати за дослідний вилов водних біоресурсів у разі, якщо така діяльність здійснюється з отриманням прибутку. Правова невизначеність у регулюванні зазначеного питання зумовлює нечітку регламентацію прав та обов’язків суб’єктів рибного господарства, що, у свою чергу, може призвести до зменшення надходження коштів до державного та місцевого бюджетів, нівелювання вимог, визначених у п. «и» ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», щодо платності спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності, а також ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про тваринний світ», згідно з якими за спеціальне використання об’єктів тваринного світу справляється збір, в тому числі за використання об’єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях у разі їх вилучення з природного середовища з метою отримання прибутку. Рекомендація НАЗК: визначити у проєкті Порядку механізм справляння плати за дослідний вилов водних біоресурсів у разі, якщо така діяльність здійснюється з отриманням прибутку.Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій. Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр НОВІКОВ
