ВИСНОВОК
антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про підготовку до запровадження умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році»
Картка проєкту
| Розробник проєкту постанови: Національне агентство України з питань державної служби (далі - НАДС) | Мета проєкту постанови – підготовка та проведення класифікації посад державної служби і подальше здійснення розрахунків моделі оплати праці державних службовців на основі класифікації посад | Проєкт постанови надіслано відповідно до §372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про підготовку до запровадження умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році» (далі – проєкт постанови) Національне агентство встановило корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме: визначення непрозорої процедури погодження НАДС отриманих від державних органів результатів проведеної ними класифікації посад, що дає змогу приймати упереджені рішення із застосуванням суб’єктивних підходів; відсутність критеріїв для віднесення державних органів до різних типів, що зумовлює застосування різних підходів до способів визначення розмірів посадових окладів у цих органах, а також в цілому сприяє встановленню непрозорої практики прийняття рішень.Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання У п. 3 розділу V проєкту Алгоритму проведення класифікації посад державної служби за спрощеною процедурою в умовах воєнного стану, який пропонується затвердити проєктом постанови (далі – проєкт Алгоритму), передбачається встановити, серед іншого, що НАДС опрацьовує, узагальнює та погоджує результати класифікації посад у державних органах. У разі виявлення випадків недотримання положень цього Алгоритму або невідповідності класифікації посад вимогам Каталогу НАДС направляє державному органу, в якому проведено класифікацію посад державної служби, повідомлення про необхідність доопрацювання Відомостей у визначений НАДС строк, про що інформує державний орган, листом якого надіслано Відомості. Проте у проєкті Алгоритму відсутній порядок погодження матеріалів, отриманих від державних органів, а також чітко не визначено предмета перевірки та критеріїв встановлення обґрунтованого строку для доопрацювання у разі виникнення такої необхідності. Відсутність чіткого та прозорого порядку погодження може призвести до неоднакового застосування одних і тих же правових норм під час їх практичної реалізації та виникнення корупційних зловживань. Рекомендації НАЗК: встановити чіткий і прозорий порядок розгляду та погодження матеріалів, отриманих від державних органів, а також передбачити необхідність встановлення НАДС обґрунтованого строку для доопрацювання матеріалів у разі виникнення такої необхідності. 1. Ускладнення реалізації передбачених законодавством заходів із запобігання чи протидії корупції Згідно з п. 12 проєкту Каталогу типових посад державної служби і критеріїв віднесення до таких посад, який пропонується затвердити проєктом постанови (далі – проєкт Каталогу), державні органи в межах першої юрисдикції поділяються за типами: перший – Апарат Верховної Ради України, Секретаріат Кабінету Міністрів України, постійно діючий допоміжний, допоміжні, консультативно-дорадчі органи, утворені Президентом України, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, апарати (секретаріати) Ради національної безпеки і оборони України, Центральної виборчої комісії, Рахункової палати, Конституційного Суду України, Верховного Суду, Офісу Генерального прокурора, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; другий – міністерства, державні органи зі спеціальним статусом або діяльність яких спрямовується i координується безпосередньо Кабінетом Мiнiстрiв України, до повноважень яких належить формування державної політики в одній чи декількох сферах, апарати (секретаріати) вищих спеціалізованих судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; третій – інші державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апарати та секретаріати. Проте запропонований у проєкті постанови розподіл не аргументує та не визначає критеріїв для віднесення державних органів до різних типів, що зумовлює застосування різних підходів до способів визначення розмірів посадових окладів у цих органах. При цьому зазначені зміни є системним продовженням норм, які містить проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад», який зареєстрований у Верховній Раді України за № 8222 від 23.11.2022 та станом на цей час готується до другого читання (далі – проєкт Закону № 8222). Серед заходів з виконання Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2023 № 220 «Про затвердження Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки», дійсно передбачено завдання щодо проведення класифікації посад державної служби, однак дата початку виконання завдання – день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад», а дата завершення виконання завдання – шість місяців з дня набрання чинності цим Законом. Також Планом заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2022–2025 роки, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.07.2021 № 831-р, передбачено завдання НАДС щодо організації проведення класифікації посад державної служби у центральних органах виконавчої влади для проведення комплексної реформи системи оплати праці у шестимісячний строк після внесення змін до Закону України «Про державну службу» в частині впровадження єдиного підходу до оплати праці державних службовців на основі класифікації посад, а також прийняття Каталогу типових посад державної служби і критеріїв віднесення до таких посад. Додатково звертаємо увагу на те, що у рішенні Конституційного Суду України від 19.06.2001 № 9-рп/2001 зазначено, що Україна є правовою державою (ст. 1 Конституції України), а в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів. Як наслідок, прийняття запропонованого проєктом постанови регулювання наразі є передчасним та таким, що порушує принцип системності законодавства, який заснований на ієрархічній підпорядкованості та послідовності. Крім цього, підходи до визначення оплати праці для державних службовців, які передбачається встановити за результатом прийняття проєкту Закону № 8222, не узгоджуються з міжнародними стандартами та є такими, які можуть негативно відобразитися на інституційній незалежності антикорупційних органів. Так, гарантії незалежності антикорупційних органів від незаконного втручання у їх діяльність закріплені спеціальними Законами України «Про запобігання корупції», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про Державне бюро розслідувань» та полягають, зокрема, у належних умовах оплати праці, які дають змогу залучати та утримувати доброчесний, професійний та мотивований персонал. З метою реалізації запропонованих у проєкті Закону № 8222 змін проєкт постанови встановлює, що посадові оклади працівників цих органів визначатимуться Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Таким чином, втручання Кабінету Міністрів України у діяльність антикорупційних органів шляхом створення механізму залежності цих органів від рішення Уряду через визначення рівня оплати праці спричинить виникнення зловживань і може негативно відобразитися на інституційній незалежності антикорупційних органів. Рекомендації НАЗК: визначити критерії та принципи віднесення державних органів у межах першої юрисдикції за типами та віднести до категорій, запропонованих в абз. 2 п. 12 проєкту Алгоритму, всі міністерства та державні органи зі спеціальним статусом. Висновок: проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій. Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр НОВІКОВ
