НАЗК НАЗК
A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту

Висновок антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про підписання Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Турецької Республіки про співробітництво у сфері будівництва житла для кримськотатарського народу та інших пільгових категорій громадян України»

Картка проєкту

Розробник проєкту постанови: Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Мета проєкту постанови – забезпечення виконання внутрішньодержавної процедури, необхідної для набрання чинності Рамковою угодою між Урядом України та Урядом Турецької Республіки про співробітництво у сфері будівництва житла для кримськотатарського народу та інших пільгових категорій громадян України, шляхом схвалення проєкту Рамкової угоди та визначення особи, уповноваженої на її виконання Проєкт постанови надіслано відповідно до §372 Регламенту Кабінету Міністрів України
  Резюме антикорупційної експертизи За результатами проведення антикорупційної експертизи проєкту Угоди Національне агентство ідентифікувало у його положеннях корупціогенний фактор, зокрема наявність суперечливих норм щодо категорій громадян, які отримуватимуть квартири.   Опис виявлених корупціогенних факторів
  1. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
Проєкт Угоди містить суперечливі положення щодо того, які саме категорії осіб будуть бенефіціарами реалізації проєкту із будівництва та отримуватимуть квартири безоплатно. Так, п. 1 («Терміни») регламентує, що термін «проект» означає будівництво житла, включаючи всі пов’язані з ним соціальні об’єкти, для представників кримськотатарського народу, а також для внутрішньо переміщених осіб, інших пільгових категорій громадян України. Термін «Пільгові категорії громадян України» означає внутрішньо переміщених осіб, учасників АТО на Сході України. При цьому п.п. 5 п. 2 проєкту Угоди, який врегульовує окремі питання механізму розподілу побудованих квартир, не конкретизує категорії осіб, яким буде передано 10% житла відповідними органами місцевого самоврядування. Натомість цей пункт Угоди визначає, що такий розподіл здійснюватиметься відповідно до вимог українського законодавства. Така суперечливість положень та невизначеність механізму розподілу унеможливлює об’єктивний та неупереджений розподіл новозбудованого житла.   Рекомендації: У п.п. 5 п. 2 проєкту Угоди необхідно передбачити, що «10% житлової площі буде розподілено відповідними органами місцевого самоврядування пільговим категоріям громадян України». Крім того, проєкт Угоди потребує доповнення положенням такого змісту: «Україна зобов’язується прийняти нормативно-правові акти та внутрішні процедури, які врегульовуватимуть механізм розподілу житла відповідними органами місцевого самоврядування».   Інші зауваження:
  1. Положення п.п. 4 п. 4 проєкту Угоди визначає, що у разі необхідності застосування Закону України «Про публічні закупівлі» для реалізації Проєкту використовуються лише переговорні процедури закупівель.
Доцільність цього пункту в цілому викликає сумнів з огляду на те, що згідно з п.п. 3 п. 3 Замовник будівництва зобов’язується самостійно, без залучення коштів державного та місцевих бюджетів, збудувати багатоквартирні будинки та інші необхідні супровідні об’єкти. При цьому вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» на Замовника не поширюються. Враховуючи предмет правового регулювання вказаного Закону, реалізація положень проєкту Угоди у запропонованій редакції призведе до корупційних ризиків під час здійснення закупівель за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів за неконкурентною процедурою. Так, згідно з вимогами ст. 40 вказаного Закону переговорна процедура закупівель застосовується замовником у виключних випадках. Таке законодавче регулювання обґрунтоване необхідністю забезпечити прозоре здійснення закупівель, запобігти проявам корупції та забезпечити економію бюджетних коштів за рахунок створення конкурентного середовища. Враховуючи викладене, положення п.п. 4 п. 4 проєкту Угоди може бути використано недоброчесними замовниками (органами місцевого самоврядування) для штучного розширення випадків застосування переговорної процедури для закупівлі товарів/робіт/послуг, які безпосередньо не потрібні для реалізації Проєкту.   Рекомендації: виключити п.п. 4 п. 4 проєкту Угоди.  
  1. Положення п.п. 3 (а), 4 (а) п. 3 проєкту Угоди передбачає гарантію того, що Замовник будівництва отримає земельну ділянку для будівництва в рамках Проєкту та відповідні органи місцевого самоврядування забезпечать відведення (передачу) земельних ділянок визначеному Замовнику будівництва, які не повинні бути в оренді чи заставі без проведення конкурсів та земельних аукціонів.
Водночас норми Земельного кодексу України встановлюють загальне правило, згідно з яким земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених законом (ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України). Вичерпний перелік винятків із загального правила визначено у ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України. Враховуючи викладене, для реалізації положень Угоди та виконання Україною взятих на себе зобов’язань щодо передачі прав на ділянку без проведення аукціону держава має ратифікувати зазначену Угоду згідно зі           ст. 9 Закону України «Про міжнародні договори України» та внести відповідні зміни до Земельного кодексу України.       Висновок: проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.     Голова Національного агентства з питань запобігання корупції                                     Олександр НОВІКОВ
Чат-бот Telegram
контакт-центр
Чат-бот Telegram
Контакти
+38 (044) 200-06-94 info@nazk.gov.ua
працює з 9:00 до 18:00
Технічна підтримка
support@nazk.gov.ua