ВИСНОВОК
антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. 1165»
Картка проєкту
| Розробник проєкту постанови: Міністерство фінансів України | Мета проєкту постанови – забезпечення вдосконалення критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість у системі моніторингу критеріїв оцінки ступеня ризиків (далі – СМКОР) | Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
Однією із проблем, визначених у Державній антикорупційній програмі на 2023–2025 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2023 № 220 (далі – ДАП), з виконання Антикорупційної стратегії на 2021–2025 роки, затвердженої Законом України від 20.06.2022 № 2322-IX «Про засади державної антикорупційної політики на 2021–2025 роки» (далі – Антикорупційна стратегія), є надмірний обсяг дискреційних повноважень у працівників органів податкової служби, а подальший напрям удосконалення податкової сфери – усунення недоліків податкового законодавства, адже окремі його положення – складні та непрозорі, що є причиною виникнення корупційних ризиків. Проте запропонована редакція проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. 1165» (далі – проєкт постанови), норми якої посилюють тиск на платників податків, не відповідає основним положенням ДАП та Антикорупційної стратегії, якими пропонується внесення комплексу змін, що матимуть на меті зменшення корупційних ризиків і гарантуватимуть виконання державою своїх зобов’язань перед підприємцями та покращуватимуть стосунки з податковими органами, які можуть бути вирішальним фактором у здобутті конкурентних переваг у бізнес-середовищі. Водночас за результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Національне агентство встановило корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме: неузгодженість положень проєкту постанови із нормами Податкового кодексу України (далі – Кодекс) при запропонованій ним зміні окремих ознак безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що подаються для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; застосування непрозорих підходів при розробці зазначеного проєкту акта, що не дає змоги оцінити доцільність та ефективність застосування запропонованих ним механізмів державного регулювання.Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Невідповідність положень нормативно-правового акта положенням нормативно-правового акта, що має вищу юридичну силу, або міжнародним договорам України 1.1. Проєктом постанови передбачається, зокрема, внести зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – проєкт Порядку). У п. 3 проєкту Порядку зазначається перелік ознак безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, зокрема встановлено, що однією із умов для безумовної реєстрації є загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі більше 10 млн гривень. Разом з тим чинною редакцією п. 3 Порядку передбачено суму податку у розмірі більше 1 млн гривень, що логічно узгоджується із п. 181.1 ст. 181 Кодексу. Тобто проєктом Порядку необґрунтовано пропонується збільшити у десять разів один із критеріїв оцінки для безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що ускладнює вказаний процес для представників малого та середнього бізнесу і створює умови для необхідності особистого контакту з контролюючими органами, що містить корупційні ризики. Варто зазначити, що передбачене проєктом Порядку регулювання суперечить ст. 4 Кодексу, де визначено основні засади податкового законодавства України, а саме – встановлено однаковий підхід до всіх платників податку, а також не враховує вимог ст. 6 Господарського кодексу України, якими закріплюються такі загальні принципи, як забезпечення економічної багатоманітності та рівного захисту державою усіх суб’єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, а також вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України. Рекомендація НАЗК: виключити з п. 3 проєкту Порядку норми, які ускладнюють відповідність ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. 1.2. У проєкті постанови передбачено внесення змін у додаток 2 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – проєкт Додатка 2). У п. 8 проєкту Додатка 2 пропонується доповнити Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість, нормою, яка встановлює часовий проміжок у 36 місяців, протягом яких повинні виконуватись такі умови: - у платника податку та його відокремлених підрозділів відсутня заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС; - податкова звітність та звітність щодо нарахованих сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування подана до контролюючого органу без порушення строків для подання такої звітності; податкова накладна/розрахунок коригування подана для реєстрації в Реєстрі без порушення визначених Кодексом строків; - середньомісячний обсяг постачання, зазначений платником податку на додану вартість у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, перевищує 500 тис. гривень. Оскільки чинна редакція Додатка 2 передбачає 12 місяців для визначення податкової історії платника податків, то відповідне збільшення часових меж у проєкті Додатка 2 створює несправедливий підхід до визначення наявності чи відсутності позитивної історії платника податку, адже встановлення терміну у 36 місяців для платників податків може суттєво зменшити кількість суб’єктів господарювання, податкову історію яких можна буде вважати позитивною, що порушує засади рівності, передбачені у ст. 4 Кодексу. Також варто зазначити, що упродовж запропонованого у проєкті Додатка 2 нового часового проміжку платник податку може не лише вчинити податкове правопорушення, а й понести за нього відповідальність. Тобто норми проєкту постанови передбачають повторне негативне реагування на історію платника податку, а це, своєю чергою, формує у них недовіру до контролюючих органів та створює умови для отримання неправомірної вигоди уповноваженими представниками контролюючих органів. Рекомендація НАЗК: виключити пропоновані зміни до п. 8 Додатка 2 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. II. Інші зауваження Згідно з вимогами § 34 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950 (далі – Регламент), під час розроблення проєкту акта Кабінету Міністрів розробник вивчає стан справ у відповідній сфері, визначає проблему, яка потребує розв’язання, аналізує причини її виникнення, визначає цілі та обирає шляхи їх досягнення, визначає перелік заінтересованих сторін та прогнозує вплив реалізації акта на їх інтереси, визначає предмет правового регулювання, механізм вирішення питання (зокрема, із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій), що потребує врегулювання, передбачає правила і процедури, які, зокрема, унеможливлювали б вчинення корупційних правопорушень, а також робить прогноз результатів реалізації акта та визначає критерії (показники), за якими оцінюватиметься ефективність його реалізації. Однак розробник проєкту постанови не проаналізував, в якій саме частині чинні норми Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не врегульовують у достатній мірі критерії ризиковості платників податку, не дослідив, як запропоноване регулювання зможе вирішити проблему блокування податкових накладних/розрахунків коригування, а також не передбачив альтернативних варіантів для вирішення існуючих проблем. Додатково зазначаємо, що питання зупинення податкової накладної/розрахунку коригування мають значний економічний та соціальний вплив як на суб’єктів господарювання – платників податку, так і на їх працівників та економіку в цілому, і тому внесенню змін до нормативних документів зазначеної сфери має передувати ґрунтовне опрацювання розробником усіх позитивних та негативних сторін у вказаній сфері державного регулювання. Аналогічну позицію зазначила Рада бізнес-омбудсмена у своєму дослідженні «СМКОР як інструмент адміністрування ПДВ: звіт за результатами розслідування за власною ініціативою»[1], наголосивши, зокрема, на тому, що «перед прийняттям будь-яких змін до порядків реєстрації ПН/РК необхідно проводити ґрунтовний аналіз та прогнозування впливу запропонованих змін, особливо – можливих негативних наслідків для бізнесу, спираючись на фактичні дані (зокрема, цього можна досягти шляхом тестування нових алгоритмів на базі даних СМКОР попередніх періодів, що мають співставні показники із очікуваним періодом запровадження змін)». З урахуванням зазначеного, за відсутності обґрунтованої необхідності державного регулювання виникають сумніви щодо прозорості запропонованих проєктом постанови змін та системності/актуальності підходів при його розробленні. Рекомендація НАЗК: пояснювальну записку до проєкту постанови привести у відповідність до вимог Регламенту, обґрунтувавши доцільність та ефективність запропонованих у ньому змін.Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наведених рекомендацій.
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр НОВІКОВ [1] Офіційна вебсторінка Ради бізнес-омбудсмена https://boi.org.ua / вебсайт. URL: https://boi.org.ua/files/mw/gk/smkor_yak_instrument_administruvannya_pdv.pdf
