Картка проєкту
| Розробник проєкту постанови: Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів | Мета проєкту – визначення процедури конкурсного відбору юридичних осіб, що здійснюють реалізацію арештованих активів, які знаходяться на території чи під юрисдикцією іноземної держави та/або є ексклюзивними | Проєкт постанови надіслано відповідно до § 37-2 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у проєкті постанови корупціогенні фактори, які зумовлюють можливість необґрунтованого визначення арештованих активів такими, реалізацію яких ускладнено. Процедура визначення юридичних осіб, які здійснюють реалізацію таких активів, є нечіткою, а широкі дискреційні повноваження посадових осіб Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – АРМА), зокрема при укладенні договору про надання послуг із переможцем конкурсу, обумовлюють ризик зловживань. Правовий статус комісії з питань проведення конкурсного відбору юридичних осіб, які здійснюють реалізацію арештованих активів (далі – Комісія) не встановлений, а порядок її створення надто узагальнений. Це в цілому унеможливить прозорість пропонованих правових процедур.Опис виявлених корупціогенних факторів
1. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення 1.1. Проєктом постанови пропонується внести зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 558 «Про відбір на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють реалізацію арештованих активів» (далі – постанова № 558) та від 27.09.2017 № 719 «Про затвердження Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах» (далі – постанова № 719). Змінами до постанови № 558 пропонується затвердити Порядок відбору юридичних осіб, які здійснюють організацію торгів арештованими активами, реалізацію яких ускладнено (далі – проєкт Порядку). У положеннях проєкту постанови використовується нове поняття «арештовані активи, реалізація яких ускладнена». Отже, постанова № 719 доповнюється п. 2, в якому наведено зміст такого поняття. Визначено, що «арештованими активами, реалізація яких ускладнена» вважаються активи, які відповідають одній із таких умов: - актив, який підлягає реалізації, знаходиться на території чи під юрисдикцією іноземної держави (абз. 2 п. 2); - у зв’язку зі складністю арештованого активу (особливостями його природи, місцезнаходження тощо) неможливо визначити необхідні вимоги до виду послуг, які необхідні для реалізації арештованого активу (абз. 3 п. 2); - актив, який підлягає реалізації, є майном, яке має художнє, історичне, етнографічне та наукове значення та має походження, пов’язане з історією та культурою інших держав (абз. 4 п. 2). Однак визначена в абз. 3 п. 2 Постанови № 719 (у новій редакції) умова є нечіткою за змістом та редакційно некоректною. У п.п. 2 п. 3 розділу 2 проєкту Порядку встановлено, що в оголошенні про проведення конкурсу зазначаються вимоги до претендентів (кваліфікаційні критерії). Таким критерієм відповідно до п. 1 розділу 3 проєкту Порядку, зокрема, є наявність в учасника конкурсу спеціалізації з організації проведення торгів майном певного типу, виду, подібного до активу, який підлягає реалізації. Проте у разі неможливості визначення необхідних вимог до виду послуг, як це передбачено в абз. 3 п. 2 Постанови № 719 (у новій редакції), не зрозумілим є спосіб визначення кваліфікаційних критеріїв та обрання переможця конкурсу. Це зумовить ризик зловживань – необґрунтованого віднесення арештованих активів до таких, реалізація яких ускладнена. Окрім цього, відповідно до п. 1 розділу 2 проєкту Порядку у разі передачі АРМА для реалізації активів, реалізація яких ускладнена, Комісія приймає рішення про оголошення конкурсу. У п. 2 цього розділу проєкту Порядку зазначено, що рішення про оголошення конкурсу приймається Комісією на підставі пропозицій самостійного структурного підрозділу АРМА, до повноважень якого належать питання управління арештованими активами, з обґрунтуванням необхідності проведення конкурсу та пропозиціями щодо вимог до претендентів. Отже, самостійний структурний підрозділ АРМА надає Комісії пропозиції, яка приймає лише рішення про оголошення конкурсу. Рішенню про оголошення конкурсу має передувати рішення про те, що активи належать до таких, реалізація яких ускладнена. Однак пропонована редакція не визначає суб’єкта прийняття такого рішення. Також проєкт Порядку не містить положення щодо обов’язковості пропозицій самостійного структурного підрозділу АРМА для Комісії та строків їх розгляду. Рекомендації НАЗК: уточнити умови, за яких арештовані активи вважатимуться такими, реалізація яких ускладнена; конкретизувати правовий механізм визначення арештованих активів такими, реалізація яких ускладнена; встановити порядок розгляду Комісією пропозицій самостійного структурного підрозділу АРМА з обґрунтуванням необхідності проведення конкурсу та пропозиціями щодо вимог до претендентів. 1.2. В абз. 5 п. 2 Постанови № 719 (у новій редакції) зазначено, що реалізація активів, їх оцінка та інші заходи, проведення яких є необхідним для такої реалізації, здійснюються без дотримання вимог, встановлених Порядком реалізації арештованих активів на електронних торгах, затвердженим цією постановою, за правилами та на умовах, які встановлюються у договорі, укладеному Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, з юридичною особою, відібраною для здійснення такої реалізації. Відповідно до п. 5 розділу 6 проєкту Порядку APMA протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення Комісії, в якому визначено переможця Конкурсу, надсилає такому переможцеві повідомлення про початок проведення переговорів щодо укладення договору про надання послуг. Строк проведення переговорів до підписання договору про надання послуг становить не більш як пʼятнадцять робочих днів. Якщо сторонам не вдалося домовитися протягом зазначеного строку, АРМА невідкладно надсилає повідомлення про початок проведення переговорів щодо укладення договору учаснику, який зайняв друге місце за кількістю балів. Однак проєкт постанови не встановлює будь-яких істотних умов такого договору. Таким чином, не визначено предмета переговорів. Це зумовить ризик зловживань посадових осіб АРМА, різну правозастосовну практику та непрозорість процедури реалізації активів. Рекомендації НАЗК: визначити порядок проведення переговорів та істотні умови договору про надання послуг. 1.3. У п. 3 розділу 1 проєкту Порядку зазначено, що конкурс проводиться Комісією у складі, який затверджується наказом АРМА. Проєкт Порядку не встановлює правового статусу Комісії. Не визначено її кількісного складу, вимог до членів Комісії, строку їх повноважень, обмежень щодо конфлікту інтересів та інших гарантій незалежності. Рекомендації НАЗК: визначити правовий статус, порядок створення та діяльності Комісії. 2. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання 2.1. У п. 1 постанови № 558 визначено, що відбір юридичних осіб, які здійснюють реалізацію арештованих активів, проводиться Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Проєктом постанови пропонується інший порядок відбору юридичних осіб, які здійснюють організацію торгів арештованими активами, реалізацію яких ускладнено, що є обґрунтованим, зважаючи на його мету. Однак проєкт Порядку є нечітким, що зумовить ризик зловживань. Наприклад, у п. 1 розділу 3 проєкту Порядку визначено перелік кваліфікаційних критеріїв до учасника Конкурсу. При цьому застосована правова конструкція «можуть встановлюватися» унеможливить єдиний підхід до проведення конкурсів і може використовуватись для створення переваг окремим учасникам. Аналогічне зауваження є доречним і щодо п. 2 розділу 3 проєкту Порядку. Передбачено, що у разі потреби, зумовленої особливостями якостей чи властивостей активу, який підлягає реалізації, Комісією можуть встановлюватися додаткові критерії, відповідність яким вважатиметься перевагою при виборі переможця конкурсу. Отже, для мінімізації ризику зловживань кваліфікаційні критерії потребують узагальнення, сталого застосування і оцінки учасників з урахуванням відповідності усім критеріям. Рекомендації НАЗК: враховуючи зазначені у цьому пункті зауваження, змінити процедуру визначення кваліфікаційних критеріїв та оцінки відповідності. 2.2. Відповідно до п. 1 розділу 5 проєкту Порядку конкурс проводиться за наявності не менше двох претендентів. Згідно з п.п. 2 п. 5 цього розділу конкурс вважається таким, що не відбувся, якщо за підсумками розгляду Комісією поданих документів до участі у конкурсі не допущено жодного претендента. Зазначені положення не узгоджуються між собою і зумовлюють невизначеність у разі, якщо до участі в конкурсі допущено одного претендента. Така невизначеність може обумовити різну правозастосовну практику та спірні правовідносини. Рекомендації НАЗК: узгодити положення п. 1 та п.п. 2 п. 5 розділу 5 проєкту Порядку.Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій. Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр НОВІКОВ
