Картка проєкту
| Розробник проєкту постанови: Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) | Мета проєкту постанови – упорядкування деяких питань, пов’язаних з використанням коштів, зарахованих на рахунки, відкриті у Національному банку України для потреб охорони здоров’я | Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме: наділення комісії з питань розподілу та/або передачі коштів для задоволення потреб охорони здоров’я (далі – комісія) дискреційними повноваженнями щодо визначення напрямів спрямування коштів у непрозорий спосіб, що створює ризик їх неефективного/нецільового використання; організація роботи комісії у непрозорий спосіб з порушенням принципу відкритості проведення засідань та залучення громадськості.Опис виявлених корупціогенних факторів
Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення 1. У проєкті постанови пропонується внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2022 № 491 «Деякі питання використання коштів з рахунка для задоволення потреб охорони здоров’я», зокрема викласти в новій редакції Порядок використання коштів з рахунка для задоволення потреб охорони здоров’я (далі – проєкт Порядку). У п. 4 проєкту Порядку визначено перелік напрямів, на які спрямовуються кошти, що надійшли на поточний рахунок МОЗ, відкритий у Національному банку України для задоволення потреб охорони здоров’я (далі – рахунок). Однак зазначений перелік напрямів, на які спрямовуються кошти, не є вичерпним. Використання в абз. 2 – 4 п. 4 проєкту Порядку правової конструкції «інших необхідних товарів» та слова «тощо» не дає змоги встановити чіткі переліки напрямів, на які спрямовуються кошти, та створює можливість для спрямування коштів на будь-які заходи для задоволення потреб охорони здоров’я. Застосування у проєкті Порядку оціночних понять створює непрозору процедуру прийняття рішень комісією щодо визначення напрямів спрямування коштів та ускладнює механізм контролю за ефективним/цільовим використанням коштів з рахунку. Рекомендація НАЗК: у п. 4 проєкту Порядку слова «інших необхідних товарів» та слово «тощо» виключити, визначивши виключний перелік напрямів, на які спрямовуються кошти. 2. В абз. 1 п. 9 проєкту Порядку визначено, що комісія приймає рішення щодо розподілу та/або передачі коштів на підставі поданих пропозицій заявниками щодо фактичної потреби в коштах на забезпечення напрямів, визначених у п. 4 цього Порядку, з урахуванням пріоритетності та першочерговості. Згідно з п. 5 проєкту Порядку першочергово кошти спрямовуються на медичне забезпечення для регіонів, де ведуться бойові дії, та закладів охорони здоров’я, що залучені до надання медичної допомоги постраждалим пораненим внаслідок бойових дій; відновлення роботи державних та комунальних закладів охорони здоров’я, що пошкоджені внаслідок бойових дій. Разом з тим у проєкті Порядку відсутні положення, що визначають пріоритетність напрямів спрямування коштів, критерії формування пріоритетності. Крім того, в абз. 10 п. 9 проєкту Порядку визначено, що пропозиції розглядаються в порядку черговості надходження. Однак пропонована редакція абз. 10 п. 9 проєкту Порядку не дає можливості встановити, який саме критерій надходження буде застосовано для визначення черговості: порядок черговості реєстрації пропозицій у МОЗ чи порядок черговості надходження пропозицій до комісії. Зазначене може призвести до використання різних підходів під час розгляду поданих пропозицій. Також у проєкті Порядку відсутні положення, що визначають підстави для прийняття рішення про відмову у розподілі та/або передачі коштів. Встановлення прозорого порядку використання коштів з рахунка для задоволення потреб охорони здоров’я є необхідною умовою цільового та ефективного розподілу та/або передачі коштів. Таким чином, запропонована редакція положень проєкту Порядку наділяє комісію дискреційними повноваженнями та дає змогу застосовувати упереджені підходи при прийнятті відповідних рішень щодо розподілу та/або передачі коштів з рахунку, що створює можливості для корупційних зловживань. Рекомендації НАЗК: у проєкті Порядку визначити: пріоритетність напрямів спрямування коштів; чіткі критерії черговості розгляду поданих заявниками пропозицій; підстави для прийняття рішення про відмову у розподілі та/або передачі коштів. 3. Згідно з абз. 1 – 2, 4 п. 7 проєкту Порядку для прийняття рішень щодо розподілу та/або передачі коштів для виконання завдань за напрямами, визначеними у п. 4 Порядку, МОЗ утворює комісію. Персональний склад комісії затверджується МОЗ. Формою роботи комісії є засідання, регламент роботи якого визначається головою комісії. Однак проєкт Порядку не дає змоги встановити формат проведення засідання, що, у свою чергу, сприяє створенню умов для проведення засідань у закритий спосіб. Крім того, положення проєкту Порядку не передбачають гарантій залучення уповноважених представників громадськості до складу комісій та забезпечення їх участі у засіданнях комісії. Як наслідок, відсутність уточненого формату проведення засідань комісії сприяє встановленню непрозорого порядку прийняття нею рішень, що може стати підставою для ведення діяльності комісії з порушенням загальноприйнятих принципів відкритості та прозорості діяльності уповноважених органів. Рекомендації НАЗК: з метою забезпечення прозорості діяльності комісії встановити у проєкті Порядку: - обов’язковість відкритого проведення засідань комісії; - кількість (відсоток) представників громадськості, які входять до складу комісії, та обов’язковість завчасного інформування про дату, час та порядок денний засідань.Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій. Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр НОВІКОВ
