НАЗК НАЗК
A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту

Висновок антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 р. № 321»

Картка проєкту

 
Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 р. № 321» Міністерство соціальної політики України Мета проєкту постанови – удосконалення Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації
 

Резюме антикорупційної експертизи

У проєкті постанови «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 р. № 321» (далі – проєкт постанови) пропонується прийняти оновлений Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації (далі – проєкт Порядку). За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало низку корупціогенних факторів у положеннях проєкту Порядку, що унеможливлює його прийняття  у запропонованій редакції, зокрема:
  • повноваження Мінсоцполітики щодо ведення переліку підприємств, які мають право на виготовлення, постачання та ремонт засобів реабілітації, яке не передбачено Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», створює умови для штучного обмеження конкуренції на ринку та корупційних зловживань;
  • наділення Мінсоцполітики повноваженнями на встановлення переліку технічних та інших засобів реабілітації, комплектуючих до них, порядку присвоєння унікальних серійних номерів порушує вимоги Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»:
  • встановлення особливого статусу одному з підприємств галузі;
  • не встановлено критеріїв визначення «неякісного технічного виробу» та повноважень особи, яка буде встановлювати цей факт;
  • застосування правових конструкцій оціночного характеру у регулюванні порядку забезпечення осіб з інвалідністю засобами реабілітації та протезами («можуть бути забезпечені»).
 

Таблиця виявлених корупціогенних факторів

№ з/п Корупціогенні фактори
1 Створення перешкод для одержувачів адміністративних, освітніх, соціальних чи інших послуг, відсутність чи обмеження права на оскарження рішення суб’єкта владних повноважень
2 Необґрунтоване встановлення або розширення дискреційних повноважень органу чи особи за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку їх здійснення
3 Необґрунтоване встановлення пільг, переваг або обмежень для певних осіб
4 Використання правових конструкцій оціночного характеру
5 Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
 

Опис виявлених корупціогенних факторів

1. Створення перешкод для одержувачів адміністративних, освітніх, соціальних чи інших послуг, відсутність чи обмеження права на оскарження рішення суб’єкта владних повноважень У п. 5 проєкту Порядку встановлено, що технічні та інші засоби реабілітації, призначені для безоплатного забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб за рахунок коштів державного бюджету, виготовляються, постачаються і ремонтуються підприємствами, які відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим Мінсоцполітики. Перелік підприємств визначає Мінсоцполітики. Правові та економічні засади забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю визначено Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон). Відповідно до ст. 26 Закону безкоштовне забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації за індивідуальною заявкою особи з інвалідністю, послугами з післягарантійного ремонту здійснюється у вигляді грошової допомоги особам з інвалідністю для оплати вартості виданих виробів та наданих послуг шляхом безготівкового перерахування коштів підприємствам, що виконали зазначені заявки та відповідають кваліфікаційним вимогам, які визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Враховуючи викладене, основний закон, який визначає засади та умови для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я, не передбачає окремих повноважень Мінсоцполітики в частині ведення зазначеного Переліку підприємств. Натомість модель правового регулювання, визначена проєктом Порядку, передбачає, що лише підприємство, що включене Мінсоцполітики до зазначеного Переліку, може забезпечувати технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю. На виконання ст. 26 Закону Мінсоцполітики був затверджений наказ від 09.08.2016 № 871 «Деякі питання придбання технічних та інших засобів реабілітації», яким затверджені Кваліфікаційні вимоги до підприємств усіх форм власності - кандидатів на виготовлення, постачання, ремонт та технічне обслуговування технічних та інших засобів реабілітації та Положення про Експертну комісію Мінсоцполітики України щодо встановлення відповідності кваліфікаційним вимогам підприємств усіх форм власності - кандидатів на виготовлення, постачання, ремонт та технічне обслуговування технічних та інших засобів реабілітації, порядок її роботи. Зазначена комісія, відповідно до наказу, зокрема, розглядає питання щодо включення/виключення до/з переліку підприємств, що відповідають кваліфікаційним вимогам, на поточний бюджетний рік. Для мінімізації корупційних ризиків відповідне повноваження Мінсоцполітики має бути врегульоване на законодавчому рівні. Також слід враховувати, що в розумінні Закону України «Про адміністративні послуги» процедура включення відомостей про суб’єктів господарювання до переліку підприємств має ознаки адміністративної послуги. Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 зазначеного Закону виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються: найменування адміністративної послуги та підстави для її одержання; суб’єкт надання адміністративної послуги та його повноваження щодо надання адміністративної послуги; перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги; платність або безоплатність надання адміністративної послуги; граничний строк надання адміністративної послуги; перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги. Відсутність законодавчо визначених вимог до процедури включення відомостей про суб’єктів господарювання до переліку підприємств, а також вичерпних умов та підстав для прийняття такого рішення створює ризик корупційних зловживань та безпідставних відмов. Крім того, законодавством не передбачено можливість оскарження суб’єктами господарювання рішень щодо відмови у включенні відомостей до вказаного Переліку. Така невизначеність створить ризик довільного тлумачення положень проєкту Порядку та упередженості під час прийняття рішень, що, як наслідок, може призвести до вчинення корупційних правопорушень відповідальними особами Мінсоцполітики. Рекомендації НАЗК: виключити із тексту проєкту постанови положення, які мають бути визначені на законодавчому рівні. 2. Необґрунтоване встановлення або розширення дискреційних повноважень органу чи особи за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку їх здійснення У п. 5 проєкту Порядку передбачено, що технічним та іншим засобам реабілітації, якими забезпечуються особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та інші особи, присвоюється унікальний серійний номер. Перелік технічних та інших засобів реабілітації, комплектуючих до них, порядок присвоєння унікальних серійних номерів встановлюється Мінсоцполітики. Водночас у ст. 26 Закону визначено, що перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю затверджуються Кабінетом Міністрів України. Крім того, правове регулювання обігу медичних виробів здійснюється, зокрема, відповідно до норм Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753, який розроблений на основі Директиви Ради 93/42/ЄЕС про медичні вироби, затвердженої 14.06.1993 (далі – Технічний регламент). Технічні засоби реабілітації відповідно до своїх характеристик та цільового призначення підпадають під визначення медичних виробів та відповідно є об’єктом регулювання Технічного регламенту. Введення в обіг та/або в експлуатацію медичних виробів дозволяється тільки в разі, коли вони повністю відповідають вимогам цього Технічного регламенту, за умови належного постачання, встановлення, технічного обслуговування та застосування їх за призначенням. Відповідно до вимог Технічного регламенту здійснюється маркування знаком відповідності технічним регламентам медичних виробів, зокрема і технічних засобів реабілітаціїЗабороняється наносити знаки або написи, які можуть ввести в оману третю особу стосовно значення чи графічного зображення маркування знаком відповідності технічним регламентам. У документах, доданих до проєкту постанови, відсутнє обґрунтування необхідності запровадження унікальних серійних номерів технічних засобів реабілітації. Таким чином, запропоноване регулювання не узгоджується із законодавством України, створює надмірне обтяження для виробників технічних засобів реабілітації та сприятиме виникненню корупційних зловживань під час прийняття рішень щодо присвоєння унікальних серійних номерів та ведення переліку технічних та інших засобів реабілітації. Рекомендації НАЗК: привести проєкт постанови у відповідність до законодавства,  виключивши із тексту проєкту постанови повноваження Мінсоцполітики щодо присвоєння технічним та іншим засобам реабілітації унікальних серійних номерів, ведення переліку технічних та інших засобів реабілітації, комплектуючих до них та порядку присвоєння зазначених номерів. 3. Необґрунтоване встановлення пільг, переваг або обмежень для певних осіб У п. 5 проєкту Порядку передбачено формування та ведення каталогу –класифікатора технічних та інших засобів реабілітації та комплектувальних виробів для встановлення протезно-ортопедичних виробів покласти на Український науково-дослідний інститут протезування, протезобудування та відновлення працездатності (далі - УкрНДІпротезування), який буде здійснювати його ведення в установленому Мінсоцполітики порядку. У п. 6 проєкту Порядку передбачається, що лікарсько-консультативна комісія УкрНДІпротезування на одному рівні із лікарсько-консультативними комісіями державних закладів охорони здоров’я (ЛКК) визначає медичні показання для забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, а також виплати компенсації для дітей з інвалідністю та інших осіб, за винятком учасників операції[1], яким не встановлено інвалідність. У той же час УкрНДІпротезування є таким самим виробником технічних та інших засобів реабілітації, як й інші суб’єкти господарювання. Згідно з ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом. Надання окремому підприємству публічно-правових повноважень за відсутності дієвого контролю за діяльністю є лобіюванням його інтересів, що підвищує ймовірність виникнення корупційних ризиків у частині прийняття рішень виключно у власних інтересах, що може призвести до відсутності на ринку конкуренції, нерегульованого втручання у ринкові відносини суб’єктів господарювання та корупційних зловживань у цій сфері. Рекомендації НАЗК: з метою уникнення надання необґрунтованих переваг окремому суб’єкту господарювання виключити із проєкту положення щодо делегування публічно-правових повноважень УкрНДІпротезування. 4. Використання правових конструкцій оціночного характеру
  • У п. 30 проєкту Порядку передбачено, що у разі забезпечення протезами верхніх кінцівок особи з інвалідністю, діти з інвалідністю можуть бути забезпечені двома видами протезів різної функціональності, а саме:
косметичним та робочим; з тяговим керуванням та робочим. Учасники операції можуть бути забезпечені двома видами протезів верхніх кінцівок відповідно: косметичним та із зовнішнім джерелом енергії (в тому числі підвищеної функціональності за новітніми технологіями); з тяговим керуванням/з тяговим керуванням комбінованим та із зовнішнім джерелом енергії. Використання правової конструкції «може бути» у регулюванні порядку забезпечення протезами різної функціональності створює корупційні ризики.  Рекомендації НАЗК: виключити із п. 30 проєкту Порядку правові конструкції оціночного характеру або конкретизувати випадки надання тих чи інших протезів різної функціональності.
  • Згідно з пп. 38, 39 проєкту Порядку особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа можуть бути тимчасово забезпечені технічними та іншими засобами реабілітації, виготовленими за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, на період виготовлення замовленого засобу або проведення ремонту виданого.
Технічні та інші засоби реабілітації, видані особі з інвалідністю, дитині з інвалідністю, іншій особі, можуть бути достроково замінені на підставі довідки про викрадення, руйнування внаслідок дій непереборної сили (пожежа, повінь, землетруси тощо). Використання правової конструкції в умовах невизначеності порядку реалізації права на забезпечення технічними та іншими засобами створює корупційні ризики. Рекомендації НАЗК: виключити із пп. 38,39 проєкту Порядку правову конструкцію «може бути», замінивши її обов’язком надання технічних засобів реабілітації у визначених випадках. 5. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання 1) Відповідно до п. 33 проєкту Порядку у разі отримання особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, учасником операції, їх законними представниками, зокрема, неякісного технічного засобу реабілітації, спеціаліст територіального відділення Фонду складає акт про непридатність до експлуатації або неналежну якість відповідного засобу. Такий засіб повертається підприємству, яке здійснило його поставку, а особі з інвалідністю, дитині з інвалідністю, учаснику операції позачергово видається інший технічний засіб реабілітації за рахунок коштів підприємства. Натомість у проєкті Порядку не визначено критеріїв, на основі яких спеціаліст Фонду встановлює неналежну якість технічного засобу реабілітації. Вищезазначене свідчить про порушення принципу юридичної визначеності та створює корупційні ризики в частині упередженого підходу спеціалістом Фонду  до визначення якісного/неякісного технічного засобу реабілітації. Рекомендації НАЗК: у проєкті Порядку чітко визначити критерії оцінки якості технічного засобу реабілітації або передбачити інший механізм виявлення неналежної якості. 2) Відповідно до п. 35 проєкту Порядку особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, учасники операції можуть бути забезпечені базовими моделями технічних засобів реабілітації на мінімальний строк або моделями підвищеної надійності та функціональності на максимальний строк. При цьому випадки, у яких надаються ті чи інші моделі, у проєкті Порядку не передбачені. Запропоноване регулювання створює правову невизначеність механізму отримання технічних засобів реабілітації, що може призвести до корупційних практик щодо упереджених/безпідставних відмов у наданні відповідних засобів. Рекомендації НАЗК: у проєкті Порядку чітко визначити випадки надання тих чи інших моделей технічних засобів реабілітації.   Висновок: проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наведених рекомендацій.     В.о. Голови Національного агентства з питань запобігання корупції                                               Іван ПРЕСНЯКОВ   [1] Учасники операції – особи, визначені абзацом шостим статті 4 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».
Чат-бот Telegram
контакт-центр
Чат-бот Telegram
Контакти
+38 (044) 200-06-94 info@nazk.gov.ua
працює з 9:00 до 18:00
Технічна підтримка
support@nazk.gov.ua