НАЗК
UA 01103 Київ Бульвар Дружби Народів, 28
support@nazk.gov.ua
+38 (044) 200-06-94
A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту
Запобігання та протидія корупції
Показники Національного агентства з 01.01.2020 р.
79
судових справ викривачів
супровід яких здійснює НАЗК
329
антикорупційних
програм перевірено
96
антикорупційних
експертиз проведено
6845
кількість осіб внесених
до реєстру корупціонерів
Детальний моніторинг діяльності

ВИСНОВОК антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1214»

Герб України

Картка проєкту

 

Розробник проєкту постанови:

Міністерство культури та інформаційної політики  України

Мета проєкту постанови – внесення змін до Порядку відбору проектів робіт з реставрації, консервації, ремонту на пам’ятках культурної спадщини, які будуть реалізовані в рамках програми «Велике будівництво» Проєкт постанови надіслано відповідно до
§ 372 Регламенту Кабінету Міністрів України

 

Резюме антикорупційної експертизи

 

За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у Проєкті невизначеність критеріїв вибору об’єктів, яким під час формування рейтингу надається перевага першочергових, що зумовлює необхідність доопрацювання Проєкту.

 

Опис виявлених корупціогенних факторів

 

  1. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення

У п. 27 Проєкту визначено, що під час формування рейтингу проектів перевага першочергових надається об’єктам:

що перебувають в аварійному стані;

на яких завершуються роботи, розпочаті у попередні роки;

загальнодержавного значення;

включеним у туристичні маршрути або внаслідок реалізації проєкту стануть об’єктом туристичної інфраструктури;

національного значення;

включеним до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Проте деякі перелічені категорії є юридично невизначеними. Зокрема, об’єкти, на яких завершуються роботи, можуть перебувати на різних стадіях їх завершення, однак ні обсягу робіт, що залишилось виконати, ні розміру вже виділених на них коштів чи інших критеріїв таких об’єктів у Проєкті не визначено.

Відсутність чітко встановлених критеріїв щодо таких об’єктів призведе до суб’єктивного підходу під час їх першочергового вибору для формування рейтингу проєктів та відповідно  – до корупційних ризиків.

Категорія «включені у туристичні маршрути або внаслідок реалізації проекту стануть об’єктом туристичної інфраструктури» є суперечливою, оскільки  у законодавстві немає визначення поняття «туристичний маршрут», що призведе до віднесення об’єктів до зазначеної категорії на власний розсуд та створить корупційні переваги для тих чи інших проєктів.

Рекомендації НАЗК:

у п. 27 Проєкту надати чітке визначення для кожної з категорій об’єктів або застосувати відсильну норму на нормативно-правовий акт, у якому є таке визначення.

 

  1. Інші зауваження

За результатами проведення експертизи встановлено, що чинний Порядок також містить фактори, які можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, а саме нечітку, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентацію прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання.

 

  • Положення Порядку передбачають непрозорий механізм формування та діяльності експертної групи, що унеможливлює реалізацію задекларованих у п. 4 загальних засад її діяльності – відкритості, прозорості та гласності.

Так, у Порядку не врегульовано механізму формування персонального складу експертної групи Міністерством культури та інформаційної політики України (далі – МКІП), обрання голови, натомість визначено виключно загальні вимоги до кандидатів, а також кількісний склад групи («не більше 11 осіб»).

Рекомендації НАЗК:

визначити, що рішення про формування експертної групи підлягає оприлюдненню в день його прийняття на вебсайті МКІП;

у п. 12 Проєкту слова «повинна становити не більше
11 осіб» замінити словами «становить 11 осіб»;

передбачити прозорий порядок формування персонального складу експертної групи шляхом розподілу квот на представництво (зокрема, обов’язкове представництво від МКІП, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, – 3 особи, обов’язкове представництво від Міністерства розвитку громад та територій України і Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – 2 особи), при цьому обрання експертів та фахівців-практиків у сфері охорони культурної спадщини та архітекторів, які можуть стати членами експертної групи,  має  здійснюватися шляхом відкритого рейтингового інтернет-голосування, яке проводиться через офіційний вебсайт МКІП;

у п. 11 Порядку деталізувати, що голова експертної комісії обирається на першому засіданні експертної груп з числа її членів простою більшістю голосів присутніх на засіданні.

 

  • У п. 24 Порядку визначено, що за рішенням експертної групи строк відбору проєктів може бути збільшений. Водночас редакції Порядку та Проєкту не містять переліку випадків, у разі яких може бути збільшено зазначений строк. Такі обставини можуть бути використані під час прийняття суб’єктивного рішення про збільшення строку відбору окремих проєктів.

Рекомендації НАЗК:

у п. 24 Порядку чітко визначити перелік випадків, коли строк відбору проєктів може бути збільшений.

 

  • У п. 31 Порядку встановлено, що за результатами розгляду на засіданні експертної групи звіту щодо реалізації проєкту експертна група уповноважена прийняти рішення про незадовільну реалізацію проєкту, за результатами ознайомлення з яким МКІП приймає рішення про припинення його реалізації . Проте критеріїв визнання реалізації проєкту незадовільним у Порядку не визначено. Також Порядок не деталізує вимог, яким має відповідати такий звіт.

Так, наприклад, відповідні державні будівельні норми[1] передбачають поняття «науково-реставраційний звіт» – це документація, спрямована на збереження пам’ятки, яка фіксує проведені роботи або їх окремий етап.

Крім того, оскільки Порядок направлений на регулювання не тільки реставрації пам’яток культурної спадщини, а й будівництва нових об’єктів  культурного призначення, окремої деталізації потребують вимоги до звіту, який має бути складений за результатами будівельного контролю на відповідних об’єктах.

[1] ДБН А.2.2-14-2016 Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, п.12.

Рекомендації НАЗК:

у п. 30 Порядку визначити вимоги до щоквартального звіту;

у п. 31 Порядку встановити критерії визнання реалізації проєкту незадовільним.

 

Висновок:

 

проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наведених рекомендацій.

 

 

В.о. Голови Національного агентства

з питань запобігання корупції                                    Роман СУХОСТАВЕЦЬ

 

Посилання скопійовано
Версія для друку
контакт-центр
+38 (044) 200-06-94
працює з 9:00 до 18:00
контакт-центр
контакт-центр
Ми використовуємо cookie-файли, щоб отримати статистику, яка допомагає нам поліпшити персоналізацію сервісу для вас. Ви можете прочитати докладніше про cookie або змінити налаштування браузера. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви даєте згоду на використання ваших cookie.