Картка проєкту
| Розробник проєкту постанови:
Міністерство освіти і науки України |
Метою прийняття проєкту постанови є унормування переведення здобувачів фахової передвищої освіти, які навчаються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, до інших закладів фахової передвищої освіти для завершення навчання за рахунок коштів державного або місцевого бюджету |
Проєкт постанови надіслано відповідно до §372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори у положеннях проєкту, що зумовлюють потребу у його доопрацюванні, а саме:
- дискреційність повноважень керівників закладів освіти в частині розгляду та прийняття рішення за заявою здобувача про переведення (невизначеність строків, критеріїв для прийняття рішення, обставин, за яких здобувачу може бути відмовлено у переведенні, порядку оскарження рішення), що створює умови для упередженості та необ’єктивності відповідальних посадових осіб;
- створення перешкод для здобувачів освіти в отриманні необхідної інформації для завершення навчання – інформації про інші заклади освіти та наявність вільних місць ліцензованого обсягу, а також можливих варіантів переведення до інших закладів.
Опис виявлених корупціогенних факторів
- Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення.
Проєктом
Порядку переведення здобувачів фахової передвищої освіти, які навчаються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, до інших закладів фахової передвищої освіти для завершення навчання за рахунок коштів державного або місцевого бюджету (далі – проєкт Порядку) передбачено, що у разі виникнення випадків, передбачених ч. 6 ст. 44 Закону України «Про фахову передвищу освіту» [1], здобувачі такої освіти, які навчаються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, мають право на переведення у цьому або іншому закладі на аналогічну акредитовану освітньо-професійну програму в межах тієї самої спеціальності для завершення навчання.
Згідно з вимогами абз. 1 п. 5 проєкту Порядку підставою для розгляду питання про переведення є заява здобувача, подана на ім’я керівника обраного закладу освіти.
У абз. 3 п. 5 проєкту Порядку встановлено, що
у випадку прийняття позитивного рішення щодо заяви здобувача, керівник закладу освіти затверджує наказ про зарахування здобувача на навчання.
При цьому проєктом Порядку не визначені ані строки розгляду такої заяви, ані критерії для прийняття позитивного рішення, ані обставини, за наявності яких здобувачу освіти може бути відмовлено у переведенні. Також проєкт Порядку не передбачає оскарження такого рішення.
Крім того, у проєкті Порядку не визначено, за яким принципом буде надано перевагу тим чи іншим здобувачам освіти за умови, якщо чисельність бажаючих продовжити навчання у закладі перевищує межі ліцензійного обсягу.
Така дискреційність повноважень керівників закладів освіти створює умови для поширення корупційних практик, зокрема, вимагання неправомірної вигоди для вирішення питання про переведення.
Рекомендації НАЗК:
визначити у проєкті Порядку строки розгляду заяви здобувача, критерії для прийняття рішення, обставини, за наявності яких здобувачу освіти може бути відмовлено у переведенні, передбачити право на оскарження відмови;
деталізувати, за яким принципом буде надано перевагу тим чи іншим здобувачам передвищої освіти за умови, якщо чисельність бажаючих продовжити навчання у закладі освіти перевищує межі ліцензійного обсягу.
- Створення перешкод для одержувачів адміністративних, освітніх, соціальних чи інших послуг, відсутність чи обмеження права на оскарження рішення суб’єкта владних повноважень
2.1. Положення абз. 2 п. 3 проєкту Порядку не встановлюють обов’язку керівників закладу завчасно повідомляти здобувачів освіти про анулювання ліцензії на провадження освітньої діяльності.
[1] Такими випадками є: 1) позбавлення ліцензії; 2) закінчення строку дії сертифіката (рішення) про акредитацію освітньо-професійної програми, виданого центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти; 3) неотримання закладом фахової передвищої освіти рішення (сертифіката) про акредитацію від центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти.
Натомість проєктом Порядку передбачено лише обов’язок повідомити про це засновника, а також розмістити відповідну інформацію на вебсайті закладу освіти, проте строк розміщення такого повідомлення не визначено.
Таким чином, це положення проєкту Порядку створює перешкоди для одержувачів освітніх послуг, порушує принцип відкритості інформації та передбачуваності правового регулювання.
Рекомендації НАЗК:
регламентувати обов’язок керівника закладу невідкладно (але не пізніше 3 днів з моменту анулювання ліценції закладу освіти) поінформувати про це здобувачів освіти.
2.2. Для належної реалізації здобувачами освіти права самостійно обирати заклад освіти для завершення навчання та забезпечення доступності фахової передвищої освіти
їм має бути гарантовано право на отримання необхідної інформації. Цьому праву має кореспондувати обов’язок відповідального органу влади та/або керівництва закладу освіти, а також МОН, надати здобувачу вичерпну інформацію.
Натомість положення абз. 2-3 п. 4 проєкту Порядку містять юридичну невизначеність, яка створює перешкоди для здобувачів освіти в отриманні інформації, необхідної для завершення навчання, а саме – інформації про інші заклади освіти та наявність вільних місць, а також можливих варіантів переведення.
Так, абз. 2 п. 4 проєкту Порядку передбачає, що центральний орган виконавчої влади (орган місцевого самоврядування) чи інший державний орган, до сфери управління якого належить заклад освіти, де навчається здобувач освіти,
може інформувати здобувача стосовно закладів освіти, що належать до сфери його управління, в яких аналогічна освітньо-професійна програма в межах такої ж спеціальності акредитована, і які можуть зарахувати здобувачів для завершення навчання.
У свою чергу згідно з абз. 3 п. 4 проєкту Порядку, якщо у сфері управління центрального органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) чи іншого державного органу, до сфери управління якого належить заклад освіти, де навчається здобувач, немає закладів освіти, зазначених у абз. 2 п. 4 проєкту Порядку, то засновник звертається то МОН, де йому
можуть бути запропоновані варіанти переведення здобувачів до закладів передвищої освіти, в яких аналогічна освітньо-професійна програма акредитована.
Така конструкція норми («може інформувати», «можуть бути запропоновані») вичерпно не врегульовує обов’язок відповідальних суб’єктів надати інформацію, необхідну здобувачам освіти для продовження навчання.
Вказані обставини сприятимуть порушенню прав та законних інтересів здобувачів освіти, а також надають можливість виникнення корупційних схем під час отримання інформації та обрання ними закладу освіти для завершення навчання.
Рекомендації НАЗК:
доопрацювати абз. 2 п. 4 проєкту Порядку, визначивши, що, у разі випадків визначених проєктом Порядку, керівник закладу фахової передвищої освіти зобов’язаний також поінформувати здобувачів освіти про:
інші заклади освіти, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) чи іншого державного органу, що й заклад освіти де навчається здобувач;
наявність вільних місць ліцензованого обсягу у таких закладах освіти за освітньо-професійним ступенем фахового молодшого бакалавра за аналогічною акредитованою освітньо-професійною програмою в межах такої ж спеціальності та форми здобуття освіти;
встановити обов’язок МОН повідомляти засновників закладів освіти про інші заклади освіти, у які можливе переведення здобувачів освіти для завершення навчання.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наведених рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Олександр НОВІКОВ
