НАЗК
UA 01103 Київ Бульвар Дружби Народів, 28
support@nazk.gov.ua
+38 (044) 200-06-94
A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту
Меню
Висновок антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів”

Висновок антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів”

Картка проєкту

Проєкт постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів” у редакції, що 06.07. 2020 була розміщена для громадського обговорення на сайті Міністерства освіти і науки України Розробники: Міністерство освіти і науки України; Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти Порядок визначає процедуру присудження спеціалізованими вченими радами закладів вищої освіти (наукових установ)  наукових ступенів та встановлює вимоги до рівня наукової кваліфікації здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти

 

Резюме антикорупційної експертизи

Відносини із захисту дисертацій та присудження наукових ступенів містять ризики отримання неправомірної вигоди, зловживання впливом, конфлікту інтересів та інших корупційних зловживань.

Проєкт постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів” (далі – проєкт постанови) передбачає окремі заходи для запобігання корупції та дотримання стандартів академічної доброчесності, однак аналіз його норм дає змогу прослідкувати значну кількість корупціогенних факторів:

  1. Окремі запропоновані у проєкті постанови вимоги до захисту дисертацій не відповідають нормам законодавства про вищу освіту і породжують правову невизначеність, наслідком якої можуть бути довільні рішення.
  2. Запропонований у проєкті постанови алгоритм запобігання та врегулювання конфлікту інтересів має прогалини та провокуватиме зловживання впливом.
  3. Перевірка фактів недоброчесності під час процедури присудження наукових ступенів не передбачає можливості залучення та взаємодії з громадськістю, викривачами та спеціалізованими антикорупційними органами.
  4. Поняття академічної недоброчесності у проєкті постанови обмежується лише академічним плагіатом і не охоплює інших порушень (фальсифікація, обман, отримання неправомірної вигоди, необ’єктивне оцінювання, вплив на педагогічного працівника).

 

Таблиця виявлених корупціогенних факторів

№ з/п Корупціогенні фактори
1 Невідповідність змісту акта положенням акта, що має вищу юридичну силу
2 Суперечність між різними положеннями одного й того ж акта або між положеннями різних актів однакової юридичної сили у вирішенні одного й того ж питання, що допускає різне тлумачення норм та вимог
3 Необґрунтоване застосування для певної категорії осіб винятків з антикорупційних правил і відповідних заборон, обмеження здійснення стосовно них контролю, моніторингу, інших заходів щодо запобігання чи протидії корупції
4 Запровадження правового регулювання, що надасть змогу уникати кримінальної, адміністративної, дисциплінарної, цивільно-правової відповідальності

 

Опис виявлених корупціогенних факторів

 1. Невідповідність змісту акта положенням акта, що має вищу юридичну силу

Проєкт постанови (пп. 46 – 53) визначає коло відносин академічної недоброчесності і встановлює обов’язок їх перевірки залученими  у процедурах присудження наукових ступенів суб’єктами.

Ці відносини врегульовані, зокрема, Законами України “Про освіту”, “Про вищу освіту”.

Так, ч. 1 ст. 1 Закону України “Про вищу освіту” визначає, що академічна доброчесність – сукупність етичних принципів та визначених Законом України “Про освіту”, цим Законом та іншими законами України правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

У ч. 2 ст. 6 Закону України “Про вищу освіту” визначено, що порушенням академічної недоброчесності є, зокрема, наявність у кваліфікаційній роботі академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації.

Закон України “Про освіту” конкретизує згадані категорії недоброчесності в освітньому процесі та розширює їх. Так, ст. 42 цього Закону передбачає досить широке визначення академічної доброчесності – сукупності етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України “Про освіту” порушенням академічної доброчесності є не лише плагіат, а й, серед іншого, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання, вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання.

На противагу зазначеному проєкт постанови суперечить згаданим вимогам законів, оскільки передбачає звужене тлумачення академічної недоброчесності. Так, у пп. 46 – 53 проєкту постанови відносини академічної недоброчесності у присудженні наукового ступеня обмежені лише виявленням та усуненням академічного плагіату.

Рекомендація НАЗК:

деталізувати опис юридичних фактів, які становитимуть недоброчесність (додати до них відносини щодо отримання неправомірної вигоди, зловживання впливом, конфлікту інтересів та інших, що містять ознаки корупції).

 2. Суперечність між різними положеннями одного й того ж акта або між положеннями різних актів однакової юридичної сили у вирішенні одного й того ж питання, що допускає різне тлумачення норм та вимог

1) Правила пп. 9 та 13 проєкту постанови визначають різну вагу наукових публікацій однакового рівня:

− для здобувача наукового ступеня доктора філософії наукова публікація у виданні, віднесеному до першого-третього квартилів (Q1 – Q3) відповідно до класифікації SCImago Journal and Country Rank або Journal Citation Reports, прирівнюється до двох публікацій;

− для здобувача наукового ступеня доктора наук наукова публікація у виданні, віднесеному до першого і другого квартилів (Q1 і Q2) відповідно до класифікації SCImago Journal and Country Rank або Journal Citation Reports, прирівнюється до трьох публікацій, у виданні, віднесеному до третього квартиля (Q3), – до двох публікацій.

Рекомендація НАЗК:

визначити єдиний підхід до оцінки наукових публікацій для цілей атестації наукових кадрів.

3. Необґрунтоване застосування для певної категорії осіб винятків з антикорупційних правил і відповідних заборон, обмеження здійснення стосовно них контролю, моніторингу, інших заходів щодо запобігання чи протидії корупції

Проєкт постанови не конкретизує мету та алгоритм запобігання конфлікту інтересів в урегульованих ним відносинах із присудження наукових ступенів.

Так, єдиним положенням проєкту постанови, спрямованим на запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, є п. 17.

Цей пункт проєкту постанови визначає, що близькі особи керівника закладу (установи), його заступників, керівника структурного підрозділу, у якому проводилася підготовка здобувача ступеня доктора філософії, для апробування дисертації та надання висновку про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації звертаються до постійно діючої ради, профіль якої відповідає тематиці дослідження, у межах якої підготовлено дисертацію здобувача, утвореної в іншому закладі (установі), з письмовою заявою на ім’я голови такої ради.

Враховуючи викладене, механізм запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, запропонований проєктом постанови, обмежений лише забороною участі близьких осіб у окремих етапах процедури присудження наукового ступеня та не передбачає обов’язку відповідальних суб’єктів, які є учасниками процедури, вжити заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, що можуть вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття рішення.

Крім того, заборона, передбачена у п. 17 проєкту постанови, встановлена винятково для здобувачів наукового ступеня доктора філософії, проте не поширюється на здобувачів наукового ступеня доктора наук.

Конфлікт інтересів, пов’язаний з процедурою присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, може виникнути і на подальших етапах присудження цих наукових ступенів, зокрема під час розгляду скарг у апеляційному комітеті та комітеті з питань етики Національного агентства  із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), залучення до зазначених комітетів експертів. Разом з тим у проєкті постанови відсутні положення щодо врегулювання зазначеного конфлікту інтересів.

Рекомендації НАЗК:

  1. Визначити поняття конфлікту інтересів, заборон вчиняти дії та/або приймати рішення в умовах його наявності, а також обов’язку перевірити існуючу інформацію про обставини, що можуть вплинути на об’єктивність та неупередженість відповідальних осіб, на усіх етапах процедури присудження наукових ступенів (від первісного визначення якісного рівня дисертації до видачі дипломів про присуджені наукові ступені).
  2. Встановити за результатом додаткового аналізу приватних інтересів у науці чітке коло осіб, пов’язаних із здобувачем наукового ступеня, та визначити усі відносини, на які має поширюватись така заборона.
  3. Поширити нормативне регулювання конфлікту інтересів під час відносин із присудження наукових ступенів на усе коло таких відносин включно із процедурами захисту та оцінки відповідності процедури захисту дисертацій на рівні НАЗЯВО, а також встановити ці обмеження для усіх здобувачів наукових ступенів (доктора філософії та доктора наук).
  4. Передбачити повноваження залучених суб’єктів до ухвалення рішення на усіх етапах підготовки та захисту дисертацій щодо: 1) скасування прийнятих рішень, якщо у них будуть виявлені відносини конфлікту інтересів; 2) права повідомити залучених осіб та комісії, ради, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) про виявлені факти конфлікту інтересів; 3) обов’язку уповноважених осіб (рецензентів, опонентів тощо), комісій, рад, НАЗЯВО, у яких проходить захист дисертацій, повідомити про усунення відносин конфлікту інтересів; 4) обов’язку НАЗЯВО на основі наданої інформації оцінити відсутність відносин конфлікту інтересів на усіх етапах присудження наукового ступеня, достатність вжитих заходів унеможливлення конфлікту інтересів і у разі виявлення недостатності скасувати прийняті рішення; 5) встановлення правила персональної відповідальності тих, хто був зобов’язаний, проте не вжив заходів для запобігання конфлікту інтересів.

4. Запровадження правового регулювання, що надасть змогу уникати кримінальної, адміністративної, дисциплінарної, цивільно-правової відповідальності

1) У п. 54 проєкту постанови встановлено низку важливих заборон тіньового стимулювання учасників процесу присудження наукових ступенів, зокрема надання будь-яких матеріальних та/або нематеріальних благ, грошових коштів чи будь-якого іншого майна, оплати послуг з харчування, перевезення, проживання залучених осіб.

Проте не визначено реалістичного механізму контролю чи форм реагування, якщо таке буде встановлено, наприклад, за повідомленнями викривачів чи громадськості.

Рекомендації НАЗК:

передбачити обов’язок реагування на повідомлення про неправомірне стимулювання залучених до відносин присудження наукових ступенів осіб з боку громадськості або викривачів корупції, взаємодію наукових та контрольних інституцій у науці при отриманні такої інформації спеціалізованими антикорупційними органами.

 

Висновок:

 проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.

 

Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції                                         Олександр НОВІКОВ

Версія для друку
Важливі сповіщення 18

Останні новини

25 Листопада 2020
Кримінальні провадження за матеріалами НАЗК щодо недостовірного декларування на понад 30 млн грн закрито завдяки рішенню КСУ Кримінальні провадження за матеріалами НАЗК щодо недостовірного декларування на понад 30 млн грн закрито завдяки рішенню КСУ
24 Листопада 2020
Конфлікт інтересів через родинні зв’язки: як Рішення КСУ сприяє вчиненню посадовцями правопорушень? Конфлікт інтересів через родинні зв’язки: як Рішення КСУ сприяє вчиненню посадовцями правопорушень?
23 Листопада 2020
НАЗК звернулося до ВРП щодо полтавського судді, який вирішив закрити справу, оскільки «Рішенням КСУ скасовано як кримінальну, так і адміністративну відповідальність за вчинення корупційних діянь» НАЗК звернулося до ВРП щодо полтавського судді, який вирішив закрити справу, оскільки «Рішенням КСУ скасовано як кримінальну, так і адміністративну відповідальність за вчинення корупційних діянь»
Календар новин
Календар новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30  
Повернутись
контакт-центр
+38 (044) 200-06-94
працює з 9:00 до 18:00
контакт-центр
контакт-центр
Ми використовуємо cookie-файли, щоб отримати статистику, яка допомагає нам поліпшити персоналізацію сервісу для вас. Ви можете прочитати докладніше про cookie або змінити налаштування браузера. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви даєте згоду на використання ваших cookie.