НАЗК
UA 01103 Київ Бульвар Дружби Народів, 28
support@nazk.gov.ua
+38 (044) 200-06-94
Національне Агентство з Питань Запобігання Корупці
A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту
Меню
...
1665
роз'яснень
надано
98
приписів
внесено
1065
протоколів
складено
41
всього публічних викликів
щодо надання пояснень
Перевірка конфлікту інтересів

Висновок антикорупційної експертизи проєкту Закону України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України”

ЧиннийЧинний
Герб України

Картка проєкту

Розробник проєкту Закону:
Міністерство фінансів
України
Мета проєкту Закону – врегулювання
питань, пов’язаних із підготовкою
проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2022
рік», удосконалення бюджетних
процедур та актуалізація деяких
норм Бюджетного кодексу України.

Проєкт Закону надіслано відповідно до §372 Регламенту Кабінету Міністрів України

Резюме антикорупційної експертизи

За результатами антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (далі – проєкт Закону) Національне агентство встановило корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, зокрема:

1) надмірна дискреція головного розпорядника бюджетних коштів при визначенні єдиного одержувача коштів;
2) невизначеність механізму формування переліку суб’єктів господарювання в цілях списання заборгованості таких суб’єктів перед державою.

Опис виявлених корупціогенних факторів

1. Неналежне визначення компетенції органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, повноважень осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

1.1. Положення ч. 7 ст. 20 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) регламентують вимоги до змісту порядку використання бюджетних коштів – нормативно-правового акта, який розробляється головним розпорядником бюджетних коштів для визначення механізму їх використання.

Чинна редакція статті передбачає, що такий нормативно-правовий акт має, серед іншого, визначати відповідального виконавця бюджетної програми, а також регламентувати підстави та/або критерії залучення одержувачів бюджетних коштів до виконання бюджетної програми.

Проєктом Закону доповнити ч. 7 ст. 20 БКУ конструкцією «або конкретних одержувачів бюджетних коштів, якщо завдання, визначені бюджетною програмою, можуть бути виконані виключно ними», що дозволить розпоряднику напряму визначати одержувача коштів, що створює умови для упередженого та непрозорого розподілу ресурсів держави.Положення ч. б ст. 22 БКУ зобов’язують розпорядника бюджетних коштів при визначенні одержувача керуватися критеріями, що встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням напрямів, досвіду і результатів діяльності, фінансово-економічного обґрунтування виконання заходів бюджетної програми та застосування догов1рних умов.Так, згідно з визначенням, закріпленим у ст. 1 БКУ, одержувач бюджетних коштів – суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Відповідні критерії детально регламентовані у п. 9 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджеmнuх установ, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002.

Такими критеріями, зокрема, є:

досвід роботи за відповідним профілем не менше двох років та наявність відповідної кваліфікації з урахуванням напряму чи заходу бюджетної програми;

виробничий потенціал і показники виробничої діяльності, науково-технічної бази (у разі потреби);

наявність бездефіцитного фінансового плану на поточний рік, фінансово­ економ1чного розрахунку (обґрунтування) здійснення заход1в бюджетної програми;

незбиткова діяльність одержувача за останні два роки, відсутність простроченої заборгованості за наданими банками кредитами;

співвідношення вартості робіт, послуг та їх якості; застосування договірних умов.

На противагу зазначеному, запропоноване проєктом Закону регулювання

перед.бачає  надмірний  рівень  .дискреції  у  діяльн.ості   розпорядника  бюд.жетних

коштів, що полягає у визначені одержувача коштів, керуючись єдиним: оціночним критерієм – «якщо завдання, визначені бюджетною програмою, можуть бути виконаю виключно ними».

Зі змісту запропонованої конструкції норми неможливо встановити, якими критеріями має керуватися головний розпорядник, оцінюючи те, наскільки завдання бюджетної програми можуть бути виконані одним одержувачем.

Враховуючи викладене, ця норма у разі її прийняття створить умови для реалізації корупційних ризиків та унеможливить дотримання принципу справедливості і неупередженості розбудови бюджетної системи України.

Рекомендації НАЗК: виключити запропоновані зміни до ч. 7 ст. 20 БКУ.

1.2. Проєктом Закону пропонується унормувати питання списання заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, шляхом надання повноважень Кабінетові Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету та місцевим радам визначати перелік суб’єктів господарювання із зазначенням обсягів списання такої заборгованості (зміни до ч. 14 ст. 17 БКУ).

При цьому, супровідні до проєкту Закону документи не містять аргументів щодо ефективності та доцільності унормування порядку прийняття рішення саме на рівні нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України.

Також у проєкті Закону відсутні положення, які дозволяють однозначно встановити механізм та спосіб формування переліку суб’єктів господарювання в цілях списання їхньої заборгованості перед державою.

Як наслідок, невизначений механізм правового регулювання окремих процедур не може гарантувати передбачуваність правозастосування, а також не дозволяє встановити прозор1сть запропонованого механізму списання простроченої заборгованості відповідних позичальників перед державою.

Рекомендації НАЗК: виключити запропоновані зміни до ч. 14 ст. 17 БКУ або визначити механізм формування переліку суб’єктів господарювання, який затверджуватиме Кабінет Міністрів України, в цілях списання заборгованості таких суб’єктів господарювання перед державою.

 

Висновок:

проєкт Закову містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наведених рекомендацій.

 

 

Голова Національного агентства

з питань запобігання корупції                               Олександр НОВІКОВ

Завантажити документ
Посилання скопійовано
Версія для друку
контакт-центр
+38 (044) 200-06-94
працює з 9:00 до 18:00
контакт-центр
контакт-центр