Картка проєкту
| Ініціатори законопроєкту:Підласа Р.А., Наталуха Д.А., Кісєль Ю.Г. та інші |
Мета проєкту Закону – удосконалення діяльності Антимонопольного комітету України для підвищення ефективності системи розвитку та захисту економічної конкуренції, вдосконалення державної політики у сфері захисту економічної конкуренції, посилення інституційної спроможності Антимонопольного комітету України |
Проєкт Закону, реєстр. № 5431 від 27.04.2021, надано на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи проєкту Закону Національне агентство ідентифікувало у його положеннях корупціогенні фактори, зокрема щодо наділення Антимонопольного комітету України широкими дискреційними повноваженнями.
Опис виявлених корупціогенних факторів
- Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
1) Проєктом Закону пропонується доповнити ст. 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» новим п. 3 та наділити Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) правом не розпочинати розгляд справ за заявами суб’єктів господарювання, громадян, об’єднань, установ, організацій, поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, якщо зазначені в заяві ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції
не відповідають встановленим АМКУ пріоритетам його діяльності.
Запропоноване регулювання створює надмірний рівень дискреції у реалізації АМКУ своїх повноважень щодо розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що надасть можливість уповноваженим особам на власний розсуд приймати рішення про розгляд або про відмову у розгляді тієї чи іншої справи.
Такий підхід суперечить одному з основних принципів діяльності АМКУ, а саме – захист конкуренції
на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритет прав споживачів, а також ст. 13 Конституції України, відповідно до якої держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності
рівні перед законом.
Запропонована модель регулювання нівелює правові стандарти щодо захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб у відносинах з органами державної влади та є джерелом корупційних ризиків.
Рекомендації НАЗК:
виключити з проєкту Закону п.п. 9 п. 2 розділу І або визначити чіткі критерії пріоритетного відбору заяв суб’єктів господарювання, громадян, об’єднань, установ, організацій, подань органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.
2) Чинною редакцією ч. 5 ст. 44 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що вилучення чи накладення арешту на майно, предмети, документи, інші носії інформації проводиться
у робочий час незалежно від їх місцезнаходження.
Натомість у проєкті змін пропонується слова «у робочий час» виключити.
Запропоновані зміни фактично передбачають, що вилучення чи накладення арешту на майно, предмети, документи, інші носії інформації може здійснюватися
у будь-яку годину доби.
Також із змісту запропонованих змін вбачається, що у разі проведення вилучення майна та документів у місцях проживання чи інших володіннях осіб такі дії можуть здійснюватися за відсутності власника володіння.
Указані положення наділяють посадових осіб АМКУ необмеженими дискреційними повноваженнями, які є ширшими, ніж повноваження слідчого, прокурора, які проводять слідчі (розшукові) дії. Так, відповідно до ст. 223 Кримінального процесуального кодексу України проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.
Рекомендації НАЗК:
з метою уникнення порушень прав фізичних та юридичних осіб, унеможливлення виникнення корупційних схем та зловживань уповноваженими особами АМКУ своїми повноваженнями у проєкті Закону необхідно встановити чіткі часові межі проведення вилучення чи накладення арешту на майно, предмети, документи, інші носії інформації як у приміщеннях суб’єктів господарювання, об’єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, так і в місцях проживання чи інших володіннях осіб за обов’язкової їх присутності.
3) Проєктом Закону пропонується доповнити Закон України «Про захист економічної конкуренції» ст. 44
1 та встановити, що під час розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
можуть проводитись перевірки.
Перевірки проводиться щодо суб’єктів господарювання, об’єднання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю у разі наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції з метою збирання доказів порушення.
Перевірка
може проводитись у місцях проживання та інших володіннях осіб у разі наявності ознак порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій або зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Проведення таких виїзних перевірок наділяє АМКУ
невластивими повноваженнями, якими зазвичай наділені органи, які на законодавчих підставах здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, або ж правоохоронні органи, діяльність яких також регламентовано нормами законів та Кримінального процесуального кодексу України.
Однак у запропонованих змінах відсутній будь-який порядок визначення
достатності підстав для проведення таких перевірок, що створює умови для суб’єктивного підходу під час розгляду тієї чи іншої справи та прийняття рішення про проведення перевірки.
Водночас проєктом Закону пропонується встановити, що порядок проведення перевірок затверджується Антимонопольним комітетом України.
Проте згідно з ч. 4 ст. 19 Господарського кодексу України органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і
порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.
Враховуючи викладене, наділення АМКУ невластивими повноваженнями є необґрунтованим та може призвести до тиску на суб’єктів господарювання, що сприятиме виникненню корупційних ризиків. Відсутність законодавчо визначеного порядку здійснення перевірок сприятиме розширенню дискреційних повноважень, неоднаковому тлумаченню та застосуванню правових норм уповноваженими на здійснення перевірок особами та, як наслідок, виникненню передумов для вчинення низки корупційних правопорушень.
Рекомендації НАЗК:
визначити у проєкті Закону чіткий порядок, спосіб та прозорий алгоритм дій уповноважених осіб під час здійснення перевірок.
Висновок:
проєкт Закону містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наведених рекомендацій.
В.о. Голови Національного агентства
з питань запобігання корупції Іван ПРЕСНЯКОВ
