НАЗК
UA 01103 Київ Бульвар Дружби Народів, 28
support@nazk.gov.ua
+38 (044) 200-06-94
A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту
Повні перевірки декларацій
560
перевірок зупинено
рішення КСУ №13-р/2020
497
млн.грн. виявлено
як незадекларовані
307
перевірено
суб'єктів Закону
На виконання рішення Конституційного Cуду
України №13-р/2020 від 27.10.2020 кримінальні
провадження підлягають закриттю
97
обгрунтованих
висновків складено
Детальний моніторинг діяльності

Висновок антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження традиційного характеру середовища та протидії хаотичній забудові»

Герб України

Картка проєкту

Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження традиційного характеру середовища та протидії хаотичній забудові» Розробник законопроєкту: Міністерство культури та інформаційної політики України Мета проєкту Закону – запровадження чітких нормативів захисту територій пам’ятки, зони охорони та історичного ареалу, правил і процедур ведення господарської діяльності та будівництва на таких захищених територіях; врегулювання питань надання адміністративних послуг у сфері охорони культурної спадщини тощо

 

Резюме антикорупційної експертизи

За результатами проведення антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження традиційного характеру середовища та протидії хаотичній забудові» (далі – проєкт Закону) Національне агентство ідентифікувало у його положеннях корупціогенні фактори, зокрема, щодо:

1) виведення з-під дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» державного нагляду (контролю) у сфері охорони культурної спадщини, що створює необґрунтовану дискрецію у реалізації повноважень контролюючих органів;

2) встановлення нових форм державного контролю (постійний, періодичний моніторинг та дослідження) і періодичності їх проведення;

3) відсутності чіткого механізму надання адміністративних послуг та отримання документів дозвільного характеру;

4) наділення громадських інспекторів з охорони культурної спадщини правом складати протоколи про адміністративні правопорушення.

 

Таблиця виявлених корупціогенних факторів

№ з/п Корупціогенні фактори
1 Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
2 Створення перешкод для одержувачів адміністративних, освітніх, соціальних чи інших послуг, відсутність чи обмеження права на оскарження рішення суб’єкта владних повноважень
3 Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання

 

Опис виявлених корупціогенних факторів

1. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення

1) У п. 6 розділу І проєкту Закону пропонується вивести з-під дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) у сфері охорони культурної спадщини та визначити, що державний контроль у сфері охорони культурної спадщини здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 10 ст. 292).

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Господарського кодексу України органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Відсутність законодавчо визначеного порядку здійснення контролю і нагляду сприятиме значному розширенню дискреційних повноважень органів, уповноважених на  здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони культурної спадщини.

Крім того, виведення з-під дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» створить передумови для виникнення низки корупційних ризиків, оскільки запропонована модель регулювання нівелює правові стандарти щодо захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання у відносинах з органами державної влади, що встановлені спеціальним законом.

Рекомендації НАЗК:

виключити з проєкту Закону п.п. 7 п. 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення».

2) У ч. 5 ст. 292 проєкту Закону зазначено, що у разі надходження інформації про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування об’єкта контролю чи загрози традиційному характеру середовища чи універсальній цінності об’єкта всесвітньої спадщини проводиться позаплановий захід періодичного моніторингу за місцезнаходженням об’єкта контролю.

При цьому в проєкті Закону відсутній вичерпний перелік підстав для здійснення позапланових заходів.

Такий підхід порушує основні принципи, встановлені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб’єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону, та здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Відсутність законодавчо регламентованих процедур створить ризики зловживання владою або службовим становищем відповідальними особами та, як наслідок, призведе до вчинення ними корупційних правопорушень.

Рекомендації НАЗК:

привести у відповідність до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» порядок проведення планових та позапланових заходів державного контролю;

навести вичерпний перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю.

3) Проєктом Закону пропонується доповнити Закон України «Про охорону культурної спадщини» новим розділом VI-II, у якому визначити особливості надання адміністративних послуг у сфері культурної спадщини.

У пп. 1 – 3 ч. 5 ст. 377 проєкту Закону визначено суб’єктів надання адміністративних послуг у сфері охорони культурної спадщини, одним із яких є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, щодо погоджень та дозволів за переліком, наведеним у п. 1 ч. 5 ст. 377.

Водночас у пп. 2, 3 ч. 5 ст. 377 проєкту Закону зазначено, що спеціальний виконавчий орган з питань охорони культурної спадщини за місцем надання адміністративної послуги, а також орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, у разі відсутності за місцем надання адміністративної послуги спеціального виконавчого органу з питань охорони культурної спадщини, видають  погодження та дозволи, не передбачені п. 1 ч. 5 цієї статті.

Водночас зазначені положення не містять переліку погоджень та дозволів, які видаватимуть спеціальний виконавчий орган з питань охорони культурної спадщини за місцем надання адміністративної послуги, а також орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Рекомендації НАЗК:

У пп. 2, 3 ст. 377 проєкту Закону навести вичерпний перелік погоджень і дозволів, які видаватимуть спеціальний виконавчий орган з питань охорони культурної спадщини за місцем надання адміністративної послуги, а також орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

2. Створення перешкод для одержувачів адміністративних, освітніх, соціальних чи інших послуг, відсутність чи обмеження права на оскарження рішення суб’єкта владних повноважень

1) Відповідно до ст. 3712 проєкту Закону підставами для відмови у наданні адміністративної послуги у сфері охорони культурної спадщини, зокрема, є:

невідповідність документів вимогам Конституції, законів України (п. 1 ч. 8);

недостатня обґрунтованість мети проведення археологічних розвідок, розкопок, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою (п. 8 ч. 1);

неможливість проведення археологічних досліджень, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою на території незалежних від волі дослідника археологічної спадщини    (п. 9 ч. 1).

Наведений перелік підстав для відмови є джерелом корупційних ризиків, оскільки не є вичерпним та допускає суб’єктивний підхід при вирішенні питань щодо відмови у наданні адміністративних послуг залежно від суб’єкта господарювання.

Рекомендації НАЗК:

навести чіткий, зрозумілий та однозначний перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги.

2) У ч. 8 ст. 377 проєкту Закону пропонується встановити, що при наданні адміністративних послуг у сфері охорони культурної спадщини, в тому числі видачі документів дозвільного характеру, принцип мовчазної згоди не застосовується.

Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» під принципом мовчазної згоди розуміється принцип, згідно з яким суб’єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

У ч. 6 ст. 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» зазначено, що у разі якщо у встановлений законом строк суб’єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб’єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.

Порушення цього принципу призведе до порушення прав суб’єктів господарювання та створить передумови для виникнення корупційних правопорушень під час отримання (видачі) документів дозвільного характеру.

Рекомендації НАЗК:

виключити з проєкту Закону ч. 8 ст. 377.

3. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання

Проєктом Закону пропонується внести зміни до ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення шляхом викладення абз. 4 п. 9 у новій редакції та встановити, що громадські інспектори з охорони культурної спадщини мають право складати протоколи про правопорушення в порядку ст. 92 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Однак у проєкті Закону відсутні положення, які б:

уповноважували громадських інспекторів складати протоколи про правопорушення;

визначали, хто може бути громадським інспектором, порядок урегулювання їх діяльності, призначення та позбавлення повноважень, їх права, обов’язки та відповідальність. Також відсутня інформація про орган, відповідальний за організацію та координацію діяльності громадських інспекторів.

Разом з тим у проєкті Закону пропонується викласти ст. 8 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у новій редакції та встановити, що громадські інспектори з охорони культурної спадщини, зокрема, уповноважені складати акти візуального обстеження об’єкта контролю, а також повідомляти про факти порушень законодавства про охорону культурної спадщини органам охорони культурної спадщини відповідно до Положення про громадський контроль.

Відсутність у проєкті Закону відповідних повноважень громадських інспекторів та механізмів регулювання їх діяльності несе корупційний ризик в частині здійснення ними своїх повноважень щодо складення протоколів про адміністративні правопорушення, суб’єктивного підходу до того чи іншого суб’єкта господарювання та прийняття відповідних рішень.

 Рекомендації НАЗК:

виключити з проєкту Закону абз. 6 п.п. 6 п. 2 розділу І.

  

Висновок:

проєкт Закону містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наведених рекомендацій.

 

 

В.о. Голови Національного агентства
з питань запобігання корупції                                       Роман СУХОСТАВЕЦЬ

Посилання скопійовано
Версія для друку
контакт-центр
+38 (044) 200-06-94
працює з 9:00 до 18:00
контакт-центр
контакт-центр
Ми використовуємо cookie-файли, щоб отримати статистику, яка допомагає нам поліпшити персоналізацію сервісу для вас. Ви можете прочитати докладніше про cookie або змінити налаштування браузера. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви даєте згоду на використання ваших cookie.