НАЗК НАЗК
A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту

ВИСНОВОК антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження адміністративної відповідальності у сфері підготовки та допуску водіїв до керування транспортними засобами»

Картка проєкту
Розробники проєкту: Медяник В. А., Фролов П. В., Федієнко О. П. та інші Мета проєкту Закону – запровадження підстав для притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб закладів, що здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів та посадових осіб, а також територіальних сервісних центрів МВС, під час проведення державної акредитації таких закладів (автошкіл), атестації їх спеціалістів та допуску осіб до керування транспортними засобами (прийняття теоретичного та практичного іспитів, оформлення або видачі посвідчення водія) Проєкт Закону (7354 від 06.05.2022)
  Резюме антикорупційної експертизи За результатами проведення антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження адміністративної відповідальності у сфері підготовки та допуску водіїв до керування транспортними засобами» (далі – проєкт Закону) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, зокрема щодо наділення Національної поліції широкими дискреційними повноваженнями в частині: самостійного визначення складу адміністративного правопорушення; прийняття рішення про притягнення або непритягнення до адміністративної відповідальності; встановлення штрафних санкцій за відсутності законодавчих підстав.   Опис виявлених корупціогенних факторів  Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади за відсутності визначення підстав здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення 1. У проєкті Закону пропонується запровадити підстави для притягнення до адміністративної відповідальності: 1) посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців за порушення встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, – накладення штрафу від 500 до 800 НМДГ (від 8,5 до 13,6 тис. грн), за повторне протягом року вчинення порушення – від 800 до 1000 НМДГ (від 13,6 до 17 тис. грн) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік (ст. 1273); 2) посадових осіб за порушення встановленого порядку проведення державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів (далі – заклад з підготовки водіїв), і так само порушення встановленого порядку атестації їх спеціалістів, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України – накладення штрафу від 500 до 1 тис. НМДГ (від 8,5 до 17 тис. грн) (ст. 1274), за повторне протягом року вчинення порушення – від 2 до 3 тис. НМДГ (від 34 до 51 тис. грн) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік (ст. 1274); 3) посадових осіб територіальних сервісних центрів МВС за порушення встановленого порядку приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами, оформлення або видачі посвідчення водія, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, – накладення штрафу від 1 до 2 тис. НМДГ (від 17 до 34 тис. грн), за повторне протягом року вчинення порушення – від 2 до 3 тис. НМДГ (від 34 до 51 тис. грн) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік (ст. 1274). Протоколи у вказаних справах про адміністративні правопорушення розглядатимуться уповноваженими посадовими особами органів Національної поліції (зміни до ст. 255 КУпАП). Слід зазначити, що відповідно до п. 7 Порядку державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 490 (далі – постанова № 490), державна акредитація закладів з підготовки водіїв проводиться комісією, склад якої призначається регіональним сервісним центром МВС. До складу акредитаційної комісії  залучаються представники місцевих органів управління освітою та територіальних органів Держпраці. Тобто рішення про акредитацію закладів з підготовки водіїв приймається на колегіальній основі. За таких обставин постає питання про те, яким чином та на підставі яких даних Національна поліція прийматиме рішення про застосування тих чи інших заходів впливу. Крім того, відповідно до п. 2  постанови № 490 державна акредитація закладу та атестація його спеціалістів, яка проводиться регіональним сервісним центром МВС, є основною формою державного контролю діяльності закладу. При цьому згідно із Законом України «Про дорожній рух» повноваження щодо здійснення контролю за підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв транспортних засобів, обліком суб’єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, що провадять таку діяльність, покладене на МВС (ст. 521). Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі виявлення порушень орган державного нагляду (контролю) уповноважений застосовувати до суб’єкта господарювання штрафні санкції. Водночас, як у проєкті Закону, так і в Законах України «Про дорожній рух» та «Про Національну поліцію» відсутні механізми реалізації Національною поліцією повноважень щодо перевірки та виявлення порушень відповідних закладів, оскільки такі порушення можуть бути встановлені лише під час проведення контрольних заходів. З огляду на вказане проєктом Закону практично запроваджується подвійне регулювання як з боку здійснення контрольних заходів, так і застосування заходів впливу у вигляді штрафів. Рекомендації НАЗК: у разі обґрунтованої необхідності наділення Національної поліції повноваженнями застосовувати до осіб, визначених у ст.ст. 1273 та 1274  проєкту Закону, заходи впливу, необхідно чітко встановити механізми та способи реалізації Національною поліцією таких повноважень шляхом внесення відповідних змін до Законів України «Про дорожній рух», «Про Національну поліцію» та інших нормативно-правових актів.   2. Основним аргументом, зазначеним у пояснювальній записці до проєкту Закону, є те, що запропоноване регулювання забезпечить удосконалення державного контролю у сфері підготовки та допуску водіїв до керування транспортними засобами, зниження аварійності на автошляхах, зменшення корупційних ризиків під час підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв, проведення державної акредитації закладів (автошкіл), складення теоретичних та практичних іспитів тощо. Водночас запропонована модель регулювання не відповідає принципу пропорційності адміністративного стягнення ступеню суспільної шкідливості вчиненого діяння як одному з елементів верховенства права, визначеному нормами ч. 1 ст. 8 Конституції України. Це створює умови для тиску як на суб’єктів господарювання, так і на посадових осіб сервісних центрів МВС у частині вимагання уповноваженими особами неправомірної вигоди з погрозою застосування заходів адміністративного стягнення або умисного створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам для себе. Реалізація вказаних положень проєкту Закону ще більше посилить корупційні ризики у цій сфері, оскільки сприятиме лише підвищенню розмірів хабарів і в кінцевому рахунку – зростанню вартості тих чи інших послуг як із боку суб’єктів господарювання, так і уповноважених осіб. У ст. 53 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів, несуть відповідальність згідно із законодавством України. При цьому чіткого переліку протиправних діянь, які можуть бути кваліфіковані як «порушення встановленого порядку», як підстави для притягнення до адміністративної відповідальності у цьому Законі не наведено. Не визначено зрозумілих та об’єктивних складів порушень і в підзаконних нормативно-правових актах, що регулюють цю сферу, зокрема у: постанові № 490; постанові КМУ від 08.05.1993 № 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами»; постанові КМУ від 20.05.2009 № 487 «Про затвердження Порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів»; Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженій наказом МВС від 07.12.2009 № 515, тощо. Тобто вичерпних вимог, невідповідність яким може бути підставою для притягнення відповідних суб’єктів до відповідальності, вказаними нормативними актами не регламентується. Не встановлюються такі норми і запропонованими змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Враховуючи вказане, об’єктивна сторона правопорушень є юридично невизначеною. Відсутність чітких законодавчих підстав для притягнення до адміністративної відповідальності вказаних у ст.ст. 1273 та 1274 проєкту Закону осіб, а також механізмів та способів реалізації Національною поліцією повноважень щодо здійснення заходів контролю для виявлення порушень унеможливить практичну реалізацію положень проєкту Закону та призведе до виникнення низки корупціогенних факторів, оскільки надасть можливість уповноваженим посадовим особам органів Національної поліції самостійно визначати склад адміністративного правопорушення та встановлювати розмір штрафу залежно від тих чи інших обставин, а також притягнення осіб до адміністративної відповідальності та накладення непропорційних розмірів штрафів за незначні порушення. Рекомендації НАЗК: з метою мінімізації корупційних ризиків під час притягнення осіб, визначених у ст.ст. 1273 та 1274 проєкту Закону, до адміністративної відповідальності слід чітко визначити зрозумілі та однозначні склади правопорушень для подальшого встановлення належної відповідальності. Висновок: запропонована модель правового регулювання в цілому є корупціогенною та потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.   Голова Національного агентства          з питань запобігання корупції                                              Олександр НОВІКОВ
Чат-бот Telegram
контакт-центр
Чат-бот Telegram
Контакти
+38 (044) 200-06-94 info@nazk.gov.ua
працює з 9:00 до 18:00
Технічна підтримка
support@nazk.gov.ua