Картка проєкту
| Розробник проєкту постанови: Міністерство фінансів України |
Мета проєкту Закону – імплементація до законодавства України положень розділів І та ІІ Регламенту Ради ЄС
№ 1186/2009, що встановлює систему Співтовариства для звільнення від сплати мит, та розділу 3 Директиви Ради ЄС № 2007/74/ЄС про звільнення від податку на додану вартість і акцизів на товари, що ввозяться особами, які подорожують з третіх країн |
Проєкт Закону надіслано відповідно до §372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи проєкту Закону Національне агентство ідентифікувало у його положеннях корупціогенні фактори, зокрема:
1) наділення Кабінету Міністрів України необґрунтованими дискреційними повноваженнями в частині визначення переліку підприємств, які звільняються від оподаткування митом;
2) неврегульованість порядку повідомлення митних органів про намір відчуження або передання у володіння, користування чи розпорядження іншим особам товарів, ввезених на територію України без сплати мита;
3) юридична невизначеність конструкції «товари, призначені для забезпечення його початкового облаштування» для цілей оцінки товару з метою розгляду питання про звільнення його від оподаткування.
Опис виявлених корупціогенних факторів
- Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади, уповноваженого на виконання функцій держави, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
1) Запропоновані зміни до ч. 1 ст. 282 Митного кодексу України наділяють Кабінет Міністрів України необґрунтованими дискреційними повноваженнями на визначення окремих підприємств, які матимуть право на ввезення, визначених товарів (зокрема, наукової апаратури, приладів, інструментів, що використовуватимуться для обслуговування, перевірки, калібрування або ремонту такої апаратури або приладів (п. 22, 23) тощо) на митну територію України зі звільненням від оподаткування.
Так, положеннями проєкту Закону пропонується встановити, що звільнення від оподаткування митом застосовується, якщо окремо визначені категорії товарів ввозяться:
підприємствами, що
займаються освітньою чи науково-дослідною діяльністю (пп. 22, 23 ч. 1);
інститутами та лабораторіями
(п. 25 ч. 1);
підприємствами, які здійснюють виробництво лікарських засобів (п. 26 ч. 1).
Перелік таких підприємств, інститутів та лабораторій визначається Кабінетом Міністрів України.
Чинна модель регулювання, встановлена положеннями Митного кодексу України, передбачає звільнення від оподаткування товарів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД) на рівні підзаконного нормативно-правового акта, а звільнення окремих юридичних та фізичних осіб від сплати мита заборонено
(ч. 4 ст. 282 Митного кодексу України).
Враховуючи викладене, запропоновані зміни щодо затвердження переліку підприємств, інститутів та лабораторій, які матимуть право на ввезення товарів на митну територію України без сплати мита, впроваджують необґрунтовану дискрецію Кабінету Міністрів України щодо встановлення пільг та переваг для окремих суб’єктів господарювання.
Крім того, оскільки категорія «підприємства що займаються освітньою чи науково-дослідною діяльністю» є невизначеною, це не дає змоги встановити вичерпний перелік таких підприємств, що, в свою чергу, призведе до створення непрозорих умов включення підприємств до відповідного переліку, зловживань під час практичної реалізації норм, які фактично передбачають надання преференцій окремо взятим підприємствам.
Рекомендації НАЗК:
виключити із проєкту Закону положення щодо визначення переліку підприємств, які звільняються від оподаткування митом, за рішенням Кабінету Міністрів.
2) У новій редакціії ст. 282 Митного кодексу України пропонується встановити, що товари, ввезені на митну територію України зі звільненням від оподаткування митом,
не можуть бути відчужені або передані у володіння, користування чи розпорядження іншим особам
без попереднього повідомлення про це митним органам.
При цьому проєкт Закону
не регламентує порядку, способу і термінів надання такого повідомлення.
Неналежне регулювання прав та обов’язків фізичних або юридичних осіб, а також відповідальних посадових осіб органів влади, порушує принцип правової визначеності, однозначності і передбачуваності правозастосування, що може призвести до корупційних зловживань.
Також проєкт Закону передбачає, що товари
можуть бути відчужені, якщо інше підприємство буде використовувати ці товари для обслуговування, перевірки, калібрування або ремонту наукової апаратури або приладів.
Однак механізмів контролю та перевірки дотримання підприємством вказаних положень у проєкті Закону не передбачено.
Рекомендації НАЗК:
визначити у проєкті Закону порядок, спосіб і терміни надання такого повідомлення, а також передбачити механізми перевірки (підтвердження) інформації про цільове використання відчужених підприємством товарів.
- Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
Змінами до п. 3 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України пропонується встановити, що при ввезенні громадянами на митну територію України у зв’язку з переселенням товарів, що були у володінні громадянина та
призначені для забезпечення його початкового облаштування, звільняються від оподаткування митними платежами.
Запропонована редакція несе ризик необ’єктивного та упередженого тлумачення пропонованої норми, адже формулювання «призначені для забезпечення його початкового облаштування» не містить чітко визначених юридичних фактів, які б надавали змогу на момент їх ввезення (пересилання) на митну територію України підтвердити подальшу мету використання відповідних товарів та забезпечити однозначне тлумачення вказаного положення суб’єктом правозастосування.
Рекомендації НАЗК:
з метою уникнення корупційних ризиків під час практичної реалізації митним органом запропонованого регулювання у проєкті Закону необхідно визначити вимоги до товарів, що були у володінні громадянина та призначені для забезпечення його початкового облаштування.
Висновок:
положення проєкту Закону містять корупціогенні фактори та потребують доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Олександр Новіков
