Висновок антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо спрощення організації та проведення процедур закупівель сільськими, селищними радами, міськими територіальними громадами»

ВИСНОВОК

антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо спрощення організації та проведення процедур закупівель сільськими, селищними радами, міськими територіальними громадами»

Картка проєкту

Резюме антикорупційної експертизи

За результатами проведення антикорупційної експертизи проєкту Закону  Національне агентство встановило, що запропоновані зміни виводять спрощені закупівлі з-під дії Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), що створює умови для поширення корупційних зловживань, а також неефективного та непрозорого використання бюджетних коштів.

Опис виявлених корупціогенних факторів

1. Необґрунтоване встановлення пільг, переваг або інших привілеїв для юридичних та фізичних осіб

1.1. Положення ч. 2 ст. 3 Закону визначають, що замовники здійснюють спрощені закупівлі[1] шляхом використання електронної системи закупівель.

У проєкті Закону пропонується встановити, що замовники товарів, робіт і послуг, визначені п. 1-3 ч. 1 ст. 2 Закону[2], мають право здійснювати спрощені закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель у порядку, передбаченому цим Законом, або без обов’язкового застосування порядку проведення спрощених закупівель.

Ці зміни скасовують процедуру спрощеної закупівлі та обов’язок використання електронної системи для широкого кола замовників – органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій, які є розпорядниками бюджетних коштів.

Такий підхід нівелює запроваджені в Україні стандарти прозорості закупівель та призведе до виникнення низки зловживань замовниками у цій сфері правового регулювання.

[1] Спрощені закупівлі – закупівлі, вартість яких становить від 50 тис. грн до 200 тис. грн (для товарів,  послуг) та робіт – від 50 тис. грн до 1,5 млн грн, а для окремих видів робіт, які здійснюють відповідні юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, – 1 млн. грн, а         робіт – до 5 млн. гривень.

[2] Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, які є розпорядниками бюджетних коштів.

1.2. Положення  ч. 7 ст. 3 Закону містять низку винятків із загального правила щодо застосування порядку проведення спрощених закупівель.

У проєкті Закону запропоновано доповнити цей перелік додатковим винятком, а саме: «закупівля сільською, селищною радою, міською територіальною громадою для задоволення потреб громадян харчових продуктів, паливно-мастильних матеріалів, природного газу та електричної енергії, малоцінних або швидкозношуваних товарів для закладів охорони здоров’я або закладів освіти комунальної форми власності; послуг з підвезення здобувачів освіти до закладу освіти і у зворотному напрямку; проектно-кошторисної документації».

Запропоновані зміни нададуть можливість сільським і селищним радам та міським територіальним громадам на власний розсуд вирішувати питання щодо проведення спрощених закупівель або укладення прямих договорів закупівель.

Крім того,  пропонована у проєкті Закону підстава для проведення місцевою громадою спрощених закупівель з метою «задоволення потреб громадян» може мати широкий спектр застосування, а також не містить посилання на законодавчо встановлений механізм та спосіб аналізу інформації для прийняття відповідних рішень в цілях запропонованих проєктом Закону змін.

Загалом поняття «проєктно-кошторисна документація» не відповідає принципу юридичної визначеності, оскільки не дає змоги встановити предмет відповідної закупівлі.

Запропоноване регулювання виводить з-під дії Закону вагомий сегмент суб’єктів публічного права (замовників), що створить умови для виникнення корупційних ризиків, неефективного використання бюджетних коштів та обмеження конкуренції, а також сприятиме тому, що замовники отримають можливість без будь-якого контролю як з боку держави, так і громадськості здійснювати закупівлі.

Рекомендації НАЗК:

проєкт Закону у разі його прийняття створить умови для вчинення корупційних правопорушень під час здійснення закупівель замовниками, що зумовлює необхідність зупинення його розгляду.

Висновок:

запропонована модель правового регулювання в цілому є корупціогенною, що унеможливлює прийняття проєкту Закону у запропонованій редакції.  

Голова Національного агентства

з питань запобігання корупції                                        Олександр НОВІКОВ