НАЗК НАЗК
A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту

Висновок антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до законодавства України про адміністративні правопорушення, кримінального законодавства та кримінального процесуального законодавства щодо діяльності Служби безпеки України та розвідувальних органів»

Картка проєкту

Ініціатор(и) законопроєкту: Іонушас С.К., Корнієнко О.С., Арахамія Д.Г. та інші   Мета проєкту Закону – приведення окремих положень Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення у відповідність до вимог чинного законодавства та запропонованих реформою змін і нових підходів та пріоритетів функціонування Служби безпеки України та розвідувальних органів Проєкт Закону, реєстраційний № 4392 від 17.11.2020, надано подання Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності про розгляд
  Резюме антикорупційної експертизи  За результатами антикорупційної експертизи проєкту Закону Національне агентство ідентифікувало такі корупціогенні фактори, які у разі прийняття законопроєкту можуть спричинити вчинення корупційних правопорушень: 1) пропонований проєктом Закону механізм, за яким Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора) за погодженням із заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури має право доручити здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро (далі – НАБУ), слідчим органів Служби безпеки України (далі – СБУ), фактично нівелює вимогу Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) стосовно пріоритету підслідності корупційних злочинів детективам Національного антикорупційного бюро (далі – НАБУ); 2) запропоновані проєктом Закону зміни щодо повноваження Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора) на власний розсуд змінювати визначену в ст. 216 КПК України підслідність та надавати доручення слідчим органів СБУ здійснювати досудове розслідування злочинів, віднесених до підслідності інших, крім НАБУ, органів досудового розслідування, об’єктом посягань яких не є сфера національної безпеки і оборони та які не пов’язані з тероризмом, керуючись лише власним суб’єктивним переконанням щодо створення тим чи іншим кримінальним правопорушенням загроз державній безпеці України, створює суттєві корупційні ризики. Опис виявлених корупціогенних факторів
  1. Звуження змісту чи обсягу існуючих повноважень спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції. Суперечність між різними положеннями одного й того ж нормативно-правового акта або між положеннями різних нормативно-правових актів однакової юридичної сили у вирішенні одного й того ж питання, що допускає різне тлумачення норм
  НАБУ є органом, створеним для попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових. З урахуванням завдань, покладених на НАБУ, чинні норми КПК України визначають пріоритет підслідності окремих кримінальних правопорушень детективам НАБУ, який покликаний забезпечити гарантії його незалежності. Так, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 216 КПК України якщо під час розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 328, 329, 422 Кримінального кодексу України (далі – КК України), будуть встановлені кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 364, 365, 366, 367, 425, 426       КК України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані із кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів безпеки, крім випадків, коли ці кримінальні правопорушення віднесено згідно з цією статтею до підслідності НАБУ. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро» завданням НАБУ є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці, а також вжиття інших передбачених законом заходів щодо протидії корупції. Крім того, в Стратегії національної безпеки України, затвердженій Указом Президента України від 14 вересня 2020 року № 392/2020, одним і напрямів реалізації пріоритетів національних інтересів України та забезпечення національної безпеки є захист особи, суспільства та держави від правопорушень, зокрема корупційних, забезпечення відновлення порушених прав, відшкодування заподіяної шкоди. Натомість проєктом Закону запропоновано доповнити ч. 2 ст. 216 КПК України положенням, за яким Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора) за погодженням із заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури має право доручити здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ, слідчим органів СБУ, якщо таке правопорушення становить загрозу державній безпеці України. Запропонований проєктом механізм фактично нівелює вказану вимогу КПК України стосовно пріоритету підслідності корупційних злочинів детективам НАБУ. Слід також враховувати, що чинним законом про кримінальну відповідальність критерії віднесення кримінального правопорушення до тих, які становлять загрозу державній безпеці України, не визначені, що створює передумови для прийняття необ’єктивних та упереджених рішень щодо виведення розслідування з підслідності НАБУ для передачі слідчим органів СБУ. У чинній ч. 5 ст. 36 КПК України встановлено заборону доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ, іншому органу досудового розслідування. З огляду на вищевикладене надання Генеральному прокурору права передавати кримінальні провадження, які віднесені до виключної підслідності НАБУ, до інших органів досудового розслідування призводить до звуження змісту існуючих повноважень НАБУ та порушення правових гарантій його незалежності. Рекомендації НАЗК: виключити з проєкту Закону пропозиції щодо внесення змін до ч. 5 ст. 36 КПК  України в частині повноваження Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури, їх перших заступників та заступників доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ, іншому органу досудового розслідування у випадках передбачених цим Кодексом; виключити з проєкту Закону пропозиції щодо внесення змін до ст. 216 КПК  України в частині повноваження Генерального прокурора доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ, слідчим органів СБУ, якщо таке правопорушення становить загрозу державній безпеці України.
  1. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
  Проєктом Закону, крім зміни підслідності кримінальних проваджень НАБУ, також пропонується змінити визначену у ст. 216 КПК України підслідність та наділити Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора) повноваженням надавати доручення слідчим органів СБУ здійснювати досудове розслідування злочинів, віднесених до підслідності й інших крім НАБУ органів досудового розслідування. Слід зазначити, що до ст. 216 КПК України у 2015 році були внесені зміни, якими розмежовано підслідність кримінальних правопорушень між органами досудового розслідування та обмежено повноваження СБУ з досудового розслідування кримінальних правопорушень здійсненням кримінального провадження щодо злочинів у сфері національної безпеки і оборони та пов’язаних з тероризмом. Вказані зміни були зумовлені необхідністю врахування рекомендацій Європейського Союзу з виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України. Чинні норми ст. 216 КПК України наразі чітко окреслюють коло кримінальних правопорушень, які віднесені до підслідності слідчих органів безпеки, що узгоджується із завданнями та функціями СБУ, визначеними в Законі України «Про Службу безпеки України». Натомість проєктом Закону пропонується шляхом внесення змін до ст. 216 КПК наділити Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора) широкими дискреційними повноваженнями доручати слідчим органів СБУ здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення на підставі створення ним «загроз державній безпеці України». Реалізація вказаної пропозиції дозволить Генеральному прокурору (виконувачу обов’язків Генерального прокурора) своїм рішенням відступати від приписів ст. 216 КПК України. З огляду на відсутність спеціалізації слідчих органів СБУ на розслідуванні інших злочинів, не віднесених наразі до їх підслідності, такі рішення можуть призвести до  навмисного порушення розумних строків досудового розслідування та уникнення надалі винними особами кримінальної відповідальності. Рекомендація НАЗК: виключити з проєкту Закону положення щодо доповнення ч. 2 ст. 216 КПК  України положенням стосовно повноваження Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора) доручати здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування, слідчим СБУ, якщо такі правопорушення становлять загрозу державній безпеці України. Висновок: проєкт Закону містить корупціогенні фактори та потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.   Голова Національного агентства з питань запобігання корупції                                        Олександр НОВІКОВ
Чат-бот Telegram
контакт-центр
Чат-бот Telegram
Контакти
+38 (044) 200-06-94 info@nazk.gov.ua
працює з 9:00 до 18:00
Технічна підтримка
support@nazk.gov.ua