Картка проєкту
| Ініціатор(и) законопроєкту:
№ 6331 від 19.11.2021
Василевська-Смаглюк О.М., Гетманцев Д.О., Лаба М.М., Клочко А.А. та інші |
Мета проєкту Закону – удосконалення інструментів державного фінансового контролю шляхом встановлення механізму зупинення органами казначейства та банками оплат, які здійснюються за договорами, що укладені з порушенням законодавства про публічні закупівлі |
Проєкт Закону реєстр. № 6331
від 19.11.2021 |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту Закону Національне агентство ідентифікувало у його положеннях корупціогенний фактор, який пов’язаний зі збільшенням інституційного впливу Державної аудиторської служби України (далі – Держаудитслужба) при проведенні моніторингу процедури закупівель за результатом закріплення принципу примусового виконання рішень цього органу шляхом блокування руху коштів на рахунку замовника (суб’єкта господарювання і навіть державного органу).
Опис виявленого корупціогенного фактора
1. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення.
Проєктом Закону пропонується ч. 2 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» доповнити положеннями, згідно з якими Держказначейство до здійснення оплати за договором про закупівлю перевірятиме наявність, зокрема, оприлюдненого в системі Prozorro висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), який підготовлено Держаудитслужбою.
Перевірку наявності висновку в електронній системі також здійснюватимуть банки під час забезпечення оплати за договорами про закупівлю.
Наявність висновку Держаудитслужби у системі Prozorro стане підставою для недопущення здійснення платежів із рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про публічну закупівлю, для неприймання платіжних доручень до виконання та припинення реєстрації бюджетних зобов’язань і платежів за договорами про закупівлю, укладеними за результатами проведення закупівельних процедур, а також для визнання платіжних доручень як таких, що оформлені неналежним чином.
Однак пропоноване проєктом Закону блокування платежів за рахунками замовників може відбуватися по відношенню до зафіксованих у висновку порушень, які є незначними та/або технічними, не змінюють істотних умов договору або є результатом неналежної якості самого висновку, зокрема за результатом визначення органами фінансового контролю в його констатуючій частині нечітких заходів, які потрібно здійснити замовнику для усунення виявлених порушень.
Зазначене підтверджується відповідною судовою практикою у справах про визнання протиправними дій Держаудитслужби та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, у якому від замовника вимагалось розірвати договір через відсутність адреси електронної пошти замовника (справа
№ 160/14817/20), незазначення в оголошенні про проведення відкритих торгів інформації про мову (справи №№ 120/7959/20-а, 200/10490/20-а) тощо.
Також скасування судами висновків пов’язане з тим, що у Законі України «Про публічні закупівлі» відсутнє пряме зобов’язання посадових осіб Держаудитслужби вказувати у своїх рішеннях конкретний спосіб, у який замовники повинні усунути порушення, що ускладнює реалізацію необхідних заходів з боку замовника та, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення чинного законодавства (правова позиція Верховного Суду в постановах від 10.12.2019 у справі № 160/9513/18, від 05.03.2020 у справі № 640/467/19).
Крім того, встановлюючи для органів Держказначейства та банків обов’язок перевіряти та зупиняти платежі за рахунками замовника, проєкт Закону залишає поза межами правового регулювання порядок вчинення таких дій зазначеними суб’єктами, не розкриває змісту необхідної перевірки, яка має полягати у виявленні не самого факту наявності висновку в системі Prozzoro, а в дослідженні його по суті та на предмет істотності виявлених порушень.
За таких обставин пропозиція в частині блокування руху коштів на рахунках замовників збільшує інституційний вплив Держаудитслужби, створює ситуації для особистого звернення учасників закупівель до відповідних органів задля врегулювання питання розблокування коштів за спірними закупівлями, а також в цілому нівелює правовий режим власності в частині свободи замовників володіння, користування та розпорядження своїми ресурсами у випадках, коли виявлені порушення є технічними та незначними.
Водночас за результатом прийняття запропонованих змін існує загроза стабільності функціонування державних органів у разі відсутності вчасного забезпечення замовника потребою в закупівлі предметів, які належать до захищених статей видатків бюджету, визначених ст. 55 Бюджетного кодексу України (оплата комунальних послуг та енергоносіїв тощо).
Рекомендації НАЗК:
встановити як підстави для зупинення руху коштів на рахунку замовника виключно наявність неоскарженого висновку, в якому констатовані порушення істотних умов договору;
визначити порядок дій Держказначейства спільно з банками при зупиненні руху коштів на рахунку замовника в разі наявності оприлюдненого висновку з порушенням істотних умов договору про закупівлю.
Висновок:
проєкт Закону містить корупціогенний фактор та потребує суттєвого доопрацювання.
В.о. Голови Національного агентства
з питань запобігання корупції Артем СИТНИК
