НАЗК НАЗК
A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту

Висновок антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні»

Картка проєкту

Проєкт Закону України «Про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні», реєстраційний № 3979 від 11.08.2020 Ініціатор(и) законопроєкту: Чернєв Є. В., Гетманцев Д. О., Ковальчук О. В. Мета проєкту Закону – підвищення рівня конкурентоспроможності та привабливості для іноземних та вітчизняних клієнтів (замовників) ІТ-індустрії за рахунок запровадження низки стимулюючих заходів
 

Резюме антикорупційної експертизи

Проєктом Закону України «Про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні» (далі – проєкт Закону) пропонується визначити організаційні, правові та фінансові засади розвитку ІТ-індустрії для підвищення рівня її конкурентоспроможності та привабливості для іноземних та українських інвесторів, що обумовлює необхідність забезпечення прозорості порядку набуття статусу суб’єкта ІТ-індустрії та усунення корупційних ризиків у цій процедурі. На противагу зазначеному проєкт Закону містить окремі корупціогенні фактори та потребує доопрацювання, зокрема:
  1. Проєкт Закону містить положення, які створюють додаткове навантаження на суб’єктів господарювання шляхом встановлення нечітких та незрозумілих вимог до юридичних осіб, які можуть бути суб’єктами ІТ-індустрії, переліку документів, які вони мають подавати до уповноваженого органу, а також встановлення додаткового контролю.
  2. У проєкті Закону відсутні чіткі процедури прийняття уповноваженим органом рішень про відмову у внесенні відомостей про заявника до реєстру, а також виключення відомостей про суб’єкта ІТ-індустрії з реєстру за рішенням уповноваженого органу.
 

Таблиця виявлених корупціогенних факторів

№ з/п Корупціогенні фактори
1 Необґрунтоване встановлення положень відсильного характеру щодо врегулювання відносин у сферах з високим рівнем корупційних ризиків за допомогою актів нижчого рівня
2 Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності фізичних (юридичних) осіб
 

 Опис виявлених корупціогенних факторів

1. Необґрунтоване встановлення положень відсильного характеру щодо врегулювання відносин у сферах з високим рівнем корупційних ризиків за допомогою актів нижчого рівня 1) Проєктом Закону пропонується встановити, що юридична особа набуває статусу суб’єкта ІТ-індустрії з дня внесення відомостей про неї до реєстру ІТ-індустрії. Для включення відомостей до реєстру ІТ-індустрії юридична особа готує та подає уповноваженому органу клопотання та пакет документів, які підтверджують відповідність юридичної особи вимогам, передбаченим ст. 4 цього Закону. Перелік документів, що подаються заявником, а також вимоги до їх змісту та форми встановлюються уповноваженим органом (ч.ч. 1, 2 ст. 5). Також проєктом Закону пропонується встановити, що виключення суб’єкта ІТ-індустрії з реєстру ІТ-індустрії здійснюється уповноваженим органом в порядку, визначеному його нормативно-правовим актом. Процедура включення юридичної особи та виключення суб’єкта ІТ-індустрії з реєстру ІТ-індустрії має ознаки адміністративної послуги в розумінні Закону України «Про адміністративні послуги». Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги» адміністративна послуга – це результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону. У ст. 5 Закону України «Про адміністративні послуги» визначено, що виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються: 1) найменування адміністративної послуги та підстави для її одержання; 2) суб’єкт надання адміністративної послуги та його повноваження щодо надання адміністративної послуги; 3) перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги; 4) платність або безоплатність надання адміністративної послуги; 5) граничний строк надання адміністративної послуги; 6) перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги. Враховуючи зазначене, вказані вимоги для включення/виключення з реєстру ІТ-індустрії мають бути визначені у проєкті Закону. 2) Відповідно до ч. 4 ст. 19 Господарського кодексу України органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами. Натомість у ч. 1 ст. 6 проєкту Закону пропонується встановити, що контроль та моніторинг дотримання суб’єктами ІТ-індустрії вимог щодо видів діяльності, розміру заробітної плати працівників, розміру експертної виручки тощо, встановлених ст. 4 цього Закону, здійснюється уповноваженим органом в порядку, визначеному його нормативно-правовими актами. Враховуючи викладене, а також з метою мінімізації корупційних ризиків порядок контролю за дотриманням суб’єктами ІТ-індустрії встановлених вимог має бути визначено у проєкті закону.  Рекомендації НАЗК:
  1. Привести положення проєкту Закону у відповідність до Закону України «Про адміністративні послуги» шляхом визначення у проєкті найменування адміністративної послуги та підстав для її одержання, суб’єкта надання та його повноважень, переліку та вимог до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, платності або безоплатності, граничного строку надання адміністративної послуги, переліку підстав для відмови у наданні адміністративної послуги.
  2. Визначити на рівні закону орган державної влади, його статус та загальні умови, а також порядок здійснення контролю і нагляду за дотриманням суб’єктами ІТ-індустрії встановлених вимог.
  2. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності фізичних (юридичних) осіб Непрозорими та необ’єктивними є процедури прийняття рішень уповноваженим органом про відмову у внесенні відомостей про заявника до реєстру, а також виключення відомостей про суб’єкта ІТ-індустрії з реєстру за рішенням уповноваженого органу. Так, у п. 2 ч. 7 ст. 5 проєкту Закону передбачено, що підставами для прийняття уповноваженим органом рішення про відмову у внесенні відомостей про заявника до реєстру є, серед іншого, невідповідність заявника та/або поданих документів вимогам цього Закону та/або нормативно-правового акта уповноваженого органу. Водночас у проєкті Закону відсутні положення, які б визначали критерії оцінки відповідності заявленим вимогам. У ст. 7 проєкту Закону запропоновано встановити, що уповноважений орган приймає рішення про виключення суб’єкта ІТ-індустрії з реєстру у разі виявлення його невідповідності одній або декільком вимогам, передбаченим у ст. 4 цього Закону, за результатами здійснення заходів контролю та моніторингу відповідно до ст. 6 цього Закону, зокрема:
  • у разі отримання від центрального органу, що реалізує державну податкову політику, даних щодо суб’єкта ІТ-індустрії та (або) його господарської діяльності в рамках здійснення автоматичного обміну інформацією;
  • у разі отримання від суб’єкта ІТ-індустрії або третіх осіб інформації про суб’єкта ІТ-індустрії та (або) його господарську діяльність (у тому числі на запит уповноваженого органу).
Проте у проєкті Закону відсутня інформація, які саме дані мають надати центральний орган, що реалізує державну податкову політику, суб’єкт ІТ-індустрії щодо іншого суб’єкта ІТ-індустрії, а також треті особи стосовно суб’єкта ІТ-індустрії, що можуть стати підставою для виключення відомостей про такого суб’єкта з реєстру. Також проєкт Закону не містить положень стосовно перевірки отриманих даних уповноваженим органом на предмет їх відповідності та достовірності, особливо даних, отриманих від фізичних осіб, про яких йдеться у ст. 6 проєкту Закону, як джерело отримання «необхідної інформації та/або документів». При цьому у проєкті Закону відсутні будь-які положення, які б визначали права, обов’язки та відповідальність як суб’єкта ІТ-індустрії, так і уповноваженого органу. Також у проєкті Закону не передбачено можливості оскарження суб’єктами господарювання рішень, прийнятих уповноваженим органом, стосовно включення або виключення з реєстру відомостей про суб’єкта ІТ-індустрії. Указана невизначеність несе корупційний ризик довільного тлумачення положень проєкту Закону та прийняття уповноваженим органом відповідних рішень, а також суб’єктивного підходу відповідальних осіб уповноваженого органу під час прийняття тих чи інших рішень.  Рекомендації НАЗК: передбачити вичерпний перелік підстав для відмови у внесенні відомостей про заявника до реєстру, а також виключення відомостей про суб’єкта ІТ-індустрії з реєстру за рішенням уповноваженого органу.   Висновок: проєкт Закону містить окремі корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наведених рекомендацій.   Голова Національного агентства з питань запобігання корупції                                         Олександр НОВІКОВ
Чат-бот Telegram
контакт-центр
Чат-бот Telegram
Контакти
+38 (044) 200-06-94 info@nazk.gov.ua
працює з 9:00 до 18:00
Технічна підтримка
support@nazk.gov.ua