НАЗК
UA 01103 Київ Бульвар Дружби Народів, 28
support@nazk.gov.ua
+38 (044) 200-06-94
A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту
Перевірка конфлікту інтересів
Показники Національного агентства з 01.01.2020 р.
1286
роз'яснень
надано
65
приписів
внесено
605
протоколів
складено
21
всього публічних викликів
щодо надання пояснень
Детальний моніторинг діяльності

Висновок антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про захист від субсидованого імпорту»

Герб України

Картка проєкту

 

Ініціатор(и) законопроєкту: Підласа Р.А., Кисилевський Д.Д., Наталуха Д.А.

та інші

Мета проєкту Закону – вдосконалення механізму проведення антисубсидиційних розслідувань та застосування компенсаційних заходів за результатами таких розслідувань Проєкт Закону, реєстраційний № 4133 від 21.09.2020, надано для ознайомлення

 

Резюме антикорупційної експертизи

 

За результатами антикорупційної експертизи проєкту Закону Національне агентство ідентифікувало такі корупціогенні фактори, які у разі прийняття законопроєкту можуть спричинити вчинення корупційних правопорушень:

1) встановлення необґрунтованих умов, через недотримання яких документи не долучаються до матеріалів справи антисубсидиційного розслідування та не беруться до уваги;

2) невизначені підстави та їх достатність для продовження та поновлення Уповноваженим органом строків для вчинення певних дій в межах антисубсидиційного розслідування, натомість встановлення Комісією або Уповноваженим органом таких строків на власний розсуд;

3) відсутність вичерпного переліку критеріїв, за якими визначатиметься подібність товару, що є необхідним для проведення антисубсидиційного розслідування;

4) встановлення невичерпного переліку критеріїв для прийняття Уповноваженим органом рішення про врахування/неврахування інформації, що подається заінтересованими сторонами.

 

Опис виявлених корупціогенних факторів

 

  1. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення

1) У ч. 2 ст. 2 проекту Закону визначено, що Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) в межах компетенції та в установленому порядку приймає рішення, організовує та надає роз’яснення з питань виконання прийнятих рішень. Рішення та розʼяснення з питань виконання таких рішень Комісії є обов’язковими.

Однак запропонована редакція зазначеної статті не дозволяє встановити сферу регулювання чи коло питань у сфері захисту галузі вітчизняного виробництва від субсидованого імпорту товару в Україну з інших країн, митних союзів чи економічних угруповань, щодо яких Комісія повноважна приймати рішення, що призведе до неоднозначного розуміння цієї норми особами, які повинні використовувати зазначені рішення та роз’яснення, які до того ж є обов’язковими.

Рекомендація НАЗК:

безпосередньо в проєкті Закону визначити повноваження Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.

 

2) У ч. 1 ст. 6 проєкту Закону визначено, що документи, які долучаються до матеріалів справи антисубсидиційного розслідування та беруться до уваги, повинні відповідати таким вимогам: 1) надійшли до Уповноваженого органу у строк, визначений цим Законом, 2) засобами поштового та/або електронного зв’язку та 3) зареєстровані Уповноваженим органом у встановленому порядку.

Запропоноване регулювання встановлює необґрунтовані вимоги до документів та створює умови, за яких від дій Уповноваженого органу, зокрема щодо реєстрації, залежить допустимість поданих суб’єктами матеріалів.

Аналогічне зауваження стосується й положень ч. 2 ст. 6 проєкту Закону щодо встановлення умови, за якої строк отримання Уповноваженим органом документів засобами поштового та/або електронного зв’язку буде вважатися дотриманим: 1) документи були отримані Уповноваженим органом засобами поштового та/або електронного зв’язку 2) до закінчення робочого часу останнього дня строку, при цьому 3) реєстрація документа в Уповноваженому органі відбулася наступного робочого дня.

Крім того, запропонований проєктом Закону порядок обчислення строків надсилання документів не відповідає процесуальному законодавству України. Так, відповідно до ч. 6 ст. 124 Цивільно-процесуального кодексу України, ч. 9 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв’язку.

Реалізація запропонованих положень проєкту Закону може призвести до ситуації, коли документи, які надійдуть до Уповноваженого органу в інший, ніж засобами поштового та/або електронного зв’язку спосіб, із запізненням хоча б на один день, будуть зареєстровані із затримкою або взагалі не будуть зареєстровані Уповноваженим органом (у тому числі з вини його співробітників, які здійснюють реєстрацію вхідної кореспонденції) та не будуть долучені до матеріалів справи виключно з формальних причин. Натомість відсутність цих документів в матеріалах справи може спотворити результати антисубсидиційного розслідування.

 

 

Рекомендація НАЗК:

визначити умови допустимості документів, які долучаються до матеріалів справи антисубсидиційного розслідування та беруться до уваги, виключивши з положень проєкту таку умову, як «реєстрація документа в Уповноваженому органі не пізніше наступного робочого дня», та визначити порядок обчислення строків надсилання документів, аналогічний передбаченому процесуальним законодавством України.

 

3) У ч.ч. 2, 3 ст. 7 проєкту Закону передбачена можливість продовження та поновлення Уповноваженим органом строків за наявності достатніх для цього підстав. Водночас самі підстави та їх достатність для продовження та поновлення Уповноваженим органом строків у проєкті Закону не визначені, а прийняття відповідного рішення, таким чином, віднесено до дискреційних повноважень Уповноваженого органу.

Аналогічне зауваження стосується й положень ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 20, ч. 1 ст. 26, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 11 ст. 29, ч.ч. 1, 3 ст. 38, ч. 3 ст. 58 та інших статей проєкту Закону, в яких передбачено встановлення Комісією або Уповноваженим органом строків для вчинення певних дій на власний розсуд. При цьому наділення Комісії та Уповноваженого органу вказаними дискреційними повноваженнями загрожує порушенням прав та законних інтересів учасників вказаних правовідносин через встановлення нереалістичних строків.

Рекомендація НАЗК:

визначити підстави та їх достатність для встановлення Комісією або Уповноваженим органом строків для вчинення певних дій, продовження та поновлення строків.

 

4) У ст. 9 проєкту Закону не передбачено вичерпного переліку критеріїв, за якими визначатиметься подібність товару. Натомість наведення в тексті цієї статті лише окремих критеріїв, кожен з яких самостійно чи у поєднанні з іншими не обов’язково є вирішальними для визначення подібності товару, а також вживання слів та словосполучень «може оцінюватись на підставі об’єктивних критеріїв», «включаючи, але не обмежуючись» наведеними критеріями зумовлює юридичну невизначеність цих положень проєкту Закону.

Таким чином, запропонована редакція цієї статті унеможливлює встановлення достатніх підстав для визначення подібності товару, що є неохідним для проведення антисубсидиційного розслідування.

Аналогічне зауваження стосується й положень ст. 11 проєкту Закону стосовно принципів та критеріїв визначення адресності субсидії. Їх невичерпний перелік наведено в пп. 1, 2 ч. 2 цієї статті. При цьому в п. 3 ч. 2 вказаної статті проєкту Закону зазначено, що можуть бути розглянуті додаткові фактори, якщо, незважаючи на будь-яку видимість відсутності адресності, згідно з принципами, зазначеними в пп. 1 і 2 цієї частини, є підстави вважати, що субсидія є адресною.

Крім того, не відповідає принципу юридичної визначеності вимога, зазначена в п. 3 ч. 2 ст. 11 проєкту Закону, відповідно до якої для застосування положень цього пункту мають ураховуватися також визначені в ньому додаткові критерії, адже у вказаній статті не розкрито способів їх врахування, ні правових наслідків їх неврахування при визначенні адресності субсидії.

До того ж, наведений в ч. 4 ст. 11 проєкту Закону перелік випадків, коли, незважаючи на положення ч.ч. 2, 3 цієї статті, субсидії вважаються адресними, фактично нівелює обов’язковість наведених у цих частинах принципів та критеріїв визначення адресності субсидій.

Також існує юридична невизначеність правової норми й у положеннях абз. 2 п. 2 ч. 2 ст. 11 проєкту Закону, в яких не встановлено об’єктивних критеріїв та умов, які визначають право на отримання і розмір субсидії, а зазначено, що відповідні критерії або умови мають бути чітко сформульованими в законодавстві таким чином, щоб була можливість їх перевірити. При цьому в проєкті Закону не вказано, в яких актах законодавства мають бути закріплені відповідні критерії або умови.

Рекомендація НАЗК:

виключити з редакції ст. 9 проєкту Закону оціночні поняття;

безпосередньо в проєкті Закону визначити вичерпний перелік відповідних обов’язкових критеріїв.

 

5) Положення ч. 3 ст. 23 проєкту Закону передбачають прийняття Уповноваженим органом рішення про врахування/неврахування інформації, що подається заінтересованими сторонами залежно від того, чи відповідає вона критеріям, визначеним у ч. 1 цієї статті. При цьому перелік критеріїв, наведених у ч. 1 ст. 23 проєкту Закону, не є вичерпним, оскільки передбачає обов’язок заінтересованих сторін подавати «інші відомості та/або дані незалежно від їх викладу, необхідні для повного розуміння і відтворення представлених результатів». Сформульований таким чином перелік підстав для відмови є джерелом корупційних ризиків, оскільки допускає суб’єктивний підхід при вирішенні питань щодо врахування вказаної інформації.

Рекомендація НАЗК:

безпосередньо в проєкті Закону визначити вичерпний перелік обов’язкових критеріїв для прийняття Уповноваженим органом рішення про врахування/неврахування інформації, що подається заінтересованими сторонами.

 

  1. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання

Вживання оціночних понять «розумна можливість» та «підготовка в короткі строки» в тексті ст. 21 проєкту Закону при визначенні необхідності проведення консультацій компетентними органами країни експорту з Уповноваженим органом та врахування результатів цих консультацій при підготовці відповідних рішень допускають прийняття таких рішень або застосування попередніх чи остаточних компенсаційних заходів й без проведення вказаних консультацій. Юридична невизначеність положень цієї статті може призвести до ігнорування вказаної процедури Уповноваженим органом.

Рекомендація НАЗК:

виключити з проєкту Закону суперечливі положення щодо підготовки попереднього або остаточного рішення про застосування компенсаційних заходів без проведення консультацій компетентними органами країни експорту з Уповноваженим органом.

 

  1. Інші зауваження

Наведене в п. 25 ст. 1 проєкту Закону визначення терміну «шкода» як «істотна шкода» та визначений у ст. 14 проєкту Закону порядок встановлення істотної шкоди галузі вітчизняного виробництва внаслідок субсидованого імпорту не відповідає вимозі юридичної визначеності, оскільки не містить критеріїв для визначення розміру заподіяної шкоди як істотної.

 

Висновок:

 

проєкт Закону містить корупціогенні фактори та потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.

 

 

В.о. Голови Національного агентства

з питань запобігання корупції                                     Роман СУХОСТАВЕЦЬ

 

Посилання скопійовано
Версія для друку
контакт-центр
+38 (044) 200-06-94
працює з 9:00 до 18:00
контакт-центр
контакт-центр
Ми використовуємо cookie-файли, щоб отримати статистику, яка допомагає нам поліпшити персоналізацію сервісу для вас. Ви можете прочитати докладніше про cookie або змінити налаштування браузера. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви даєте згоду на використання ваших cookie.