Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство оборони України |
Мета проєкту – врегулювання механізму залучення іноземців та осіб без громадянства для проходження військової служби в Україні шляхом запровадження прозорого та ефективного порядку відбору, акредитації та контролю за діяльністю суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги. |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють ризик встановлення непрозорої процедури надання послуг, пов’язаних з перевезенням (оформленням документів, що посвідчують особу, віз, проїзних документів, страхування, транспортування тощо) з території іноземних держав кандидатів для проходження військової служби з числа іноземців або осіб без громадянства, їх харчуванням та проживанням, а також ведення Міноборони та/або службою державного замовника Міноборони Переліку надавачів послуг (далі – Перелік).
Опис виявлених корупціогенних факторів
- Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
1.1. Проєктом постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання послуг для потреб оборони на період дії правового режиму воєнного стану» пропонується, зокрема, затвердити Порядок надання послуг, пов’язаних з перевезенням (оформленням документів, що посвідчують особу, віз, проїзних документів, страхування, транспортування тощо) з території іноземних держав кандидатів для проходження військової служби з числа іноземців або осіб без громадянства, їх харчуванням та проживанням на період дії правового режиму воєнного стану (далі – проєкт Порядку).
Так, серед іншого, п. 3 проєкту Порядку передбачено, що закупівля послуг, пов’язаних з перевезенням (оформлення документів, що посвідчують особу, віз, проїзних документів, страхування, транспортування тощо) з території іноземних держав кандидатів, їх харчуванням та проживанням (далі – послуги), здійснюється Міноборони (службою державного замовника Міноборони), відповідно до Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану».
Варто зазначити, що вжиття конструкції «Міноборони (службою державного замовника Міноборони)» у п. 3 проєкту Порядку унеможливлює визначення суб’єкта, який уповноважений здійснювати закупівлю послуг, та/або розмежування підстав, за яких зазначені у п. 3 проєкту Порядку суб’єкти уповноважені здійснювати відповідну закупівлю.
Так, вживання конструкції «Міноборони (службою державного замовника Міноборони)» у п. 3 проєкту Порядку порушує принцип правової визначеності та ускладнює механізм практичної реалізації положень проєкту Порядку.
Водночас необхідно зауважити, що в абз. 1 п. 4, абз. 9 п. 5, абз. 1 п. 6, абз. 1 п. 8, п. 10, абз. 1, 2 п. 11, п. 12 проєкту Порядку використано аналогічну конструкцію, яка не дає змоги чітко визначити суб’єкта, уповноваженого на здійснення повноважень, передбачених відповідними положеннями проєкту Порядку, зокрема в частині здійснення перевірки інформації, зазначеної в заяві підприємств, та виключення підприємств з Переліку.
З огляду на викладене, вказані положення проєкту Порядку сформульовані без дотримання принципу правової визначеності, що створює ризик неоднозначного тлумачення та непрозорого механізму їхньої практичної реалізації.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п. 3, абз. 1 п. 4, абз. 9 п. 5, абз. 1 п. 6, абз. 1 п. 8, п. 10, абз. 1, 2 п. 11, п. 12 проєкту Порядку з урахуванням зазначених зауважень.
1.2. Згідно з абз. 1 п. 6 проєкту Порядку для включення до Переліку підприємства подають до Міноборони (служби державного замовника Міноборони) заяву в довільній письмовій (електронній) формі, яка повинна містити відомості / інформацію, передбачені в абз. 2–11 п. 6 проєкту Порядку. Крім того, відповідно до абз. 12 п. 6 проєкту Порядку до заяви обов’язково додається платіжний документ, що підтверджує внесення грошового забезпечення, передбаченого п. 5 проєкту Порядку.
Водночас п. 7 проєкту Порядку визначено, що заява подається в паперовій або електронній формі, підписується керівником підприємства та разом з доданими до неї документами може бути подана шляхом особистого звернення, надіслана поштовим відправленням або в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, на адресу електронної пошти Міноборони.
Разом з тим відповідно до абз. 1 п. 8 проєкту Порядку Міноборони (служба державного замовника Міноборони) у десятиденний строк з дня отримання заяви та доданих до неї документів проводить перевірку зазначеної в них інформації та у разі їх відповідності вимогам п. 5 проєкту Порядку приймає рішення про внесення підприємства до Переліку.
При цьому абз. 1 п. 6 проєкту Порядку не передбачено необхідності надання підприємством підтвердних документів до Міноборони (служби державного замовника Міноборони) разом із заявою задля включення до Переліку, окрім платіжного документа, який підтверджує внесення підприємством грошового забезпечення, що зумовлює невідповідність між різними положеннями проєкту Порядку.
Крім того, враховуючи положення п. 9 проєкту Порядку, Міноборони (служба державного замовника Міноборони) виключає підприємства з Переліку у разі, зокрема, зазначення в заяві чи доданих до неї документах недостовірних відомостей (інформації).
З огляду на це, зазначене порушує принцип правової визначеності та наділяє посадових / службових осіб Міноборони та/або служби державного замовника Міноборони надмірними дискреційними повноваженнями під час ухвалення рішення про внесення підприємства до Переліку.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати абз. 1 п. 6 проєкту Порядку з урахуванням зазначених зауважень.
1.3. Відповідно до абз. 1 п. 8 проєкту Порядку Міноборони (служба державного замовника Міноборони) у десятиденний строк з дня отримання заяви та доданих до неї документів проводить перевірку зазначеної в них інформації та у разі їх відповідності вимогам п. 5 проєкту Порядку приймає рішення про внесення підприємства до Переліку.
Враховуючи те, що послуги, пов’язані з перевезенням (оформлення документів, що посвідчують особу, віз, проїзних документів, страхування, транспортування тощо) з території іноземних держав кандидатів, їх харчуванням та проживанням, надаються підприємствами, внесеними в Перелік (серед іншого, п. 4 проєкту Порядку), невизначення в проєкті Порядку механізму інформування Міноборони та/або службою державного замовника Міноборони підприємств щодо їхнього внесення до Переліку сприяє порушенню принципу правової визначеності і зумовлює ризик довільного та упередженого правозастосування положень проєкту Порядку.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати абз. 1 п. 8 проєкту Порядку з урахуванням зазначених зауважень.
1.4. Згідно з абз. 2 п. 8 проєкту Порядку у разі встановлення невідповідності інформації, зазначеної у заяві та доданих до неї документах, вимогам п. 5 проєкту Порядку Міноборони у строк, визначений абз. 1 п. 8 цього Порядку, інформує підприємство про виявлені невідповідності шляхом надсилання листа на його адресу електронної пошти.
Водночас проєктом Порядку не визначено механізму дій підприємства у разі встановлення вказаної невідповідності Міноборони та/або службою державного замовника Міноборони, що, як наслідок, сприяє порушенню принципу юридичної визначеності та створює передумови для запровадження непрозорого механізму внесення підприємства до Переліку.
Разом з тим відповідно до п. 6 проєкту Порядку підприємства подають до Міноборони (служби державного замовника Міноборони) заяву в довільній письмовій (електронній) формі разом з платіжним документом, що підтверджує внесення грошового забезпечення, передбаченого п. 5 цього Порядку.
При цьому у разі встановлення невідповідності інформації, зазначеної у заяві та доданих до неї документах, вимогам п. 5 проєкту Порядку Міноборони у строк, визначений абз. 1 п. 8 цього Порядку, інформує підприємство про виявлені невідповідності шляхом надсилання листа на його адресу електронної пошти (абз. 2 п. 8 проєкту Порядку).
Водночас грошове забезпечення повертається підприємству у встановленому законодавством порядку протягом десяти днів з дня отримання заяви про повернення у разі відповідності таким умовам: виключення з Переліку на підставі заяви підприємства, належного виконання умов державного контракту (договору) таким підприємством (п. 13 проєкту Порядку).
Так, проєктом Порядку не передбачено механізму та/або підстави для повернення підприємству грошового забезпечення у разі встановлення Міноборони та/або службою державного замовника Міноборони невідповідності інформації, зазначеної таким підприємством у заяві та доданих до неї документах, вимогам п. 5 проєкту Порядку.
Таким чином, відсутність положень, що регулюють порядок дій підприємства і Міноборони та/або служби державного замовника Міноборони у разі встановлення невідповідності інформації, зазначеної у заяві та доданих до неї документах, може створювати передумови для зловживання повноваженнями, що сприятиме поширенню корупційних практик.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням зазначених зауважень.
1.5. Відповідно до абз. 1 п. 9 Міноборони (служба державного замовника Міноборони) виключає підприємства з Переліку у разі:
подання підприємством заяви про виключення його з Переліку;
встановлення фактів невідповідності вимогам, встановленим п. 5 цього Порядку;
зазначення в заяві чи доданих до неї документах недостовірних відомостей (інформації);
розірвання державного контракту (договору) на надання послуг з вини підприємства.
При цьому відповідно до абз. 1 п. 8 проекту Порядку Міноборони (служба державного замовника Міноборони) проводить перевірку інформації, зазначеної у заяві та доданих до неї документах, під час прийняття рішення про внесення підприємства до Переліку.
Вказана неврегульованість сприяє встановленню непрозорого механізму виключення підприємств з Переліку, що може сприяти наділенню посадових / службових осіб Міноборони та/або служби державного замовника Міноборони надмірними дискреційними повноваженнями під час встановлення недостовірних відомостей (інформації) в заяві чи доданих до неї документах, що є підставою для виключення підприємства із Переліку.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п. 9 проєкту Порядку з урахуванням зазначених зауважень.
1.6. В абз. 1 п. 11 проєкту Порядку передбачено:
«Підприємство здійснює попередній збір документів та інформації щодо кандидатів до початку надання послуг та надає їх Міноборони (службі державного замовника Міноборони), у тому числі копії документів, що посвідчують особу, відомості про громадянство або відсутність громадянства, контактні дані, відомості про попередній військовий або інший релевантний досвід (за наявності), а також медичні документи та інші відомості про стан здоров’я кандидата».
Застосування конструкції оціночного характеру «у тому числі» щодо переліку документів, які підприємства надають до Міноборони (служби державного замовника Міноборони), створює ризик неоднозначного тлумачення положень проєкту Порядку.
Разом з тим відповідно до абз. 2 п. 11 проєкту Порядку послуги надаються лише після погодження Міноборони (службою державного замовника Міноборони) особи кандидата.
Водночас проєкт Порядку не містить ані прямих, ані бланкетних норм щодо підстав погодження кандидатів Міноборони та/або службою державного замовника Міноборони.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п. 11 проєкту Порядку з урахуванням зазначених зауважень.
1.7. Проєктом Порядку передбачено, що у разі порушення підприємством умов державного контракту (договору), зокрема надання недостовірної інформації щодо кандидатів, порушення вимог законодавства, невиконання обов’язку щодо перевезення (оформлення документів, що посвідчують особу, віз, проїзних документів, страхування, транспортування тощо), проживання, харчування, повернення кандидата до держави, з території якої він прибув або у випадку, якщо більше десяти відсотків кандидатів відмовились від підписання контракту на проходження військової служби, Міноборони (служба державного замовника Міноборони) має право в односторонньому порядку розірвати державний контракт (договір) про надання послуг та звернути стягнення на грошове забезпечення в порядку та розмірі, визначених державним контрактом (договором) (п. 12 проєкту Порядку).
Однак проєктом Порядку не встановлено вимог / співвідношення розміру стягнення на грошове забезпечення підприємства у разі розірвання державного контракту (договору) про надання послуг. Зазначене може створювати умови для зловживання повноваженнями посадовими / службовими особами Міноборони та/або служби державного замовника Міноборони під час звернення такого стягнення.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п. 12 проєкту Порядку з урахуванням зазначених зауважень.
Висновок:
проєкт Порядку містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
В.о. Голови Національного агентства
з питань запобігання корупції Микола КОРНЕЛЮК
