Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство оборони України |
Мета проєкту – врегулювання механізму відчуження військового майна та металобрухту на внутрішньому ринку шляхом проведення електронних аукціонів в електронній торговій системі, а також механізму відчуження та реалізації виробів військового призначення, товарів подвійного використання та продуктів утилізації військового майна на внутрішньому та зовнішньому ринках. |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють ризик встановлення непрозорої процедури відчуження військового майна та металобрухту на електронних аукціонах, а також процедури відчуження та реалізації виробів військового призначення, товарів подвійного використання Збройних Сил та продуктів утилізації військового майна.
Опис виявлених корупціогенних факторів
Проєктом постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації військового майна» (далі – проєкт постанови) пропонується, зокрема, затвердити:
Порядок відчуження військового майна та металобрухту на електронних аукціонах (далі – проєкт Порядку відчуження військового майна);
Порядок відчуження та реалізації виробів військового призначення, товарів подвійного використання Збройних Сил та продуктів утилізації військового майна (далі – проєкт Порядку відчуження та реалізації виробів військового призначення).
Відповідно до п. 1 проєкту Порядку відчуження військового майна цей Порядок визначає механізм відчуження на внутрішньому ринку шляхом проведення електронних аукціонів в електронній торговій системі військового майна та металобрухту, крім виробів військового призначення, товарів подвійного використання та продуктів утилізації військового майна.
Згідно з п. 1 проєкту Порядку відчуження та реалізації виробів військового призначення цей Порядок визначає механізм відчуження та реалізації виробів військового призначення, товарів подвійного використання, переданих в користування органам військового управління, військовим частинам, закладам, установам та організаціям Збройних Сил (далі – військові частини) на праві узуфрукта державного майна (оперативного управління) та продуктів утилізації військового майна (крім металобрухту), а також механізм відчуження та реалізації майна, закріпленого за апаратом військових аташе.
- Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
1.1. Відповідно до абз. 17 п. 2 проєкту Порядку відчуження військового майна організатор електронного аукціону (далі – організатор) – Міноборони, Державна спеціальна служба транспорту України або підприємства, що є виконавцями робіт з утилізації військового майна, які залучаються до робіт з утилізації на конкурентних засадах.
Так, військове майно, яке пропонується для продажу, партія металобрухту, яка зберігається в окремій військовій частині (установі, організації) та пропонується для продажу, виставляється організатором (абз. 14 п. 2 проєкту Порядку відчуження військового майна). Крім того, згідно з абз. 3 п. 11 проєкту Порядку відчуження військового майна організатор забезпечує проведення електронних аукціонів з відчуження військового майна за власною ініціативою.
При цьому проєктом Порядку відчуження військового майна не врегульовано питання залучення підприємств, що є виконавцями робіт з утилізації військового майна, до робіт з утилізації військового майна на конкурентних засадах. Додатково слід зауважити, що проєкт цього Порядку не містить ані прямих, ані бланкетних норм, спрямованих на визначення змісту конструкції «на конкуретних засадах» в частині залучення підприємств до робіт з утилізації.
Так, відсутність у проєкті Порядку відчуження військового майна порядку залучення підприємств до робіт з утилізації військового майна на конкурсних засадах порушує принцип юридичної визначеності, що може створювати передумови для вчинення корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку відчуження військового майна з урахуванням зазначених зауважень.
1.2. В абз. 1 п. 7 проєкту Порядку відчуження військового майна пропонується встановити, що з метою забезпечення національної безпеки та ефективного використання наявних активів Міноборони щоквартально на офіційному вебсайті публікує інформацію щодо наявності готових до реалізації партій металобрухту із вмістом компонентів стратегічного та критичного значення, металобрухту середньо- та високолегованих сталей та металобрухту, що містить рідкісні та тугоплавкі кольорові метали і розглядає запити спеціалізованих металургійних переробних підприємств та підприємств оборонного комплексу щодо наявності потреби у зазначеній вторинній сировині для використання під час виготовлення товарів оборонного призначення для забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань.
Відповідно до абз. 2 п. 7 проєкту Порядку відчуження військового майна, зокрема у разі наявності на обліку партій вищезазначених видів металобрухту, Міноборони організовує їх відчуження із застосуванням процедури електронних аукціонів.
Разом з тим проєктом Порядку відчуження військового майна не врегульовано порядок подання та розгляду відповідних запитів спеціалізованих металургійних переробних підприємств та підприємств оборонного комплексу, зокрема не визначено строків подання таких заяв, суб’єктів їхнього розгляду, а також вимог до таких заяв.
Зазначене порушує принцип юридичної визначеності і зумовлює ризик довільного та упередженого правозастосування положень проєкту Порядку відчуження військового майна в частині визначення потреби у вторинній сировині для її використання під час виготовлення товарів оборонного призначення для забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військовий формувань.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п. 7 проєкту Порядку відчуження військового майна з урахуванням зазначених зауважень.
1.3. В абз. 2 п. 7 проєкту Порядку відчуження військового майна передбачено:
«У разі наявності на обліку партій вищезазначених видів металобрухту Міноборони організовує їх відчуження із застосуванням процедури електронних аукціонів, у відповідності до вимог регламенту роботи електронної торгової системи та договору між організатором та оператором електронних майданчиків з урахуванням додаткових кваліфікаційних вимог до учасників аукціонів у частині підтвердження статусу спеціалізованого металургійного переробного підприємства та наявності договорів з Міноборони або іншими військовими формуваннями на розробку та виготовлення виробів військового призначення або товарів подвійного використання та надання підтвердження щодо використання вищезазначених видів металобрухту при їх виробництві».
Водночас проєкт Порядку відчуження військового майна не врегульовує питання обов’язковості застосування додаткових кваліфікаційних вимог до учасників аукціону у випадку, передбаченому абз. 2 п. 7 цього Порядку, та не встановлює вичерпного переліку таких додаткових кваліфікаційних вимог до учасників аукціонів.
Зазначене створює ризик непрозорого механізму практичної реалізації процедури відчуження визначених видів металобрухту, що також сприятиме наділенню посадових / службових осіб Міноборони надмірними дискреційними повноваженнями під час організації електронних аукціонів у порядку, передбаченому п. 7 проєктом Порядку відчуження військового майна.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п. 7 проєкту Порядку відчуження військового майна з урахуванням зазначених зауважень.
1.4. Відповідно до абз. 3 п. 10 проєкту Порядку відчуження військового майна, у разі якщо балансова вартість єдиних майнових комплексів та іншого нерухомого майна, що відчужується, на дату підготовки лота до проведення електронного аукціону понад 10% перевищує або є нижчою за ринкову, визначену за результатами проведення моніторингу ринку, організатором здійснюється переоцінка балансової вартості.
Додатково в абз. 4 п. 10 проєкту Порядку відчуження військового майна визначено, що стартова ціна лоту, до якого включено металобрухт, визначається на рівні балансової вартості металобрухту. У разі якщо балансова вартість на дату підготовки лота до проведення електронного аукціону понад 10% перевищує або є нижчою за ринкову, визначену за результатами проведення моніторингу ринку, Міноборони здійснюється переоцінка балансової вартості.
Однак проєкт Порядку відчуження військового майна не містить ані прямих, ані бланкетних норм до інших нормативно-правових актів щодо визначення процедури та суб’єкта проведення моніторингу рингу з метою встановлення ринкової вартості єдиних майнових комплексів та іншого нерухомого майна, що відчужується, а також металобрухту, що входить до лоту.
Таким чином, відсутність положень, що регулюють порядок проведення моніторингу ринку з метою визначення ринкової вартості відповідного військового майна, результати якого можуть бути підставою для переоцінки його балансової вартості, може створювати передумови для довільного та упередженого правозастосування положень проєкту Порядку відчуження військового майна.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п. 10 проєкт Порядку відчуження військового майна з урахуванням зазначених зауважень.
1.5. В абз.абз. 3–5 п. 10 проєкту Порядку відчуження військового майна передбачено:
«У разі якщо балансова вартість єдиних майнових комплексів та іншого нерухомого майна, що відчужується, на дату підготовки лота до проведення електронного аукціону понад 10% перевищує або є нижчою за ринкову, визначену за результатами проведення моніторингу ринку, організатором здійснюється переоцінка балансової вартості.
Стартова ціна лоту до якого включено металобрухт визначається на рівні балансової вартості металобрухту. У разі якщо балансова вартість на дату підготовки лота до проведення електронного аукціону понад 10% перевищує або є нижчою за ринкову, визначену за результатами проведення моніторингу ринку, Міноборони здійснюється переоцінка балансової вартості.
Проведення переоцінки здійснюється Міноборони, не більше ніж за місяць до дати подання оголошення про проведення електронного аукціону, шляхом проведення маркетингових досліджень кон’юнктури ринку з урахуванням кількісних та якісних характеристик металобрухту, потреби в доведенні металобрухту до вимог державних стандартів, умов постачання та умов пов’язаних з організацією його реалізації. Визначена за результатами маркетингових досліджень ціна партії металобрухту включеного до лоту застосовується організатором в якості стартової, а результати маркетингових досліджень надаються до відповідної військової частини (установи, організації), на балансі якої перебуває металобрухт, для здійснення переоцінки балансової вартості».
Водночас проєктом Порядку відчуження військового майна не врегульовано процедуру здійснення організатором переоцінки балансової вартості єдиних майнових комплексів та іншого нерухомого майна, що відчужується, а також порядок здійснення Міноборони переоцінки балансової вартості металобрухту за результатами проведення моніторингу ринку. Крім того, застосування конструкції «шляхом проведення маркетингових досліджень кон’юнктури ринку з урахуванням кількісних та якісних характеристик металобрухту, потреби в доведенні металобрухту до вимог державних стандартів, умов постачання та умов пов’язаних з організацією його реалізації» щодо проведення Міноборони переоцінки металобрухту унеможливлює вичерпність та однозначність застосування положень проєкту Порядку відчуження військового майна.
З огляду на викладене, положення проєкту Порядку відчуження військового майна сформульовані без дотримання принципу правової визначеності, що створює ризик неоднозначного тлумачення та непрозорого механізму здійснення переоцінки балансової вартості військового майна.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п. 10 проєкт Порядку відчуження військового майна з урахуванням зазначених зауважень.
1.6. Відповідно до абз. 6 п. 10 проєкту Порядку відчуження військового майна фінансування зазначених заходів з переоцінки єдиних майнових комплексів та іншого нерухомого майна, металобрухту здійснюється за рахунок надходжень від їх реалізації відповідно.
При цьому положеннями проєкту Порядку відчуження військового майна не передбачено необхідності фіксації та/або підтвердження обсягу витрат на здійснення заходів з переоцінки єдиних майнових комплексів та іншого нерухомого майна, металобрухту. Враховуючи те, що фінансування вказаних заходів здійснюється за рахунок надходжень від їх реалізації, відсутність єдиної процедури фіксації та/або підтвердження вартості таких заходів може створювати передумови для зловживання повноваженнями, що сприятиме поширенню корупційних практик.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п. 10 проєкт Порядку відчуження військового майна з урахуванням зазначених зауважень.
1.7. Згідно з абз. 1 п. 15 проєкту Порядку відчуження військового майна до участі в електронному аукціоні допускаються учасники, які подали через електронний майданчик заяву про участь в електронному аукціоні, сплатили реєстраційний та гарантійний внески у розмірах, визначених згідно з цим Порядком.
Також п. 15 проєкту Порядку відчуження військового майна передбачені необхідні документи, які повинні додаватися разом із заявою для фізичних осіб та юридичних осіб-резидентів.
Разом з тим не можуть бути покупцями військового майна та металобрухту особи, на яких поширюються обмеження, встановлені пп. 1 та 4–15 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (абз. 10 п. 15 проєкту Порядку відчуження військового майна).
В абз. 1, 2, 4 п. 32 проєкту Порядку відчуження військового майна визначено, що організатор в особистому кабінеті дискваліфікує переможця аукціону та приймає рішення про непідписання протоколу електронного аукціону, неукладання договору, якщо такий переможець: не відповідає вимогам до покупця (не може бути покупцем), передбаченим пп. 1 та 4–15 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»; подав неправдиві відомості про себе.
Водночас у п. 32 цього проєкту Порядку визначено порядок дискваліфікації переможця аукціону організатором. Організатор протягом 6 робочих днів з дня завершення електронного аукціону проводить перевірку заяви про участь в електронному аукціоні разом із доданими до неї документами переможця аукціону та у разі наявності однієї з підстав, передбачених абз. 2–5 цього пункту, приймає рішення відповідно до абз. 1 цього пункту, яке опубліковується в електронній торговій системі не пізніше ніж протягом двох робочих днів з дня його прийняття (абз. 6 п. 32 проєкту Порядку відчуження військового майна).
Проте вимоги, визначені у п. 15 цього проєкту Порядку, не повністю співвідносяться із підставами дискваліфікації учасника, передбаченими п. 32 цього проєкту Порядка.
Важливо зауважити, що у п. 15 проєкту Порядку відчуження військового майна не передбачено обов’язок учасника подання підтверджуючих документів щодо відповідності вимогам до покупця, встановленим пп. 1 та 4–15 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», або заяви про відповідність вимогам до покупця, водночас організатор дискваліфікує переможця аукціону та приймає рішення про непідписання протоколу електронного аукціону, неукладення договору, якщо такий переможець не відповідає вимогам до покупця (не може бути покупцем), передбаченим зазначеними положеннями, що порушує принцип правової визначеності та зумовлює запровадження непрозорої процедури проведення електронного аукціону.
Зазначене створює передумови для маніпулювання положеннями проєкту Порядку відчуження військового майна щодо дискваліфікації переможця аукціону та може зумовлювати виникнення корупційних практик під час практичної реалізації аналізованих положень.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати пп. 15 та 32 проєкту Порядку відчуження військового майна з урахуванням зазначених зауважень.
1.8. Відповідно до абз. 3 п. 2 проєкту Порядку відчуження та реалізації виробів військового призначення реалізація виробів військового призначення, товарів подвійного використання Збройних Сил та продуктів утилізації військового майна – господарська операція, що здійснюється підприємством (організацією), якому надані повноваження щодо реалізації виробів військового призначення, товарів подвійного використання Збройних Сил на конкурентних засадах або підприємства, що є виконавцями робіт з утилізації військового майна та здійснюють реалізацію продуктів утилізації, згідно з договорами купівлі-продажу та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на вироби військового призначення, товари подвійного використання Збройних Сил іншим юридичним або фізичним особам на платній або компенсаційній основі.
Реалізація виробів військового призначення, товарів подвійного використання Збройних Сил та продуктів утилізації військового майна здійснюється на конкурентних засадах Міноборони або підприємствами (організаціями), яким надані повноваження, або підприємствами, що є виконавцями робіт з утилізації військового майна, що діють відповідно до укладеного Міноборони з ними договору (абз. 1 п. 4 проєкту Порядку відчуження та реалізації виробів військового призначення).
Важливо зауважити, що положення проєкту Порядку відчуження та реалізації виробів військового призначення передбачають здійснення реалізації виробів військового призначення, товарів подвійного використання Збройних Сил та продуктів утилізації військового майна на конкурентних засадах, водночас не визначаючи змісту поняття «конкурентні засади» та не передбачаючи порядку його практичної реалізації, що може зумовити виникнення різної правозастосовної практики такої реалізації Міноборони, підприємствами (організаціями), яким надані повноваження.
До того ж аналізовані положення, за відсутності уточнення процедури, можуть наділяти посадових / службових осіб Міноборони, підприємств (організацій), яким надані повноваження, надмірними дискреційними повноваженнями під час реалізації виробів військового призначення, товарів подвійного використання Збройних Сил, та сприяти виникненню обставин для вчинення корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п. 4 проєкту Порядку відчуження та реалізації виробів військового призначення з урахуванням зазначених зауважень.
1.9. Відповідно до абз. 1 п. 8 проєкту Порядку відчуження та реалізації виробів військового призначення вартість (стартова ціна) виробів військового призначення, товарів подвійного використання Збройних Сил, зокрема непридатних для подальшого використання, та продуктів утилізації військового майна, у разі реалізації їх на внутрішньому ринку, визначається на підставі звіту про проведення оцінки майна, складеного відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі – Закон), та не може бути нижчою, ніж вартість металів, що в ньому містяться.
Враховуючи, зокрема, положення пп. 2 та 4 проєкту Порядка, не визначено суб’єкт звернення для отримання звіту про проведення оцінки майна з метою визначення вартості (стартової ціни).
Суб’єкти оціночної діяльності, які залучаються до проведення оцінки виробів військового призначення, товарів подвійного використання Збройних Сил та продуктів утилізації військового майна, які можуть бути відчужені, визначаються Міноборони на конкурсних засадах (п. 10 проєкту Порядку відчуження та реалізації виробів військового призначення вартість).
Згідно з абз. 1–3 Закону суб’єктами оціночної діяльності є:
суб’єкти господарювання – зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Водночас положеннями проєкту Порядку відчуження та реалізації виробів військового призначення не регламентовано порядок визначення певного суб’єкта оціночної діяльності на конкурсних засадах для визначення вартості (стартової ціни) виробів військового призначення, товарів подвійного використання Збройних Сил, зокрема непридатних для подальшого використання, та продуктів утилізації військового майна.
Зазначене порушує принцип правової визначеності, створюючи умови для застосування суб’єктивного підходу щодо обрання та залучення суб’єкта оціночної діяльності, та зумовлює ризик довільного й упередженого правозастосування положень проєкту Порядку відчуження та реалізації виробів військового призначення.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати пп. 8 та 10 проєкту Порядку відчуження та реалізації виробів військового призначення з урахуванням зазначених зауважень.
- Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
У п. 14 проєкту Порядку відчуження та реалізації виробів військового призначення пропонується передбачити, що для визначення потреби у відчуженні та реалізації військового майна, закріпленого за апаратом військових аташе, командир військової частини, що забезпечує діяльність військових аташе, утворює комісію. Складений комісією акт обстеження майна затверджується Міноборони і є підставою для складення переліку майна, закріпленого за апаратом військових аташе, яке може бути відчужене (реалізоване).
Водночас аналізованим положенням не регламентовано порядок утворення такої комісії командиром військової частини, що забезпечує діяльність військових аташе, зокрема не визначено вимоги до її суб’єктного складу. Разом з цим не передбачено ані прямих, ані бланкетних норм до інших нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання цього питання.
З огляду на те, що складений комісією акт обстеження майна є підставою для формування переліку майна, закріпленого за апаратом військових аташе, яке може бути відчужене (реалізоване), відсутність визначеного порядку утворення комісії наділяє командира військової частини, що забезпечує діяльність військових аташе, надмірними дискреційними повноваженнями щодо визначення її складу, що не забезпечує об’єктивності та неупередженості проведення обстеження майна і може сприяти поширенню корупційних практик.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п. 14 проєкту Порядка відчуження та реалізації виробів військового призначення з урахуванням зазначених зауважень.
- Юридична колізія в законодавстві: суперечність між різними положеннями одного й того самого нормативно-правового акта або між положеннями різних нормативно-правових актів однакової юридичної сили у вирішенні одного й того самого питання, що допускає різне тлумачення норм
Відповідно до абз. 3 п. 2 проєкту Порядку відчуження та реалізації виробів військового призначення реалізація виробів військового призначення, товарів подвійного використання Збройних Сил та продуктів утилізації військового майна – господарська операція, що здійснюється підприємством (організацією), якому надані повноваження щодо реалізації виробів військового призначення, товарів подвійного використання Збройних Сил на конкурентних засадах або підприємства, що є виконавцями робіт з утилізації військового майна та здійснюють реалізацію продуктів утилізації, згідно з договорами купівлі-продажу та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на вироби військового призначення, товари подвійного використання Збройних Сил іншим юридичним або фізичним особам на платній або компенсаційній основі.
Згідно з абз. 1 п. 4 проєкту Порядку відчуження та реалізації виробів військового призначення реалізація виробів військового призначення, товарів подвійного використання Збройних Сил та продуктів утилізації військового майна здійснюється на конкурентних засадах Міноборони або підприємствами (організаціями), яким надані повноваження, або підприємствами, що є виконавцями робіт з утилізації військового майна, що діють відповідно до укладеного Міноборони з ними договору.
Так, зазначене зумовлює невідповідність між положеннями проєкту Порядку відчуження та реалізації виробів військового призначення в частині визначення суб’єктів, уповноважених на здійснення реалізації виробів військового призначення, товарів подвійного використання Збройних Сил та продуктів утилізації військового майна, що зумовлює можливість їх різного тлумачення та вибіркового застосування. Зазначене сприяє виникненню корупційних практик під час практичної реалізації аналізованих положень.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку відчуження та реалізації виробів військового призначення з урахуванням зазначених зауважень.
- Використання правових конструкцій оціночного характеру та слів, які допускають невичерпність регулювання
4.1. Відповідно до абз. 4 п. 32 проєкту Порядку відчуження військового майна організатор в особистому кабінеті дискваліфікує переможця аукціону та приймає рішення про непідписання протоколу електронного аукціону, неукладання договору, якщо такий переможець, зокрема, подав неправдиві відомості про себе.
Водночас положеннями проєкту Порядку відчуження військового майна не визначено змісту конструкції «неправдиві відомості про себе» та не передбачено ані прямих, ані бланкетних норм до інших нормативно-правових актів, які б регулювали це питання.
Враховуючи зазначене, використання у проєкті Порядку відчуження військового майна правової конструкції оціночного характеру «неправдиві відомості про себе» під час ухвалення рішення про непідписання протоколу електронного аукціону та/або неукладання договору, не сприятиме однозначності розуміння положень вказаного проєкту Порядку та ускладнить їхню практичну реалізацію.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п. 32 проєкту Порядку відчуження та реалізації виробів військового призначення з урахуванням зазначених зауважень.
4.2. Відповідно до абз. 2 п. 8 проєкту Порядку відчуження та реалізації виробів військового призначення витрати, пов’язані з реалізацією виробів військового призначення, товарів подвійного використання Збройних Сил та продуктів утилізації військового майна, зокрема проведенням незалежної оцінки, їх реалізацією на конкурентних засадах, сплатою встановлених законодавством податків, інших обов’язкових платежів і комісійної плати, включаються до стартової ціни такого майна.
Вартість виробів військового призначення, товарів подвійного використання Збройних Сил, що реалізуються на зовнішньому ринку, визначається згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та витратами, пов’язаними з реалізацією майна, зокрема проведенням його незалежної оцінки, підготовкою його до продажу, маркетингом, спеціальним супроводом органами Служби безпеки України експортно-імпортних договорів, транспортуванням, страхуванням тощо (абз. 2 п. 9 проєкту Порядку відчуження та реалізації виробів військового призначення).
Положенням проєкту Порядку відчуження та реалізації виробів військового призначення не визначено вичерпного переліку витрат, що включаються до вартості (стартової ціни) виробів військового призначення та товарів подвійного використання Збройних Сил, що не сприяє забезпеченню прозорого формування таких витрат.
Разом з тим використання правової конструкції оціночного характеру «зокрема», «тощо» не сприятиме однозначності розуміння положення проєкту Порядку відчуження та реалізації виробів військового призначення.
Зазначене створює передумови для вчинення корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п.п. 8 та 9 проєкту Порядка відчуження та реалізації виробів військового призначення з урахуванням зазначених зауважень.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
