Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство розвитку громад та територій України (далі – Мінрозвитку) |
Метою проєкту постанови є врегулювання механізму виключення житла з житлового фонду незалежно від форми власності, переведення житлових приміщень у нежитлові, у тому числі внаслідок визнання житла непридатним для проживання, а також приведення окремих актів Кабінету Міністрів України у відповідність до положень Закону України «Про основні засади житлової політики» |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виключення житла з житлового фонду, переведення житлових приміщень у нежитлові» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме:
- запровадження незавершеної процедури виключення житла з житлового фонду, що наділяє уповноважені на розгляд цих питань органи надмірними дискреційними повноваженнями;
- встановлення нечіткого механізму виключення житла у зв’язку з визнанням його непридатним через відсутність критеріїв встановлення непридатності, а також незавершеної процедури розгляду заяв про визнання житла непридатним, що створює умови для ухвалення суб’єктивних рішень;
- запровадження механізму переведення житлових приміщень у нежитлові без чіткої регламентації прав та обов’язків суб’єктів, що створює правову невизначеність.
Опис виявлених корупціогенних факторів
Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності фізичних (юридичних) осіб у будь-якій сфері правового регулювання
- Проєктом постанови пропонується затвердити Порядок виключення житла з житлового фонду (далі – проєкт Порядку № 1) та Порядок переведення житлових приміщень у нежитлові (далі – проєкт Порядку № 2).
Відповідно до пп. 1, 11 проєкту Порядку № 1 цей Порядок визначає механізм виключення житла з житлового фонду територіальних громад, державного житлового фонду та приватного житлового фонду (далі – житловий фонд). Виключення житла з житлового фонду здійснюється на підставі та з урахуванням документів про право власності, бухгалтерської та податкової звітності шляхом внесення змін до облікових даних із використанням Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи (далі – ЄІАЖС).
Разом з тим проєкт Порядку № 1 не врегульовує самої процедури виключення житла з житлового фонду з огляду на відсутність положень, які встановлюють:
- суб’єкт та порядок подачі заяв (звернень) на виключення житла з житлового фонду (далі – заява), зокрема форму заяви, відомості, що зазначаються в заяві, перелік документів, що додаються до заяви, спосіб подання;
- порядок розгляду заяв (суб’єкт, строк розгляду, рішення, які суб’єкт розгляду уповноважений ухвалити за результатами розгляду (наприклад, про виключення житла, про відмову у виключенні житла), підстави ухвалення таких рішень, форма рішення тощо);
- процедуру внесення змін до облікових даних з використанням ЄІАЖС (порядок звернення, суб’єкт розгляду та внесення змін, платність / безоплатність послуги тощо).
Крім того, відповідно до п.п. 3 п. 4 проєкту Порядку № 1 виключення житла з житлового фонду здійснюється щодо житла з приватного житлового фонду за зверненням власника житла або уповноваженої ним особи.
Водночас проєкт Порядку № 1 не визначає суб’єкта ухвалення рішення про виключення житла з приватного житлового фонду.
Відсутність прозорої процедури виключення житла з житлового фонду наділяє уповноважених на розгляд цього питання суб’єктів надмірними дискреційними повноваженнями під час розгляду питань про виключення житла з житлового фонду, що може призвести до неоднакового правозастосування, ухвалення суб’єктивних рішень, надання переваг окремим суб’єктам, зокрема з метою реалізації корупційних зловживань.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт постанови з урахуванням наданих зауважень.
- Згідно з п.п. 1 п. 3, пп. 7–9 проєкту Порядку № 1 однією з підстав виключення житла з житлового фонду є визнання житла непридатним для проживання.
Виключення житла з державного житлового фонду та житлового фонду територіальних громад може здійснюватися за рішенням його власника у випадках неможливості або недоцільності його використання за призначенням, зокрема у разі технічного стану, що унеможливлює його використання за призначенням та економічної недоцільності проведення поточного, капітального ремонту та/або реконструкції такого житла, що підтверджується звітом про результати обстеження (далі – звіт), складеним відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257 (далі – Порядок № 257).
Для виключення житла з житлового фонду у зв’язку з визнанням його непридатним для проживання власник подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі – уповноважений орган) безпосередньо або через центр надання адміністративних послуг заяву про визнання житла непридатним для проживання (далі – заява), до якої додаються:
1) документи, що підтверджують право власності на житло;
2) звіт про результати обстеження, складений відповідно до Порядку № 257 (далі – звіт);
3) технічний паспорт на житлове приміщення разом з поверховими планами (у разі наявності).
До заяви про визнання житла непридатним для проживання власником можуть додаватися також інші документи, що підтверджують обставини, які унеможливлюють його подальше використання для проживання.
У сукупності зазначені положення утворюють незавершену процедуру визнання житла непридатним для проживання з огляду на таке.
1) Зі змісту проєкту Порядку № 1 випливає, що «непридатність» для проживання встановлюється у випадках неможливості або недоцільності його використання за призначенням, що підтверджується звітом.
Водночас згідно з пп. 7, 81 Порядку № 257 обстеження об’єкта включає комплекс заходів, спрямованих на визначення і проведення оцінки фактичних значень параметрів технічного стану будівельних конструкцій, характеристик основи фундаментів, інженерних мереж і систем (крім технологічного устаткування), що характеризують експлуатаційну надійність об’єкта.
За результатами обстеження пошкоджених об’єктів виконавцем складається звіт, який має містити висновок про технічний стан, рекомендації щодо подальшої експлуатації (у тому числі щодо можливості виконання робіт із відновлення) або демонтажу (ліквідації), а також в разі потреби відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень), принципові рішення (рекомендації) щодо їх відновлення (підсилення).
Вказаний звіт є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об’єктів або їх демонтаж (ліквідацію).
Отже, звіт сам по собі не встановлює придатності чи непридатності житла для проживання, неможливості або недоцільності його використання за призначенням тощо, а є висновком про технічний стан об’єкта, який містить рекомендації щодо подальшого використання.
При цьому проєкт Порядку № 1 не містить критеріїв визнання житла непридатним для проживання або посилання на акт, який визначає такі критерії, не розкриває змісту оціночних категорій «неможливість» або «недоцільність» використання.
Крім того, проєкт Порядку № 1 передбачає можливість подання інших документів, що підтверджують обставини, які унеможливлюють подальше використання житла для проживання (абз. 5 п. 8), однак не визначає їх значення для прийняття рішення, критеріїв достатності поданих документів та меж повноважень уповноваженого органу щодо їх оцінки.
У поєднанні з відсутністю критеріїв непридатності житла створюються передумови для довільної оцінки достатності поданих документів та витребування додаткових документів, необхідність подання яких Порядком № 1 не визначена.
2) Відповідно до п. 9 проєкту Порядку № 1 для визнання житла непридатним для проживання уповноважені органи можуть створювати комісії відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Комісія відповідно до цього Порядку: 1) розглядає заяву та документи, подані власником; 2) проводить, за потреби, обстеження житла; 3) складає акти обстеження житла.
Разом з тим проєкт Порядку № 1 не визначає:
- строку розгляду заяв та способу повідомлення заявників про результати розгляду;
- вимог, на відповідність яким перевіряється заява та додані до неї документи;
- варіантів рішень, які можуть ухвалюватися за результатами розгляду заяви (наприклад, про визнання неприданим, про відмову у визнанні непридатним), а також підстав для ухвалення кожного з цих рішень;
- переліку випадків, за яких здійснюється обстеження житла, адже словесна конструкція «за потреби» є оціночною, що допускає неоднозначне тлумачення та різну правозастосовну практику;
- предмета та обсягу обстеження, зокрема критеріїв та (або) вимог, на відповідність яким перевіряється об’єкт під час обстеження;
- змісту та форми акта обстеження, порядку оформлення його результатів та їх врахування під час прийняття рішення;
- порядку розгляду та врахування висновків (пропозицій) комісії уповноваженим органом.
Таким чином, проєкт Порядку № 1 запроваджує механізм визнання житла непридатним для проживання без чіткої регламентації прав та обов’язків учасників процедури та визначених критеріїв для встановлення непридатності житла, що створює передумови для суб’єктивного тлумачення положень акта та підвищує ризик корупційних зловживань.
Рекомендації НАЗК:
доопрацювати проєкту Порядку № 1 з метою встановлення чіткої процедури визнання житла непридатним для проживання.
- Згідно з п. 10 проєкту Порядку № 1 у зв’язку із визнанням житла непридатним для проживання уповноважений орган самостійно може ініціювати питання виключення житла з житлового фонду за згодою власника житла відповідно до п. 5 цього Порядку.
Разом з тим проєкт Порядку № 1 не розкриває процедури ініціювання питання виключення житла з житлового фонду у зв’язку із визнанням житла непридатним, оскільки не визначено форми та порядку звернення уповноваженого органу з питанням про виключення житла, а також суб’єкта, строку та порядку розгляду зазначеного звернення.
Відсутність вказаних положень наділяє уповноважених суб’єктів надмірними дискреційними повноваженнями під час ініціювання питання про виключення житла з житлового фонду, що допускає простір для реалізації корупційних зловживань.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку № 1 з метою встановлення завершеної процедури ініціювання виключення житла з житлового фонду у зв’язку з визнанням його непридатним.
- Відповідно до п. 1 проєкту Порядку № 2 цей порядок визначає механізм переведення житлових приміщень (квартир, житлових приміщень у гуртожитках, житлових приміщень у нежитловій будівлі) у нежитлові.
Водночас у проєкті Порядку № 2 залишається неврегульованою процедура переведення житлових приміщень у нежитлові. Зокрема, не визначено:
- способу, форми та змісту звернення про переведення житлових приміщень у нежитлові (далі – звернення), переліку документів, що додаються до звернення;
- суб’єкта розгляду звернення;
- порядку розгляду звернення (зокрема строк, вимоги, на відповідність яким перевіряється звернення);
- видів рішень, які уповноважений суб’єкт ухвалює за результатами розгляду звернення (наприклад, рішення про переведення / відмову у переведенні) та підстав для ухвалення таких рішень;
- форми рішення уповноваженого суб’єкта та способу повідомлення суб’єкта звернення про ухвалене рішення тощо.
За відсутності зазначених положень процедура переведення житлових приміщень у нежитлові є незавершеною, що надає можливість ухвалювати суб’єктивні рішення, надаючи переваги окремим суб’єктам звернення та здійснюючи тиск на інших, зокрема з метою задоволення приватних інтересів.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку № 2 з метою встановлення завершеної процедури переведення житлових приміщень у нежитлові.
- Відповідно до п. 4 проєкту Порядку № 2 переведення житлових приміщень державного житлового фонду та житлового фонду територіальних громад у нежитлові здійснюється як виняток у разі неможливості або недоцільності їх використання за призначенням, зокрема у разі визнання житла непридатним для проживання у зв’язку з його технічним станом, в інших випадках, визначених законодавством.
При цьому проєкт Порядку № 2 не розкриває змісту оціночних конструкцій «неможливість або недоцільність використання», «непридатність для проживання», «у зв’язку з його технічним станом», не містить посилання на акт, відповідно до якого встановлюються зазначені характеристики житлового приміщення.
Застосування словесних конструкцій оціночного характеру без розкриття їхнього змісту надмірно розширює дискрецію уповноважених суб’єктів та допускає ухвалення рішень на власний розсуд, що може призвести до корупційних зловживань.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку № 2 з урахуванням наданих зауважень.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
