Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство оборони України |
Мета проєкту – забезпечення виконання положень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», та удосконалення механізму визначення та ведення Міністерством оборони України (далі – Міноборони) переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану. |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які можуть зумовити ризик встановлення непрозорої процедури визначення підприємств оборонно-промислового комплексу – боржників у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняються у період воєнного стану.
Опис виявлених корупціогенних факторів
Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності фізичних (юридичних) осіб у будь-якій сфері правового регулювання
1.1. Проєктом постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання визначення підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняються у період воєнного стану» (далі – проєкт постанови) пропонується, зокрема, внести зміни до Порядку визначення підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 № 101 (далі – проєкт Порядку).
Відповідно до п. 3 проєкту Порядку визначення підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану, здійснюється Міноборони шляхом включення та/або виключення підприємств до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану (далі – перелік).
Згідно з п. 6 проєкту Порядку включення підприємства до переліку здійснюється на підставі його заяви, складеної у довільній формі та поданої до Міноборони.
Разом з тим абз. 8 п. 7 проєкту Порядку передбачено, що заява та додані до неї документи подаються до Міноборони в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про інформацію», «Про державну таємницю».
Водночас абз. 9 ст. 18 Закону України «Про державну таємницю» встановлюється обов’язковість технічного та криптографічного захисту секретної інформації, що, своєю чергою, унеможливлює її передачу у відкритому (незахищеному) вигляді.
У зв’язку з цим виникає неузгодженість положень проєкту Порядку з чинними нормативно-правовими актами, що, зокрема, регулюють питання охорони державної таємниці. За таких обставин встановлення вимоги щодо подання заяви та всіх доданих до неї документів виключно в електронній формі може позбавити підприємства, які не мають технічно захищених інформаційно-комунікаційних систем для електронного обігу інформації з обмеженим доступом / таємної інформації, можливості подати відповідну заяву до Міноборони. Як наслідок, зазначене ускладнює практичну реалізацію аналізованих положень.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п. 7 проєкту Порядку з урахуванням зазначених зауважень.
1.2. В абз. 1 п. 10 проєкту Порядку визначено, що підприємства, включені до переліку на підставі критеріїв, визначених п.п. 1–3 п. 5 цього Порядку, подають Міноборони у порядку, передбаченому пп. 6, 7 цього Порядку, не пізніше, ніж за 15 робочих днів до закінчення кожного 180-денного періоду перебування у переліку заяву в довільній формі про відповідність критеріям, передбаченим п. 5 цього Порядку, та документи, зазначені у п.п. 1 п. 7 цього Порядку, з актуальними на дату такого подання відомостями.
Відповідно до абз. 3 п. 10 проєкту Порядку підприємство може звернутися до Міноборони із заявою про виключення його з переліку. Якщо підприємство, включене до переліку, втрачає відповідність хоча б одному встановленому критерію, таке підприємство протягом 10 днів з дня настання таких обставин надсилає Міноборони заяву про виключення його з переліку.
Разом з тим за результатами опрацювання проєкту Порядку чітко не врегульовано процедуру подання заяви підприємством про його виключення з переліку, а також не регламентовано питання щодо обов’язковості / необов’язковості врахування зазначеної інформації Міноборони під час прийняття рішення про виключення підприємства із переліку, що порушує принцип правової визначеності та може призвести до упередженого тлумачення змісту положень проєкту Порядку.
Вищезазначене створює ризик запровадження суб’єктивного та вибіркового підходу до виключення підприємства з переліку посадовими / службовими особами Міноборони та, як наслідок, передумови для вчинення корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п. 10 проєкту Порядку з урахуванням зазначених зауважень.
Висновок:
проєкт Порядку містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
