Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство у справах ветеранів України |
Метою проєкту постанови є визначення механізму здійснення перепоховання загиблих (померлих) осіб на Національному військовому меморіальному кладовищі, військовому меморіальному кладовищі відповідно до ч. 6 ст. 151 Закону України «Про поховання та похоронну справу» |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
Національне агентство концептуально підтримує розробку проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі, військовому меморіальному кладовищі» (далі – проєкт постанови) та розуміє, що проєкт постанови виконує важливу соціальну та правову функцію, уніфікуючи правила перепоховання загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.
Однак за результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у проєкті корупціогенні фактори, а саме:
наділення членів комісії надмірними дискреційними повноваженнями, а також правом діяти на власний розсуд під час для прийняття рішень про перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі, військовому меморіальному кладовищі загиблих (померлих) осіб, на день смерті яких не погашено і не знято судимості за вчинення умисного злочину;
відсутність цифровізованих процедур щодо подачі документів через онлайн-платформи для отримання дозволу на перепоховання;
використання словосполучення, яке допускає невичерпність регулювання, а саме «може прийняти рішення».
Опис виявлених корупціогенних факторів
- Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
У п. 5 проєкту Порядку здійснення перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі, військовому меморіальному кладовищі (далі – проєкт Порядку) пропонується передбачити, що у разі підтвердження Міністерством внутрішніх справ України (далі – МВС України) наявності у загиблої (померлої) особи на день смерті не погашеної і не знятої в установленому законом порядку судимості за вчинення умисного злочину, державна установа протягом наступного робочого дня з дати надходження відповіді від МВС України звертається до спеціальної комісії, утвореної Мінветеранів, для прийняття рішення про перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі, військовому меморіальному кладовищі.
Також зазначено, що до складу спеціальної комісії входять представники Міністерства у справах ветеранів України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Національної поліції, Офісу Військового омбудсмана, державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» (далі – державна установа). Положення та персональний склад спеціальної комісії затверджуються Міністерством у справах ветеранів України.
Однак у проєкті Порядку відсутні будь-які критерії, якими має керуватися така комісія під час ухвалення рішення. Не визначено, за яких умов комісія дозволяє перепоховання, а за яких відмовляє. Указана невизначеність наділяє членів комісії надмірними дискреційними повноваженнями, а також правом діяти на власний розсуд.
Відсутність чітких критеріїв та механізмів створює умови для прийняття рішень упереджено або під впливом отримання неправомірної вигоди.
Рекомендація НАЗК:
у проєкті Порядку визначити чіткий перелік критеріїв, за якими комісія оцінюватиме кожний випадок (наприклад, характер злочину, наявність державних нагород, обставини загибелі під час захисту Батьківщини тощо).
- Створення умов для обов’язкового особистого контакту фізичних (юридичних) осіб або їх представників із суб’єктом владних повноважень
У пп. 3, 6, 8, 9 проєкту Порядку передбачається, що для отримання дозволу на перепоховання останків або урни з прахом загиблої (померлої) особи на Національному військовому меморіальному кладовищі, військовому меморіальному кладовищі користувач місця поховання або його законний представник чи уповноважена особа подають до державної установи заяву в довільній формі з обов’язковим зазначенням способу комунікації, а також реєстраційного номера облікової картки платника податків загиблої (померлої) особи (за наявності) та пред’являють оригінали й надають копії необхідних документів.
За результатами розгляду копій документів, зазначених у п. 3 цього Порядку, щодо наявності підстав для відмови, визначених у п. 7 цього Порядку, інформації, наданої МВС України відповідно до п. 4 цього Порядку, та за потреби рішення спеціальної комісії, утвореної Мінветеранів, державна установа приймає рішення шляхом видання наказу про надання дозволу на перепоховання останків або урни з прахом загиблої (померлої) особи на Національному військовому меморіальному кладовищі, військовому меморіальному кладовищі або про відмову у наданні такого дозволу.
При цьому в проєкті Порядку відсутні будь-які механізми подачі документів через онлайн-платформи, що фактично змушує заінтересованих у перепохованні осіб до особистих зустрічей з уповноваженими особами державної установи для узгодження тих чи інших питань та прийняття рішень під час пред’явлення оригіналів та надання копій документів.
Відсутність цифровізованих процедур створює ризик вимагання відповідальними особами неправомірної вигоди, наприклад, за прийняття позитивного рішення та надання дозволу тощо.
Рекомендація НАЗК:
з метою мінімізації корупційних ризиків під час практичної реалізації положень проєкту Порядку необхідно передбачити можливість подання документів за допомогою застосування онлайн-сервісів.
- Використання правових конструкцій оціночного характеру та слів, які допускають невичерпність регулювання
У п. 24 проєкту Порядку пропонується встановити, що державна установа може прийняти рішення про відмову у перепохованні на Національному військовому меморіальному кладовищі, військовому меморіальному кладовищі під час дії воєнного стану та протягом трьох років після його завершення, якщо кількість вільних місць для поховання становить менше 20 відсотків від загальної кількості створених місць для поховання.
Однак, словосполучення «може прийняти рішення» замість «приймає рішення» дозволить уповноваженим особам державної установи приймати те чи інше рішення на власний розсуд та сприятиме вибірковому правозастосуванню.
Крім того, у проєкті Порядку відсутні механізми відновлення перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі, військовому меморіальному кладовищі під час дії воєнного стану та протягом трьох років після його завершення у разі збільшення місць для поховання.
Рекомендації НАЗК:
у проєкті Порядку словосполучення «може прийняти рішення» замінити імперативним формулюванням «приймає рішення»;
передбачити у проєкті Порядку механізм відновлення процедури перепоховання після розширення території кладовища та збільшення місць для поховання.
- Інші зауваження
У проєкті Порядку передбачена процедура отримання дозволів на перепоховання останків або урни з прахом загиблої (померлої) особи на Національному військовому меморіальному кладовищі, військовому меморіальному кладовищі, а саме дозволу на перепоховання державної установи та дозволу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.
Для отримання цих дозволів користувач місця поховання або його законний представник чи уповноважена особа змушений спочатку подати пакет документів та пройти перевірку документів у державній установі, а потім повторно подавати майже той самий пакет документів (паспорт, свідоцтво про смерть, свідоцтво про поховання) до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.
Пропоноване регулювання створює надмірний адміністративний і бюрократичний тиск на родини загиблих захисників.
При цьому слід зазначити, що, хоча у п. 12 проєкту Порядку передбачена можливість електронного обміну, зокрема державна установа, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради отримують необхідні відомості шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними електронними реєстрами органів державної влади, формулювання «у разі наявності технічної можливості» повністю нівелює обов’язковість такого обміну.
Рекомендація НАЗК:
розглянути питання щодо спрощення процедури отримання дозволів. Враховуючи те, що державна установа вже перевіряє право на перепоховання, рішення місцевої ради має прийматися виключно на підставі дозволу державної установи та відповідної заяви без необхідності повторного надання документів померлого та користувача місця поховання або його законного представника чи уповноваженої особи.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
