Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України
|
Мета проєкту постанови – |
Проєкт постанови надіслано відповідно до |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме:
відсутність положень, які б встановлювали:
- порядок визначення вартості деревини, яка буде передаватися ДП «Ліси України» підрядним організаціям та використовуватися для виготовлення комплектів дерев’яних елементів каркасного будинку;
- порядок документального підтвердження факту передачі деревини підрядним організаціям та виготовлених ними комплектів дерев’яних елементів каркасних будинків органам місцевого самоврядування;
- чіткі вимоги до визначення сукупної вартості комплектів дерев’яних елементів каркасного будинку з поперечно-клеєної деревини, які можуть передаватися протягом звітного року;
- механізм здійснення контролю за використанням комплектів дерев’яних елементів каркасного будинку з поперечно-клеєної деревини, які передаються для будівництва житлових об’єктів;
- порядок відведення земельних ділянок для розміщення житлових об'єктів, будівництво яких передбачено проєктом постанови;
- порядок черговості передачі житла як категоріям осіб, які матимуть пріоритетне право на його отримання, так і іншим категоріям осіб, передбаченим проєктом постанови;
- зміст словосполучення «коштів відповідних бюджетів»;
запропоноване у проєкті постанови регулювання в частині визначення джерел фінансування органів місцевого самоврядування не відповідає вимогам, встановленим Законами України «Про запобігання корупції», «Про місцеве самоврядування в Україні».
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
- Згідно з п. 3 проєкту постанови Державному агентству лісових ресурсів доручено забезпечити передачу на безоплатній основі комплектів дерев’яних елементів каркасного будинку з поперечно-клеєної деревини в обсязі, визначеному відповідно до Порядку реалізації експериментального проєкту щодо створення (будівництва) нового житла (житлових будинків та/або житлових приміщень) для розміщення дитячих будинків сімейного типу, малих групових будинків та прийомних сімей (далі – проєкт Порядку).
У пп. 5 – 7 проєкту Порядку передбачається визначити, що ДП «Ліси України»:
після отримання інформації відповідно до пункту 4 цього Порядку визначає підрядні організації, що проєктуватимуть та виготовлятимуть необхідну кількість комплектів дерев’яних елементів каркасного будинку з поперечно-клеєної деревини, із дотриманням вимог законодавства у сфері публічних закупівель;
вартість комплектів дерев’яних елементів каркасного будинку з
поперечно-клеєної деревини, які передаються протягом звітного року органам
місцевого самоврядування, не повинна перевищувати 5% чистого прибутку,
що залишається в розпорядженні ДП «Ліси України» за результатами звітного
року;
ДП «Ліси України» на безоплатній основі передає органам місцевого
самоврядування готові комплекти дерев’яних елементів каркасного будинку з
поперечно-клеєної деревини відповідно до вимог Закону України
«Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності».
Разом з тим запропоноване проєктом Порядку регулювання щодо передачі комплектів дерев’яних елементів каркасних будинків з поперечно-клеєної деревини не містить положень, які б встановлювали:
порядок визначення вартості деревини, яка буде передаватися ДП «Ліси України» підрядним організаціям та використовуватися для виготовлення комплектів дерев’яних елементів каркасного будинку;
порядок документального підтвердження факту передачі фактичної кількості деревини підрядним організаціям та виготовлених ними комплектів дерев’яних елементів каркасних будинків (акт прийому-передачі, інше);
чіткі вимоги до визначення сукупної вартості комплектів дерев’яних елементів каркасного будинку з поперечно-клеєної деревини, які можуть передаватися протягом звітного року, з огляду на застосування словесних конструкцій: «не повинна перевищувати 5% чистого прибутку», «за результатами звітного року»;
механізм здійснення контролю за використанням комплектів дерев’яних елементів каркасного будинку з поперечно-клеєної деревини, які передаються для будівництва житлових об’єктів, у порядку, визначеному проєктом Порядку.
Така невизначеність у положеннях проєкту Порядку може призвести до надмірного розширення дискреційних повноважень, створення умов для виникнення потенційного чи реального конфлікту інтересів органів місцевого самоврядування або осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування, та можливостей для зловживання наданими їм повноваженнями.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку, доповнивши положеннями, які б передбачали чітке та повне визначення всіх складових елементів адміністративної процедури, пов’язаної з передачею комплектів дерев’яних елементів каркасних будинків з поперечно-клеєної деревини.
- Відповідно до положень п.п. 2 п. 3 проєкту Порядку виконавчим органам сільських, селищних, міських рад та/або військово-цивільним адміністраціям населених пунктів (далі – органи місцевого самоврядування) для участі в експериментальному проєкті до заявки необхідно додати інформацію про наявність земельних ділянок, із зазначенням їх кількості, площі,
цільового призначення, можливості під’єднання до електропостачання,
водопостачання, індивідуальної каналізації, газових мереж та орієнтовних
термінів щодо їх відведення під майбутнє розміщення житлових об’єктів;
наявність земельних ділянок із цільовим призначенням «Для будівництва
і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд
(присадибна ділянка)» із наданням відповідного витягу з Державного
земельного кадастру про земельну ділянку.
У зв’язку з цим варто зазначити, що суб’єкти права власності на землю визначаються ст. 80 Земельного кодексу України, відповідно до якої право власності на землю реалізують: громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, – на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, – на землі державної власності.
При цьому власники земельних ділянок мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди (п. «д» ч. 1 ст. 90 Земельного кодексу України).
Проте у проєкті Порядку не визначено, на землях якої форми власності передбачається розміщення житлових будинків та/або житлових приміщень, у зв'язку з чим є незрозумілим механізм відведення земельних ділянок для розміщення таких житлових об'єктів.
Така невизначеність у проєкті Порядку може призвести до необ'єктивного вирішення питання про виділення дерев'яних елементів каркасного будинку відповідно до п. 4 проєкту Порядку, що, як наслідок, унеможливить реалізацію його положень, спрямованих на забезпечення будівництва відповідних житлових об'єктів, та зумовить корупційні ризики у сфері використання державного майна.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку в частині конкретизації порядку відведення земельних ділянок для розміщення житлових об'єктів, будівництво яких передбачено проєктом постанови.
- Згідно з п. 16 проєкту Порядку органи місцевого самоврядування забезпечують передачу батькам-вихователям та прийомним батькам в користування житлові об’єкти, обладнані необхідними меблями, побутовою технікою та іншими предметами тривалого вжитку з урахуванням кількості влаштованих дітей, їх індивідуальних потреб, віку, статі, стану здоров’я.
При передачі житлових об’єктів пріоритетність надається дитячим
будинкам сімейного типу, малим груповим будинкам та прийомним сім’ям, в яких виховуються діти з інвалідністю, та які створюватимуться протягом 2023 року.
Разом з тим зміст положень проєкту Порядку не дає змоги дійти чітких висновків щодо черговості передачі житла як категоріям осіб, які матимуть пріоритетне право на його отримання, так і іншим категоріям осіб, визначеним проєктом Порядку.
Відсутність у проєкті Порядку чіткого порядку черговості передачі житла надає можливість суб’єктам владних повноважень приймати рішення на власний розсуд, що може створити умови для виникнення корупційних правопорушень.
Рекомендація НАЗК:
визначити у проєкті Порядку порядок черговості передачі житла як категоріям осіб, які матимуть пріоритетне право на його отримання, так і іншим категоріям осіб, передбаченим проєктом Порядку.
ІІ Ускладнення реалізації передбачених законодавством заходів із запобігання чи протидії̈ корупції̈
У пп. 11, 12 проєкту Порядку передбачається визначити, що:
підведення мереж і комунікацій всіх видів та подальше утримання житлових об’єктів здійснюються за рахунок коштів відповідних бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством;
видатки, пов’язані із транспортуванням комплектів дерев’яних елементів каркасного будинку з поперечно-клеєної деревини, зведенням фундаменту, здійснення їх монтажу, оснащення товарами, обладнанням,
меблями та іншими необхідними предметами тривалого вжитку вже
створених (побудованих) житлових об’єктів здійснюється органами місцевого
самоврядування за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів
підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, іноземних
держав і міжнародних організацій у вигляді благодійної, гуманітарної та
матеріальної допомоги, добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб, благодійних організацій та громадських об’єднань, а також на умовах
співфінансування та/або інших джерел, не заборонених законодавством.
Проте зміст словосполучення «коштів відповідних бюджетів» не дає розуміння, про кошти яких саме бюджетів йдеться.
Крім того, пропоноване у п. 12 проєкту Порядку регулювання зумовить непоширення на органи місцевого самоврядування вимоги, передбаченої ч. 1
ст. 54 Закону України «Про запобігання корупції», згідно з якою державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування забороняється одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошові кошти або інше майно, нематеріальні активи, майнові переваги, пільги чи послуги, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
При цьому згідно зі ст. 67 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» держава фінансово забезпечує здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади у повному обсязі за рахунок закріплення за відповідними місцевими бюджетами джерел доходів бюджету, надання трансфертів з державного бюджету, а також передання органам місцевого самоврядування відповідних об'єктів державної власності.
Рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов'язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Вказані рішення виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами, компенсуються державою.
У зв’язку з цим запропоноване проєктом Порядку регулювання надасть можливість органам місцевого самоврядування, особам, уповноваженим на виконання функцій місцевого самоврядування, користуватися «винятком із загального правила», що виходить за рамки встановленої законодавчої процедури, з корупційною метою.
Рекомендації НАЗК:
- розкрити у проєкті Порядку зміст словосполучення «коштів відповідних бюджетів»;
- проєкт Порядку в частині визначення джерел фінансування органів місцевого самоврядування привести у відповідність до вимог, встановлених Законами України «Про запобігання корупції» та «Про місцеве самоврядування в Україні».
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує суттєвого доопрацювання.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Олександр НОВІКОВ
