Висновок антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо створення фонду соціального орендного житла та надання його в оренду»

Картка проєкту

Резюме антикорупційної експертизи

За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо створення фонду соціального орендного житла та надання його в оренду» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, а саме:

- відсутність чіткої процедури визначення органами місцевого самоврядування (далі – ОМС) оператора (генерального підрядника (підрядника) для виконання функцій замовника будівництва соціального орендованого житла.

- запровадження непрозорої процедури надання соціального орендного житла в оренду, що зумовлює різну правозастосовну практику та ризик корупційних зловживань.

Опис виявлених корупціогенних факторів

І. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення

1. Проєктом постанови пропонується затвердити Порядок реалізації експериментального проекту щодо створення фонду соціального орендного житла та надання його в оренду (далі – проєкт Порядку).

Згідно п. 13 проєкту Порядку органи місцевого самоврядування виконують функції замовника будівництва соціального орендного житла безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній основі оператору (генеральному підрядника (підряднику).

Однак у проєкті Порядку відсутні положення, які б визначали критерії (вимоги) та порядок проведення конкурсу з метою визначення оператора (генерального підрядника (підрядника) для виконання функцій замовника будівництва соціального орендованого житла.

Як наслідок, пропоновані проєктом Порядку невизначеність і неврегульованість процедур наділяють ОМС непрозорими дискреційними повноваженнями та можуть призвести до корупційних зловживань у частині надання переваг окремим суб’єктам, які надалі надаватимуть відповідні послуги, в тому числі з метою отримання неправомірної вигоди.

Рекомендація НАЗК:

у проєкті Порядку передбачити чітку та прозору процедуру визначення оператора (генерального підрядника (підрядника) для виконання функцій замовника будівництва соціального орендованого житла.

2. Згідно п. 19 проєкту Порядку отримувачами соціального орендного житла можуть бути:

- внутрішньо переміщені особи;

- з числа мешканців територіальної громади:

медичні працівники закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності;

педагогічні працівники закладів освіти державної або комунальної форми власності;

працівники підприємств житлово-комунального господарства державної або комунальної форми власності;

військовослужбовці.

Водночас у п. 20 проєкту Порядку визначено, що органи місцевого самоврядування можуть визначати інші категорії отримувачів соціального орендного житла, яким може надаватись соціальне орендне житло в оренду, виходячи із потреби територіальних громад.

Використання конструкції «можуть визначати інші категорії отримувачів соціального орендного житла» створює підґрунтя для корупційних зловживань, зумовлених можливістю прийняття ОМС упереджених рішень щодо визначення категорій отримувачів соціального орендного житла, в тому числі з корупційною метою.

Рекомендація НАЗК:

п. 20 проєкту Порядку виключити;

у п. 19 проєкту Порядку визначити вичерпний перелік категорій отримувачів соціального орендного житла.

3. У п. 22 проєкту Порядку визначено, що ОМС визначає відповідність ВПО та інших категорій осіб вимогам цього Порядку на підставі визначеного переліку документів.

Згідно п. 24 проєкту Порядку ОМС проводять перевірку достовірності відомостей, наданих отримувачем соціального орендованого житла, зокрема тих, що отримані в порядку електронної інформаційної взаємодії.

За результатами перевірки ОМС приймає рішення про надання соціального орендного житла та передає інформацію про отримувачів соціального орендованого житла оператору житла.(п. 25 проєкту Порядку).

Однак у проєкті Порядку відсутні норми, що визначають строки проведення ОМС зазначених перевірок та відповідного інформування оператора житла про прийняте рішення. 

Аналогічні за змістом зауваження щодо невизначеності строків проведення моніторингу з визначення відповідності отримувачів соціального орендованого житла вимогам цього Порядку та повідомлення оператора житла про результати такого моніторингу, висловлюються до п. 26 проєкту Порядку.

Водночас, відповідно до п. 26 Примірного договору (додатку 3 до проєкту Порядку) строк дії договору продовжується за результатами моніторингу ОМС з визначення відповідності орендаря соціального орендного житла вимогам, за яких орендар отримав право на користування таким житлом.

Зазначена правова невизначеність у положеннях проєкту Порядку наділяє ОМС дискреційними повноваженнями при вирішенні питань про проведення перевірки та моніторингу відповідності отримувачів соціального орендованого житла та зумовлює ризик їх упередженого правозастосування з метою штучного затягування строків проведення зазначених заходів.

Рекомендація НАЗК:

доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням наданих зауважень.

4. Відповідно до п. 28 проєкту Порядку підставами відмови у наданні соціального орендного житла є:

1) невідповідність вимогам цього порядку;

2) відсутність або ненадання документів, передбачених п. 22 цього Порядку та інших для документів для надання соціального орендного житла;

3) подання документів із недостовірною інформацією, що було встановлено органом, який приймає та перевіряє документи для надання соціального орендного житла в рамках експериментального проекту.

У п. 22 проєкту Порядку визначено вичерпний перелік документів, які необхідно подати задля прийняття рішення щодо надання соціального орендного житла в оренду.

Натомість використання словесної конструкції «та інших для документів для надання соціального орендного житла» створює невичерпний перелік підстав для відмови в наданні соціального орендованого житла та створює ризик необґрунтованого прийняття ОМС відповідних рішень.

Рекомендація НАЗК:

у п.п 2 п. 28 проєкту Порядку слова «та інших для документів для надання соціального орендного житла» виключити.

ІІ. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання

1. Згідно п. 21 проєкту Порядку органи місцевого самоврядування здійснюють аналіз потреб у забезпеченні соціальним орендним житлом для встановлення пріоритету надання соціального орендного житла з урахуванням:

строку, протягом якого ВПО та інші категорії осіб перебувають на обліку для отримання житла в територіальній громаді;

кількості членів сім’ї;

наявності інвалідності або у складі сім’ї є особа(и) з інвалідністю;

наявності виявлених (підтверджених) фактів домашнього насильства або жорстокого поводження в сім’ї.

У п. 22 проєкту Порядку визначено перелік документів на підставі яких органи місцевого самоврядування визначають відповідність осіб вимогам цього Порядку.

Також, у проєкті Порядку визначено перелік державних реєстрів, систем та баз з використанням яких здійснюється перевірка відомостей в порядку електронної взаємодії.

Однак, у проєкті Порядку залишився неврегульованим механізм підтвердження (документальний чи в порядку електронної взаємодії) виявлених фактів домашнього насильства або жорстокого поводження в сім’ї.

Крім того не врегульовано питання встановлення пріоритету надання соціального орендного житла, якщо декілька осіб одночасно відповідають встановленим у п. 21 проєкту Порядку вимогам.

Враховуючи зазначене, реалізація положень п. 21 проєкту Порядку у пропонованій редакції створює умови для застосування суб’єктивних підходів при встановленні пріоритету надання особам соціального орендного житла та ризик корупційних зловживань.

Рекомендації НАЗК:

доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням наданих зауважень.

2. У п. 22 проєкту Порядку визначено, що ОМС визначає відповідність ВПО та інших категорій осіб вимогам цього Порядку на підставі визначеного переліку документів, зокрема, копії довідки медико – соціальної експертної комісії про групу інвалідності.

Однак, Законом України від 19.12.2024 № 4170-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» визначено, що інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Тобто п. 22 проєкту Порядку, в частині необхідності надання копії довідки медико-соціальної експертної комісії, не в повній мірі відповідає законодавчим змінам щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи, що може призвести до неоднакової правозастосовної практики.

Рекомендації НАЗК:

узгодити проєкт Порядку із вимогами чинного законодавства та доповнити перелік документів, які підтверджують відповідність осіб вимогам цього Порядку, витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

3. Згідно абз. 3 п. 30 проєкту Порядку договір оренди соціального орендного житла діє до моменту виникнення обставин, за яких орендар соціального житла втрачає право на користування таким житлом.

Водночас у проекті порядку не визначено перелік обставин, за яких орендар соціального житла втрачає право на користування таким житлом.

Крім того зазначена редакція абз. 3 п. 30 проєкту Порядку не узгоджується з ч. 1 ст. 821 Цивільного кодексу України, згідно якої договір найму житла укладається на строк, встановлений договором.

Така правова невизначеність свідчить про запровадження непрозорого механізму укладення договорів оренди квартири з фонду соціального орендованого житла та створює умови для корупційних зловживань під час визначення строків дії таких договорів.

Рекомендація НАЗК:

абз. 3 п. 30 проєкту Порядку виключити.

Висновок:

проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.

Голова Національного агентства

з питань запобігання корупції                                                                                                                                                                      Віктор ПАВЛУЩИК