Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України |
Метою прийняття акта є визначення процедури реалізації експериментального проєкту з відновлення багатоквартирних будинків, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації. |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту з відновлення багатоквартирних будинків» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме:
- встановлення непрозорого механізму розгляду пропозицій та формування переліку об’єктів, що підлягають відновленню в рамках експериментального проєкту;
- делегування повноважень замовника у частині проведення кваліфікаційного відбору до динамічної системи закупівель сторонній організації (суб’єкту господарювання);
- встановлення нечіткого порядку проведення закупівлі робіт (послуг) з метою реалізації експериментального проєкту з відновлення багатоквартирних будинків, що створює передумови для корупційних правопорушень та неефективного використання коштів.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
1.1. Проєктом постанови пропонується затвердити Порядок реалізації експериментального проекту з відновлення багатоквартирних будинків (далі – проєкт Порядку).
У п. 8 проєкту Порядку передбачено, що обласні, Київська міська державні адміністрації (військові адміністрації) протягом періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях та протягом 60 днів з дня його припинення або скасування за пропозиціями органів місцевого самоврядування формують та подають Мінінфраструктури пропозиції щодо об’єктів незалежно від форми власності, що підлягають відновленню в рамках реалізації експериментального проекту, у розрізі регіонів з відповідними обґрунтуваннями та фінансово-економічними розрахунками, за формою та відповідно до вимог, визначених Мінінфраструктури.
Мінінфраструктури у десятиденний строк з дня надходження пропозицій розглядає їх, та формує перелік об’єктів, що підлягають відновленню в рамках експериментального проекту.
При цьому відповідно до п. 8 проєкту Порядку пропонується створення Мінінфраструктурою відповідної комісії, яка буде розглядати пропозиції та формувати зазначений перелік. Комісія своїм рішенням визначає критерії щодо включення отриманих пропозицій до переліку.
Принципи формування критеріїв щодо включення отриманих пропозицій до переліку, а також черговість розгляду отриманих матеріалів, у проєкті Порядку відсутні.
Відсутність встановлених чітких критеріїв щодо включення отриманих пропозицій до переліку об’єктів, що підлягають відновленню в рамках експериментального проєкту, може стати причиною встановлення упереджених механізмів обрання об’єктів для участі у відповідному експериментальному проєкті.
Рекомендація НАЗК:
визначити у проєкті Порядку черговість розгляду отриманих пропозицій та вичерпний перелік критеріїв щодо їх включення до переліку об’єктів, що підлягають відновленню в рамках експериментального проєкту.
1.2. П. 8 проєкту Порядку не містить положень, які хоча б рамково визначали важливі питання порядку створення та діяльності комісії, яку Мінінфраструктури пропонується створити для розгляду пропозицій та формування переліку в цілях, визначених проєктом постанови.
Отже, неврегульованими залишаються питання щодо:
– вимог до осіб, які можуть бути членами комісії;
– суб’єкта внесення кандидатур для включення до складу комісії;
– правового статусу членів комісії;
– обмежень для членів комісії, визначених Законом України «Про запобігання корупції». Члени комісії, зокрема, можуть брати участь у прийнятті рішень в умовах конфлікту інтересів тощо;
– механізмів забезпечення прозорості роботи комісії. Наприклад, оприлюднення на офіційному вебсайті Мінінфраструктри відомостей про час, дату, місце проведення засідань, оприлюднення протоколів тощо.
Відсутність такого регулювання сприяє створенню непрозорого механізму роботи комісії, розгляду пропозицій та формування переліку об’єктів, що підлягають відновленню в рамках експериментального проєкту в умовах можливого конфлікту інтересів, а також сприяє встановленню корупційних практик в діяльності зазначеної комісії.
Рекомендації НАЗК:
- у п. 8 проєкту Порядку передбачити чіткий порядок створення та діяльності комісії, обмеження для осіб, які входять до її складу, а також дієві механізми забезпечення прозорості її роботи;
- передбачити можливість залучення до складу комісії представників громадських об’єднань, статутом яких, зокрема, визначено діяльність зі сприяння реалізації антикорупційних практик.
ІІ. Невиправдане делегування повноважень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування суб’єктам приватного права
Проєктом постанови пропонується внести зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Проєкт змін та Особливості відповідно), доповнивши їх п. 77 «Динамічна система закупівель».
Згідно з проєктом змін динамічна система закупівель створюється замовником або закупівельною організацією шляхом проведення кваліфікаційного відбору кандидатів до такої системи закупівель та подальшого здійснення замовником або замовниками, які здійснюють закупівлю через закупівельну організацію, закупівлі відповідно до пунктів 108 – 113 цих Особливостей лише серед кандидатів, включених до динамічної системи закупівель.
У абз. 1 п. 77 Особливостей, у редакції проєкту змін, пропонується визначити, що для цілей цього розділу закупівельними організаціями є суб’єкти господарювання, яких в порядку та на умовах визначених цим розділом, замовники своїм рішенням визначають для проведення кваліфікаційного відбору до динамічної системи закупівель.
Запропоновані проєктом зміни не узгоджуються ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якої організація закупівельної діяльності замовника здійснюється уповноваженою особою або централізованою закупівельною організацією.
У п. 38 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до цього Закону.
Разом з тим, проєктом змін до Особливостей пропонується необґрунтовано розширити перелік вже існуючих суб’єктів та надати право замовнику делегувати організацію та проведення динамічної системи закупівель сторонньому суб’єкту господарювання, при цьому у проєкті змін:
- відсутні вимоги до таких суб’єктів господарювання (форма власності, організаційно-правова форма);
- не визначений механізм співпраці, а саме: суб’єкт господарювання буде надавати платні послуги чи безоплатні послуги;
- відсутні встановлені обмеження у разі наявності конфлікту інтересів у суб’єктів господарювання (закупівельної організації) та учасників, що подали заявку для участі у кваліфікаційному відборі до динамічної системи закупівель.
Враховуючи викладене запропоновані зміни, в частині залучення до організації та проведення динамічної системи закупівель суб’єктів, не передбачених ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі», створює передумови для уникнення відповідальності у разі порушення вимог законодавства про публічні закупівлі, умови для неефективного та непрозорого здійснення закупівель, сприяє корупційним правопорушенням у цій сфері.
Рекомендація НАЗК:
запропоновані зміни до Особливостей привести у відповідність до вимог ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі».
ІІІ. Юридична колізія в законодавстві: суперечність між різними положеннями одного й того самого нормативно-правового акта або між положеннями різних нормативно-правових актів однакової юридичної сили у вирішенні одного й того самого питання, що допускає різне тлумачення норм.
3.1. У п. 77 проєкту змін до Особливостей пропонується закріпити поняття «Динамічна система закупівель», визначивши її як система закупівель, яка створюється замовником або закупівельною організацією шляхом проведення кваліфікаційного відбору кандидатів до такої системи закупівель та подальшого здійснення замовником або замовниками, які здійснюють закупівлю через закупівельну організацію, закупівлі відповідно до пунктів 108 – 113 цих Особливостей лише серед кандидатів, включених до динамічної системи закупівель.
Запропонованими змінами передбачається, що замовник самостійно або із залученням закупівельної організації може створювати динамічну систему закупівель, проте у пропонованих пп. 81 – 83, п.п. 85, 87, 88, 89, 91, 99, 101,102, 103, 106 Особливостей передбачається встановити обов’язок виключно закупівельній організації щодо:
- визначення предмета закупівлі динамічної системи закупівель;
- визначення конкретного переліку робіт, послуг, що будуть закуповуватись із застосуванням динамічної системи закупівель або визначення загальної категорії товару (товарів), роботи (робіт), послуги (послуг);
- відміну кваліфікаційного відбору кандидатів до динамічної системи закупівель;
- припинення динамічної системи закупівель.
Запропоновані зміни фактично створюють умови для обов’язкового залучення закупівельної організації, що не узгоджується з п. 77 Особливостей (у запропонований редакції), яким передбачена альтернатива щодо створення замовником самостійно або закупівельною організацією динамічної системи закупівель.
Крім того, запропонованим абз. 1 п. 77 Особливостей передбачено, що закупівельні організації визначаються замовником тільки для проведення кваліфікаційного відбору до динамічної системи закупівель, при цьому у абз. 2 п. 78 запропонованих змін пропонується закупівельним організаціям надати право виступати замовниками та здійснювати закупівлі відповідно до проведених кваліфікаційних відборів до динамічної системи закупівель в порядку, визначеному цими Особливостями, в інтересах замовників без права укладення договору про закупівлю за результатами проведення такої закупівлі.
Також, абз. 1 п. 78 змін до Особливостей передбачається, що динамічна система закупівель здійснюється для закупівель робіт та послуг з метою реалізації експериментального проєкту з відновлення багатоквартирних будинків, проте вже у п. п. 82, 94 змін до Особливостей містяться суперечності, а саме: закупівельна організація може визначити загальну категорію роботи (робіт), послуги (послуг), товару (товарів), що будуть закуповуватися в рамках динамічної системи закупівель.
Наявність численних суперечностей між різними положеннями проєкту змін до Особливостей призводить до встановлення нечіткого порядку проведення закупівлі робіт (послуг) з метою реалізації експериментального проєкту з відновлення багатоквартирних будинків, створюючи умови до різної правозастосовної практики, а відповідно і для корупційних правопорушень, шляхом лобіювання інтересів окремих закупівельних організацій та неефективного використання коштів в цілях експериментального проєкту.
Рекомендація НАЗК:
положення, якими пропонується визначити порядок застосування динамічної системи закупівель, доцільно узгодити між собою з урахуванням наведених зауважень.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує суттєвого доопрацювання.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Олександр НОВІКОВ
