Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС) |
Мета проєкту – приведення нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки у відповідність до Закону України від 10 жовтня 2024 р. № 4017-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про адміністративну процедуру». |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у проєкті постанови корупціогенний фактор, який може зумовити ризик зловживань посадових осіб ДСНС під час проведення професійної атестації експертів у сфері пожежної та техногенної безпеки
Опис виявленого корупціогенного фактора
І. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
1. У ч. 1 ст. 46-1 Кодексу цивільного захисту України (далі – Кодекс) визначено, що з метою виявлення, запобігання та усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, за заявою суб’єкта господарювання або іншої юридичної особи, проводиться аналіз стану його діяльності (аудит пожежної та техногенної безпеки).
Відповідно до ч. 2 ст. 46-1 Кодексу до проведення аудиту залучаються (у тому числі відповідно до цивільно-правових договорів) експерти у сфері пожежної та техногенної безпеки, які пройшли професійну атестацію.
Проєктом постанови пропонується внести зміни Порядку проведення професійної атестації експертів у сфері пожежної та техногенної безпеки та позбавлення кваліфікаційного сертифіката, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 травня 2023 р. № 426 (далі – Порядок).
Пропонованими змінами Порядок доповнюється новим п. 6-1.
В абз. 1 п. 6-1 Порядку (в редакції проєкту постанови) зазначено, що, у разі коли заяву подано з порушенням п. 5 цього Порядку (до заяви не додані та/або не в повному обсязі додані документи, визначені пунктом 5), відповідальна посадова особа ДСНС приймає рішення про залишення заяви без руху. ДСНС надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви.
В абз. 3 п. 6-1 Порядку (в редакції проєкту постанови) визначено, що для усунення заявником недоліків ДСНС встановлює строк, що становить десять робочих днів. За обґрунтованим клопотанням заявника ДСНС продовжує строк усунення виявлених недоліків на десять робочих днів.
Відповідно до абз. 1 п. 4 Порядку для проведення професійної атестації ДСНС утворює комісію.
До складу комісії входять посадові особи ДСНС, представники громадських організацій та фахівці у сфері.
В абз. 1 п. 7 Порядку встановлено, що розгляд заяви разом із поданими документами здійснюється комісією протягом 10 робочих днів з дня її реєстрації.
Отже, суб’єктом уповноваженим на розгляд заяви про проведення професійної атестації є відповідна комісія.
Натомість змінами до Порядку пропонується наділити такими повноваженнями (похідними від них) не належного суб’єкта – посадову особу ДСНС/ДСНС.
Це зумовить ризик зловживань.
Рекомендація НАЗК: узгодити відповідні положення абз. 1 та абз 3 п. 6-1 Порядку (в редакції проєкту постанови) з абз. 1 п. 4 та абз. 1 п. 7 Порядку.
2. В абз. 3 п. 6-1 Порядку (в редакції проєкту постанови) визначено, що для усунення недоліків заяви встановлюється строк, що становить десять робочих днів.
При цьому не визначено, з якого дня починається зазначений строк – з дня направлення письмового повідомлення про залишення заяви без руху або дня прийняття такого рішення.
Запропонована редакція абз. 1 п. 6-1 Порядку передбачає можливість прийняття рішення про залишення заяви без руху і направлення відповідного повідомлення в різні дні.
Отже, у разі прийняття рішення про залишення заяви без руху в перший день і початку відліку строку від цього дня, а направлення повідомлення на третій день, реалізація права зацікавленої особи на усунення недоліків буде ускладнена.
Така правова невизначеність зумовить різну правозастосовну практику, спірні правовідносини та ризик зловживань.
Окрім того, в абз. 1 п. 7 Порядку визначено загальний строк розгляду заяви – десять робочих днів.
У разі залишення заяви без руху і встановлення десятиденного строку на усунення недоліків, доопрацьована заява буде розглядатись комісією за межами загального строку її розгляду.
Рекомендації НАЗК:
- абз. 3 п. 6-1 Порядку (в редакції проєкту постанови) викласти в новій редакції, визначивши, що строк усунення недоліків розпочинається з дня, наступного за днем направлення письмового повідомлення про залишення заяви без руху;
- узгодити абз. 3 п. 6-1 Порядку (в редакції проєкту постанови) з абз. 1 п. 7 Порядку в частині строків розгляду заяви.
3. Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 46-1 Кодексу строк проведення іспиту та прийняття рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката або про відмову в його видачі за результатами складання іспиту не може перевищувати один місяць з дня отримання заяви про проведення професійної атестації.
В абз. 3 п. 6-1 Порядку (в редакції проєкту постанови) визначено, що продовження строку усунення виявлених недоліків здійснюється за обґрунтованим клопотанням.
Однак поняття «обґрунтоване клопотання» є оціночним. Це зумовлює необґрунтовану дискрецію і ризик зловживань.
Крім цього, не визначено, в межах якого строку може бути подано таке клопотання – первинного десятиденного строку, встановленого для усунення недоліків або в межах загального місячного строку
Додатково зауважимо, що не передбачено строк розгляду такого клопотання.
Рекомендації НАЗК:
- викласти абз. 3 п. 6-1 Порядку (в редакції проєкту постанови) в новій редакції, визначивши критерії для обґрунтування клопотання про продовження строку усунення недоліків заяви;
- визначити строк подаяння клопотання про продовження строку усунення недоліків;
- встановити строк розгляду зазначеного клопотання.
4. В ч. 3 ст. 46-1 Кодексу визначено вимоги до особи, яка допускається до професійної атестації.
Ці вимоги деталізовані у п. 5 Порядку.
Зокрема. в абз 8 п. 5 Порядку встановлено, що кандидат також подає документи, що підтверджують участь у розробленні нормативних документів та/або нормативно-правових актів у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Такими документами можуть бути будь-які (посадові інструкції, довідки, накази про затвердження робочих груп та ін.). Це зумовлює необґрунтовану дискрецію.
З огляду на це, звертаємо увагу на абз. 1 п. 6-1 Порядку (в редакції проєкту постанови), де зазначено, що рішення про залишення заяви без руху приймається у разі коли заяву подано з порушенням п. 5 цього Порядку (до заяви не додані та/або не в повному обсязі додані документи, визначені пунктом 5).
При цьому в абз. 2 п. 7 Порядку визначено, що у разі коли за результатами розгляду поданої кандидатом заяви та інших документів виявлено невідповідність їх вимогам п. 5 цього Порядку та/або недостовірну інформацію, приймається рішення з обґрунтуванням причин про недопущення його до складення іспиту.
Отже, норма абз. 2 п. 7 Порядку включає обставини, визначені в абз. 1 п. 6-1 Порядку (в редакції проєкту постанови). Однак правові наслідки застосування цих положень є різними.
Така неузгодженість зумовить ризик зловживань.
Рекомендація НАЗК: узгодити положення абз. 1 п. 6-1 Порядку (в редакції проєкту постанови) з абз. 2 п. 7 Порядку.
5. Додатково зауважимо, що в абз. 1 та абз. 3 п. 6-1 Порядку (в редакції проєкту постанови) використано поняття «заявник».
Однак у Порядку використовується поняття «кандидат».
Рекомендація НАЗК: в абз. 1 та абз. 3 п. 6-1 Порядку (в редакції проєкту постанови) слово «заявник» замінити словом «кандидат».
Висновок: проєкт постанови містить корупціогенний фактор та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
