Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство оборони України |
Мета проєкту – вдосконалення механізму реалізації експериментального проекту шляхом залучення органів місцевого самоврядування до участі в його реалізації, а також визначення джерел фінансування діяльності таких груп, зокрема за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало корупціогенний фактор, що зумовлює ризик встановлення непрозорої процедури підтвердження знищення повітряних об’єктів держави-агресора.
Опис виявленого корупціогенного фактору
Проєктом постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку реалізації експериментального проекту щодо посилення протиповітряної оборони території України шляхом залучення груп протиповітряної оборони» запропоновано внести зміни до Порядку реалізації експериментального проекту щодо посилення протиповітряної оборони території України шляхом залучення груп протиповітряної оборони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2025 № 699 (далі – проєкт Порядку).
Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
Відповідно до п. 25 проєкту Порядку підтвердженням знищення повітряних об’єктів держави-агресора є:
- звіт керівника групи протиповітряної оборони, в якому детально зазначаються обставини, місце (координати), дата, час, спосіб знищення, тип знищеного повітряного об’єкта держави-агресора, розмір винагороди, що підлягає до виплати кожному члену групи, який брав участь у знищенні повітряного об’єкта держави-агресора;
- донесення (доповідь, рапорт, витяг з журналу бойових дій) командирів інших військових підрозділів, які за результатом візуального спостереження або інших засобів підтверджують знищення повітряних об’єктів держави-агресора;
- дані фото- або відеофіксації, технічних засобів розвідки (спостереження), відеозапис відображення повітряної обстановки бойових машин протиповітряної оборони під час бойової роботи – щодо знищених повітряних об’єктів держави агресора.
Разом з тим рішення про визнання повітряних обʼєктів держави-агресора такими, що знищені, приймається на підставі не менше двох із документів, зазначених в абзацах четвертому-шостому цього пункту проєкту Порядку, які підтверджують знищення повітряних об’єктів держави-агресора (абз. 7 п. 25 проєкту Порядка).
Варто зазначити, що у проєкті Порядку не врегульовано порядок підтвердження знищення повітряних об’єктів держави-агресора, зокрема не визначено суб’єктів отримання таких документів.
До того ж проєктом Порядку не передбачено ані прямих, ані бланкетних норм до інших нормативно-правових актів, спрямованих на визначення суб’єкта, який ухвалює рішення про визнання повітряних об’єктів держави-агресора такими, що знищені, на підставі документів, які підтверджують знищення таких об’єктів, перелік яких надано в абз. 4–6 п. 25 проєкту Порядку.
Зазначене вище порушує принцип правової визначеності та ускладнює механізм практичної реалізації положень проєкту Порядку, що створює передумови для вчинення корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією.
Крім того, відповідно до абз. 8 п. 25 проєкту Порядку в наказі командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил, який є підставою для здійснення виплати додаткової винагороди членам груп протиповітряної оборони, повинна міститися інформація щодо обставин, місця, дати, часу, способу знищення повітряного об’єкта держави-агресора, типу цього об’єкта, конкретних членів групи протиповітряної оборони, які виконували завдання зі знищення об’єктів, та розміру додаткової винагороди, що підлягає до виплати кожному члену групи, яка виконувала бойове завдання, з урахуванням їх результатів участі у заходах з протиповітряної оборони.
Отже, за результатами розгляду положень проєкту Порядку та, зокрема, абз. 8 п. 25 проєкту Порядку варто зазначити, що проєктом Порядку чітко не визначено механізм отримання / підтвердження такої інформації відповідним командиром військової частини, що порушує принцип правової визначеності та зумовлює ризик довільного та упередженого правозастосування положень проєкту Порядку.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п. 25 проєкту Порядку з урахуванням зазначених зауважень.
Висновок:
проєкт Порядку містить корупціогенний фактор та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
