Висновок антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681 і від 24 червня 2022 р. № 722»

Картка проєкту

Ініціатор(и) проєкту постанови: Міністерство культури та інформаційної політики України

Мета проєкту постанови – приведення постанов Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 681 і  від  24.06.2022 № 722 у відповідність до чинного законодавства  та  спрощення  дозвільних  процедур  в  умовах  воєнного  стану  на виконання робіт на об’єктах культурної спадщини та робіт, виконання яких може позначитися на стані пам’яток культурної спадщини, їх територій та зон охорони

Проєкт постанови надіслано відповідно до  § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України

 

Резюме антикорупційної експертизи

За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681 і від 24 червня 2022 р. № 722» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенний фактор, а саме:

• невідповідність положень проєкту постанови положенням Законів України «Про охорону культурної  спадщини» та «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності».

 

Опис виявленого корупціогенного фактора

І. Невідповідність положень нормативно-правового акта положенням нормативно-правового акта, що має вищу юридичну силу, або міжнародним зобов’язанням України

1. Проєктом постанови пропонується внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 722 «Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану» (далі – проєкт Змін та Постанова № 722 відповідно), встановивши, серед іншого, що замовник звертається за погодженням проектної, науково-проектної документації / отриманням дозволу до відповідного органу охорони культурної спадщини з використанням електронного кабінету в Електронній системі. Орган охорони культурної спадщини надає погодження або обґрунтовану відмову у його наданні протягом 30 днів з дня подання замовником відповідних документів.

Водночас у ст. 6¹ Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що рішення про надання або про відмову в наданні дозволу, погодження чи висновку приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного місяця з дня подання фізичною чи юридичною особою відповідних документів.

Указана невідповідність та неузгодженість строків погодження проектної, науково-проектної документації, враховуючи те, що тривалість місяця не є сталою величиною, може призвести до неоднакового застосування норм закону та підзаконного акта, а також надасть змогу уповноваженим особам органу охорони культурної спадщини на власний розсуд приймати відповідні рішення в той чи інший строк.

Рекомендація НАЗК:

запропоновані в п.п. 1 п. 2 проєкту постанови зміни до абз. 11 п.п. 1 п. 1 Постанови № 722 необхідно привести у відповідність до ст. 6¹ Закону України «Про охорону культурної  спадщини», а саме слова «протягом 30 днів» замінити словами «протягом одного місяця». 

2. У п.п. 1 п. 2 проєкту Змін пропонується абз. 11 п.п. 1 п. 1 Постанови № 722 викласти в новій редакції та встановити, що дозвіл або обґрунтовану відмову у його наданні орган  охорони  культурної  спадщини  надає  протягом  14  днів з дня подання замовником відповідних документів.

Водночас у ст. 6¹ Закону України «Про охорону культурної  спадщини» встановлено, що рішення про надання або про відмову в наданні дозволу приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного місяця з дня подання фізичною чи юридичною особою відповідних документів.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється, серед іншого, строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі.

Недотримання правових та організаційних засад функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності призведе до порушень вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, а також прав та законних інтересів суб’єктів господарювання та, як наслідок, – виникнення корупційних ризиків.

Рекомендація НАЗК:

у редакції п.п. 1 п. 2 проєкту Змін необхідно строк прийняття органом охорони культурної спадщини рішення про надання або про відмову в наданні дозволу привести у відповідність до ст. 6¹ Закону України «Про охорону культурної  спадщини».

3. У чинній редакції абз. 13 – 15 п.п. 1 п. 1 Постанови № 722 встановлено, що до створення Державного реєстру нерухомих пам’яток України як інформаційно-комунікаційної системи та налагодження електронної взаємодії між Електронною системою та Державним реєстром нерухомих пам’яток України органами охорони культурної спадщини здійснюється виключно з використанням електронного кабінету уповноваженої особи органу охорони культурної спадщини в Електронній системі:

погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земельних робіт, реалізація яких може  позначитися  на  стані  пам’яток  місцевого  значення, їх територій і зон охорони;

надання дозволу на проведення робіт на пам’ятках національного  значення,  їх  територіях та в зонах охорони, на охоронюваних  археологічних  територіях   в  історичних  ареалах населених місць;

надання дозволу на проведення робіт на пам’ятках місцевого значення (крім пам’яток археології), їх територіях та в зонах охорони, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок.

Слід зазначити, що вказані у чинній редакції Постанови № 722 дозволи та погодження цілком і повністю корелюються із нормами Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (далі – Закон).

Водночас у змінах, що вносяться до Постанови № 722, пропонується            абз. 13 – 15 п.п. 1 п. 1 замінити  новими  абзацами, у яких міститься перелік дозволів та погоджень, які за своїм характером мають ознаки документів дозвільного характеру, однак відсутні в Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності. Це, зокрема, стосується:

• погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних  перетворень,  меліоративних,  шляхових,  земляних  робіт  на пам’ятках  національного  значення,  їх  територіях,  в  історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони,  на  охоронюваних  археологічних  територіях,  в  історичних  ареалах населених  місць,  а  також  проектів,  реалізація  яких  може  позначитися  на об’єктах культурної спадщини;
• погодження науково-проектної документації з консервації, реставрації, реабілітації,  музеєфікації,  ремонту,  пристосування  пам’яток  національного значення;
• погодження науково-проектної документації з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам’яток місцевого значення, щойно виявлених об’єктів культурної спадщини;
• надання дозволу на проведення робіт на пам’ятках національного значення;
• надання дозволу на проведення робіт на пам’ятках місцевого значення (крім пам’яток археології), на щойно виявлених об’єктах культурної спадщини.

Зазначені обставини не відповідають Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», яким встановлено заборону вимагати від суб’єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (ч. 3 ст. 1 Закону).

Також  у Законі передбачено, що необхідність одержання документів дозвільного характеру, встановлена законами, виникає виключно після внесення таких документів до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (ч. 8 ст. 1 Закону).

Указана неузгодженість може призвести до значного розширення дискреційних повноважень уповноважених органів, що, своєю чергою, створить передумови для виникнення корупційних ризиків і вчинення уповноваженими особами органів охорони культурної спадщини корупційних правопорушень. 

Рекомендація НАЗК:

запропоновані зміни до абз.  13  –  15 п.п. 1 п. 1 Постанови № 722 виключити та залишити вказані абзаци в чинній редакції.

 

Висновок:

проєкт постанови містить корупціогенний фактор та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.

 

 

Голова Національного агентства

з питань запобігання корупції                                                                                                                                                                               Олександр НОВІКОВ