Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) |
Мета проєкту постанови – вдосконалення процедури конкурсного відбору на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров’я |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами розгляду проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. №1094 та від 3 вересня 2008 р. № 777» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме:
- встановлення непрозорого механізму створення конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров’я;
- створення умов для суб’єктивного та упередженого прийняття конкурсною комісією рішень щодо відповідності претендента на посаду керівника закладу визначеним кваліфікаційним вимогам.
Опис виявленого корупціогенного фактора
Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
1.1. У проєкті постанови пропонується внести зміни, зокрема, до Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1094 (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров’я. Для проведення конкурсу рішенням органу управління утворюється окрема конкурсна комісія.
Проєктом постанови пропонується викласти у новій редакції п. 11 Порядку, згідно з якою до складу конкурсної комісії входять, зокрема, представники громадських об’єднань.
В абз. 14 нової редакції п. 11 Порядку визначено, що у разі, якщо загальна кількість поданих громадськими об’єднаннями до складу конкурсної комісії кандидатур перевищує кількість, визначену відповідно до пп. 13, 14 цього Порядку, орган управління відбирає необхідну кількість представників громадських об’єднань, виходячи з критеріїв, за якими надається перевага.
Водночас пропоновані у проєкті постанови критерії надання переваги представникам громадських об’єднань, а саме: тривалість досвіду діяльності громадського об’єднання у сфері охорони здоров’я та/або у сфері запобігання і протидії корупції; наявність у громадського об’єднання відокремлених підрозділів; наявність у представника громадського об’єднання освіти, визначеної пунктом 27 цього Порядку, наукового ступеня, вченого або почесного звання, державних нагород, не є вичерпними та не дають змоги визначити чіткі вимоги для підтвердження відповідності запропонованим критеріям.
Крім того, у проєкті постанови не врегульовано питання ранжування відповідних критеріїв та встановлення тих критеріїв, що є визначальними, у випадку, якщо декілька громадських організацій (кандидатур) в однаковій мірі їх відповідають.
Загалом запропоноване у проєкті постанови регулювання наділяє уповноважені органи управління непрозорими дискреційними повноваженнями, що зумовлює ризик встановлення упередженої процедури формування конкурсної комісії.
Рекомендації НАЗК:
у пропонованій проєктом постанови редакції п. 11 Порядку:
конкретизувати критерії надання переваги представникам громадських об’єднань;
визначити пріоритетність зазначених критеріїв або встановити бальну систему оцінки відповідності громадського об’єднання кожному із критеріїв.
1.2. Згідно з п. 27 Порядку (в редакції проєкту постанови) претендент на посаду керівника державного, комунального закладу охорони здоров’я повинен відповідати визначеним кваліфікаційним вимогам, зокрема критерію доброчесності.
Водночас Порядок та запропоновані у проєкті постанови зміни не містять виключного переліку індикаторів відповідності претендентів на посаду керівника закладу критерію доброчесності.
Натомість в абз. 2 пропонованої редакції п. 35 Порядку встановлюється визначення терміна «доброчесність», відповідно до якого – це дотримання норм етики та деонтології, спрямованість дій на захист прав і законних інтересів громадян у сфері охорони здоров’я та відмова від превалювання приватного інтересу під час здійснення професійної діяльності.
Це визначення є узагальненим та не розкриває змісту оцінки конкурсною комісією відповідності претендента на посаду керівника закладу критерію доброчесності.
Крім того, згідно з абз. 10 пропонованої редакції п. 35 Порядку вимоги до оцінювання за наведеними у цьому пункті критеріями (у тому числі доброчесності) визначаються Методичними рекомендаціями щодо оцінювання учасників конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров’я, затвердженими МОЗ.
Однак ці Методичні рекомендації за своєю правовою природою мають рекомендаційний, роз’яснювальний та інформаційний характер, а отже, затвердження відповідних методичних рекомендацій не забезпечує використання конкурсними комісіями єдиного підходу до оцінювання претендентів на посаду керівника закладу зазначеним критеріям.
Встановлена юридична невизначеність дає змогу конкурсній комісії самостійно визначати та упереджено тлумачити вимоги відповідності претендента на посаду керівника закладу критерію доброчесності, що робить процедуру прийняття відповідних рішень непрозорою та зумовлює ризик корупційних зловживань.
Рекомендації НАЗК:
у проєкті постанови:
виключити в абз. 10 пропонованої редакції п. 35 Порядку слова та символи «(у тому числі доброчесності)»;
визначити виключний перелік індикаторів відповідності претендентів на посаду керівника закладу критерію доброчесності або встановити відсильну норму на нормативно-правовий акт МОЗ про затвердження єдиних індикаторів відповідності претендентів на посаду керівника закладу критерію доброчесності.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенний фактор та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
В.о. Голови Національного агентства
з питань запобігання корупції Микола КОРНЕЛЮК
