Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України |
Метою прийняття акта є уточнення на період дії правового режиму воєнного стану особливостей здійснення оборонних закупівель, у тому числі закритих закупівель, укладення довгострокових державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, виконання робіт і надання послуг оборонного призначення, а також окремих питань здійснення оборонних закупівель |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 та уточнення питань здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі – проєкт постанови та проєкт Змін відповідно) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме:
- надання преференцій конкретній юридичній особі здійснювати закупівлю товарів, робіт та послуг без застосування видів (процедур) закупівель, визначених законами України «Про публічні закупівлі» та «Про оборонні закупівлі»;
- встановлення права державних замовників здійснювати окремі закупівлі товарів, робіт і послуг шляхом укладення прямих договорів без проведення конкурентної процедури закупівлі містить корупційні ризики та не гарантує дотримання принципів здійснення оборонних закупівель;
- використання словесних конструкцій оціночного характеру дає змогу змінювати істотні умови державного контракту (договору) після його укладення, у тому числі типових державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку товарів, виконання робіт (надання послуг) оборонного призначення.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Встановлення необґрунтованих преференцій або необґрунтованого обмеження прав окремих учасників процедури закупівлі
В абз. 3 п.п. 3 п. 1 проєкту Змін пропонується передбачити, що Державне підприємство «Український центр «Безпека», яке належить до сфери управління Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, без застосування видів (процедур) закупівель, визначених законами України «Про оборонні закупівлі» та «Про публічні закупівлі», здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розвитку ракетного озброєння, створення системи протиракетної оборони та/або переліку та обсягів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, за закритими закупівлями в частині освоєння і впровадження нових технологій, створення нових і нарощування (модернізації, ремонту, реконструкції, розширення та переобладнання) наявних виробничих потужностей для виготовлення товарів оборонного призначення.
Зазначене дає змогу Державному підприємству «Український центр «Безпека» здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг шляхом укладення прямих договорів без проведення конкурентної процедури такої закупівлі.
Відповідно до норм Статуту Державного підприємства «Український центр «Безпека», затвердженого наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 02.03.2021 № 43 (далі – Статут), Державне підприємство «Український центр «Безпека» засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України та є державним комерційним підприємством.
У п. 3.1 Статуту передбачено, що підприємство утворюється з метою здійснення науково-дослідної, науково-технічної, науково- організаційної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технічному розвитку, отримання прибутку за рахунок підприємницької діяльності та здійснення функцій для виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення, в межах, визначених законодавством.
Таким чином, за результатами практичної реалізації запропонованих у проєкті Змін положень Державне підприємство «Український центр «Безпека» матиме необґрунтовані преференції в частині здійснення закупівель товарів, робіт, послуг, а також в окремих випадках як розпорядник бюджетних коштів може неефективно їх використовувати, адже основною метою його діяльності є, зокрема, отримання прибутку.
Крім того, пропозиція, передбачена в абз. 3 п.п. 3 п. 1 проєкту Змін, згідно з якою порядок проведення таких закупівель та укладення державних контрактів (договорів) для їх здійснення визначається Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості, з урахуванням норм пп. 43 – 49 особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених цією постановою, не узгоджується з вимогами чинного законодавства.
Так, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад, загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель встановлюються законами України «Про публічні закупівлі» та «Про оборонні закупівлі» відповідно.
Нормами п. 3-7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі» закріплено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оборонні закупівлі» особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цієї статтею.
Постановами Кабінету Міністрів України визначено: особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, та особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275.
З огляду на зазначене надання преференцій конкретному підприємству здійснювати закупівлі товарів, робіт та послуг без застосування видів (процедур) закупівель, визначених законами України «Про оборонні закупівлі» та «Про публічні закупівлі», у порядку, який буде визначатися на рівні відомчого акта, не узгоджується з вимогами спеціальних законів у цій сфері, не гарантує дотримання принципів здійснення закупівель та недискримінації учасників, а також може сприяти створенню умов для вчинення корупційних правопорушень та неефективного використання бюджетних коштів.
Рекомендація НАЗК:
абз. 3 п.п. 3 п. 1 проєкту Змін виключити.
ІІ. Недотримання принципів здійснення публічних закупівель
2.1. Проєктом постанови пропонується викласти в новій редакції п. 43 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі – Постанова), відповідно до якої у період дії правового режиму воєнного стану державні замовники без застосування видів (процедур) закупівель, визначених законами України «Про оборонні закупівлі» та «Про публічні закупівлі», здійснюють закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, складів (сховищ), казармено-житлового фонду та інженерних мереж.
Так, Положенням про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 № 448, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 вересня 2013 за № 1590/24122, визначено, що до житлового, казарменого фонду належать – житлові будинки, гуртожитки, казарми поліпшеного планування (спеціально пристосовані казарми у розташуванні військової частини, які призначені для розміщення військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу служби за контрактом), готелі та інші будівлі, що включені до житлового фонду, казарми, навчальні будівлі і споруди, їдальні, будівлі штабів та управлінь, клуби, культурно-побутові та спортивні будівлі і споруди, комунально-побутові та торгово-побутові будівлі і споруди, будівлі медичних та дитячих закладів, вартові приміщення, виробничі будівлі, будівлі військових майстерень, сховищ та складів, пожежні депо.
Зазначене дає змогу державним замовникам здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг для будівництва досить широкого кола об’єктів шляхом укладення прямих договорів без проведення конкурентної процедури закупівлі, що може призвести до зловживань та не гарантує дотримання принципів здійснення оборонних закупівель, визначених у ст. 3 Закону України «Про оборонні закупівлі», зокрема:
- конкурентність;
- ефективність використання коштів, результативність;
- відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці);
- запобігання корупції, зловживанням та дискримінації.
Зазначене збільшує корупційні ризики у сфері здійснення оборонних закупівель шляхом встановлення можливостей для упередженого вибору контрагентів та прийняття економічно невигідних умов контрактів, які укладатимуться з використанням бюджетних коштів.
Рекомендація НАЗК:
у пропонованій редакції п. 43 Постанови слова «казармено-житловий фонд» виключити, замінивши переліком конкретних об’єктів будівництва в цілях застосування цього пункту.
2.2. Проєктом Змін пропонується доповнити п. 48 Постанови нормою, що дає змогу змінювати істотні умови державного контракту (договору) після його укладення, а саме: замінювати предмет закупівлі на аналогічний за дією та застосуванням або поліпшення характеристик якісного стану предмета закупівель за умови, що таке поліпшення не призведе до збільшення загальної вартості (ціни) державного контракту (договору).
Водночас застосування словосполучення «на аналогічний за дією та застосуванням» за відсутності визначеного поняття, критеріїв відповідності та письмового обґрунтування наділяє сторони державного контракту (договору) широкими повноваженнями на власний розсуд вирішувати питання щодо зміни істотної умови такого контракту (договору).
Зазначене створює передумови для корупційних зловживань шляхом прийняття суб’єктивних та упереджених рішень, а також не гарантує дотримання принципів здійснення оборонних закупівель, визначених у ст. 3 Закону України «Про оборонні закупівлі».
Рекомендація НАЗК:
абз. 6 нової редакції п. 48 Постанови виключити.
ІІІ. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
У п. 1 проєкту Змін пропонується затвердити:
- Типовий державний контракт (договір) на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення;
- Типовий державний контракт (договір) на виконання робіт (надання послуг) оборонного призначення.
Також в абз. 1 пропонованої редакції п. 48 Постанови встановлено, що, укладаючи державний контракт (договір) за оборонними закупівлями, сторони можуть конкретизувати умови типового державного контракту (договору) або з урахуванням усталеної практики укладення таких контрактів (договорів) доповнювати додатковими умовами та/або виключати окремі умови типового державного контракту (договору), виходячи з пріоритетів і потреб державного замовника та/або специфіки предмета закупівель і цілей такого контракту (договору).
Використання таких словесних конструкцій оціночного характеру, як «усталена практика», «виходячи з пріоритетів і потреб держави», «специфіки предмета», фактично нівелює запровадження типових форм державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку товарів, виконання робіт (надання послуг) оборонного призначення та дає змогу на власний розсуд доповнювати додатковими умовами та/або виключати окремі умови контракту (договору), що може створювати умови для різної правозастосовної практики та корупційних зловживань.
Рекомендація НАЗК:
абз. 1 нової редакції п. 48 Постанови виключити.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
