Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі - Мінекономіки) |
Мета проєкту постанови – виконання пункту 9 Політики державної власності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2024 № 1369 «Деякі питання Політики державної власності» |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2024 р. № 1369» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, а саме:
- використання словосполучень оціночного характеру, що створює підґрунтя для упередженого прийняття рішення щодо залишення в державній власності підприємств, корпоративних прав держави;
- використання правових конструкцій оціночного характеру та слів, які допускають невичерпність регулювання;
- встановлення дискреційних повноважень Мінекономіки щодо формування зведених переліків підприємств, товариств з корпоративними правами держави за відповідними категоріями, що створює умови для прийняття непрозорих рішень.
Опис виявленого корупціогенного фактора
І. Використання правових конструкцій оціночного характеру та слів, які допускають невичерпність регулювання
1.1. Проєктом постанови пропонується внести зміни до Політики державної власності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2024 № 1369 (далі – проєкт Змін).
Проєктом Змін, зокрема, пропонується викласти в новій редакції п. 14 Політики державної власності (далі – Політика державної власності), передбачивши підстави залишення в державній власності підприємств, корпоративних прав держави.
Так, однією з підстав залишення в державній власності підприємств, корпоративних прав держави є, зокрема, здійснення підприємством, товариством з корпоративними правами держави діяльності у сфері природних монополій за умови, що діяльність підприємства, товариства з контрольною часткою держави пов’язана з управлінням об’єктом критичної інфраструктури, а застосування інших засобів державного регулювання, зокрема державного регулювання ринку, ліцензування видів господарської діяльності та/або державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, не є ефективним без володіння та управління державою підприємством, корпоративними правами держави або може створювати ризики, які не можуть бути вирішені без володіння та управління державою підприємством, корпоративними правами держави.
Запропонована редакція положення проєкту Змін містить словосполучення «застосування інших засобів державного регулювання, зокрема» та «може створювати ризики, які не можуть бути вирішені без», які допускають невичерпність регулювання та є оціночними.
Зазначене закладає підґрунтя для формування різної правозастосовної практики, а також упередженого тлумачення змісту норм законодавства посадовими особами під час вирішення питання щодо залишення в державній власності підприємств, корпоративних прав держави та у подальшому прийняття ними непрозорих рішень.
Рекомендація НАЗК: доопрацювати п. 14 Політики державної власності, у спосіб, який виключає використання правових конструкцій оціночного характеру та слів, які допускають невичерпність регулювання.
1.2. Проєктом Змін пропонується внести зміни, зокрема, до п. 147 Політики державної власності та передбачити, що Мінфін аналізує інформацію та до 1 червня року, що настає за звітним, подає Мінекономіки у разі покладання спеціальних обовʼязків, якщо окремий облік не запроваджено, що призводить до відсутності достовірної інформації про повʼязані доходи, витрати та компенсацію, звіт має містити, де це можливо, найкращі наявні оцінки із зазначенням методології та обмежень, а також обґрунтування відсутності повної інформації з детальним описом заходів, вжитих для запровадження окремого обліку діяльності, повʼязаної з виконанням спеціальних обовʼязків.
Звертаємо увагу, що використання правових конструкцій оціночного характеру та слів, які допускають невичерпність регулювання, таких як «де це можливо, найкращі», може допускати прийняття управлінських рішень залежно від субʼєктивної оцінки визначених за їх допомогою критеріїв чи підстав зазначення певної інформації в звіті та надання їй оцінки в процесі складання Мінфіном звіту для подання його Мінекономіки.
Аналогічні за змістом зауваження стосуються також змін до абз. 1, 13 та 16 п. 150 Політики державної власності, що також містять правові конструкції оціночного характеру та слова, які допускають невичерпність регулювання: «наскільки це можливо», «узагальнена інформація про бюджетне фінансування, гранти, субсидії та дотації тощо», «звіт має містити, де це можливо, найкращі наявні оцінки».
Рекомендація НАЗК: доопрацювати п. 147, абз. 1, 13 та 16 п. 150 Політики державної власності, у спосіб, який виключає використання правових конструкцій оціночного характеру та слів, які допускають невичерпність регулювання.
ІІ. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
Проєктом Змін пропонується викласти в новій редакції, зокрема, п. 30 Політики державної власності передбачивши, що на основі пропозицій та з урахуванням інформації, отриманих Мінекономіки відповідно до пунктів 26 та 27 цієї Політики власності, та з урахуванням інформації, отриманої Мінекономіки відповідно до пункту 29 цієї Політики власності, Мінекономіки приймає рішення про віднесення кожного підприємства та корпоративних прав держави в кожному господарському товаристві до однієї з категорій, передбачених пунктом 21 цієї Політики власності, з урахуванням вимог розділу II цієї Політики власності та формує зведені переліки підприємств, товариств з корпоративними правами держави за відповідними категоріями. Зведений перелік підприємств, товариств з корпоративними правами держави може додатково містити пропозиції щодо вжиття заходів, отримані Мінекономіки від суб’єктів управління згідно з підпунктами 21 та 4 пункту 26 цієї Політики власності.
Під час формування зведених переліків підприємств, товариств з корпоративними правами держави Мінекономіки може відхилятися від пропозицій, наданих суб’єктами управління згідно з пунктом 26 цієї Політики власності.
Вищезазначене наділяє Мінекономіки широкими дискреційними повноваженнями визначати:
перелік підприємств, корпоративних прав держави, які залишаються в державній власності;
перелік підприємств, корпоративних прав держави, щодо яких державна власність повинна бути припинена шляхом приватизації чи ліквідації підприємства, товариств з корпоративними правами держави або з поєднанням цих способів або в інші способи, не заборонені законом.
Вищевикладене може створювати умови для запровадження непрозорої процедури категоризації підприємств, містить ризики зловживань посадовими особами Мінекономіки під час прийняття управлінських рішень щодо визначення підприємств, що підлягатимуть приватизації, і, як наслідок, створює передумови для корупційних практик.
Рекомендація НАЗК: доопрацювати п. 30 Політики державної власності в частині визначення вичерпного переліку підстав (умов) відхилення Мінекономіки від пропозицій, наданих суб’єктами управління, при формуванні зведених переліків підприємств, товариств з корпоративними правами держави.
Висновок: проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
