Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України |
Мета проєкту постанови – усунення правової невизначеності під час дії правового режиму воєнного стану в Україні щодо застосування та коригування динамічної договірної ціни у договорах про закупівлю робіт, а також визначення механізму дій сторін у разі неможливості виконання договору в повному обсязі через суттєве збільшення вартості предмета закупівлі |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, а саме:
використання правових конструкцій, які допускають невичерпність регулювання при прийнятті рішення про зміну істотних умов договору про закупівлю;
нечітка регламентація прав та обов’язків сторін договору, що створює надмірні дискреційні можливості для повторного укладення договорів із тим самим підрядником та ризики антиконкурентної змови.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Використання правових конструкцій оціночного характеру та слів, які допускають невичерпність регулювання
1.1. Проєктом постанови пропонується внести зміну до п. 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – проєкт Змін), передбачивши, що зміна істотних умов договору про закупівлю допускається у зв’язку з неможливістю його виконання в повному обсязі через суттєве збільшення вартості предмета закупівлі, що підтверджується позитивним експертним звітом за результатами коригування проєкту будівництва.
Разом з тим у Законі України «Про публічні закупівлі» та особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України
від 12.10.2022 № 1178, відсутнє визначення поняття «суттєве збільшення вартості».
Також проєкт Змін не визначає суб’єкта прийняття рішення про «суттєве збільшення вартості» предмета закупівлі (експерт чи замовник).
З огляду на викладене відсутність визначення поняття «суттєве збільшення вартості» та суб’єкта прийняття такого рішення закладає підґрунтя для неоднозначного тлумачення зазначених норм сторонами, а також може призвести до різної правозастосовчої практики в частині маніпулювання сторонами договору щодо необґрунтованого збільшення вартості робіт після укладення договору про закупівлю.
Рекомендації НАЗК:
у проєкті Змін визначити:
– поняття «суттєве збільшення вартості» предмета закупівлі;
– суб’єкта прийняття рішення про «суттєве збільшення вартості» предмета закупівлі.
ІІ. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності фізичних (юридичних) осіб у будь-якій сфері правового регулювання
Проєктом Змін пропонується встановити, що у разі якщо вартість робіт, що є предметом закупівлі, після такого коригування зросла більше ніж на
10 відсотків від очікуваної вартості закупівлі, а збільшення ціни такого договору не може бути реалізоване згідно з іншими підпунктами цього пункту, сторони можуть розірвати договір про закупівлю за згодою сторін на підставі частини першої статті 651 Цивільного кодексу України.
При цьому проєктом Змін передбачено, що у такому випадку:
виконані на момент розірвання договору про закупівлю роботи, які не оплачені за укладеним договором про закупівлю на момент розірвання такого договору і по яких не було здійснено авансових платежів за умовами договору про закупівлю, розраховуються по вартості відповідно до показників скоригованої проєктної документації, які включаються до договірної ціни на дату розірвання договору про закупівлю. При цьому загальна вартість таких робіт, які розраховуються по вартості відповідно до показників скоригованої проєктної документації, не може перевищувати 20% від ціни договору про закупівлю;
залишок робіт, що не були виконані за договором про закупівлю, а також додаткові обсяги робіт, що виникли внаслідок коригування проєкту, визначаються замовником як новий предмет закупівлі, вид якої обирається відповідно до цих особливостей.
Одночасно положення проєкту Змін не містять обмежень щодо укладення договорів між тими самими сторонами.
Вищенаведені положення проєкту Змін можуть створити передумови корупційних зловживань внаслідок змови замовника та підрядника, що може проявлятися через розірвання укладених договорів (з компенсацією підряднику витрат за фактично виконані роботи в збільшеному розмірі) та у повторному укладенні між цими самими суб’єктами нових договорів за новими цінами.
Рекомендація НАЗК:
у проєкті Змін встановити заборону щодо укладення замовником нового договору з тим самим підрядником про:
– закупівлю робіт, що не були виконані за попереднім договором;
– виконання додаткових обсягів робіт, що виникли внаслідок коригування проєкту.
Висновок: проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
В.о. Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Микола КОРНЕЛЮК
