Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (далі – ДЕСС) |
Метою проєкту постанови є створення дієвого, прозорого та інституційно виваженого механізму контролю за реалізацією державної політики у сфері національних меншин (спільнот) України, що забезпечить виконання Україною міжнародних зобов’язань та ефективну імплементацію Закону України «Про національні меншини (спільноти) України» |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у проєкті постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення контролю за додержанням законодавства у сфері національних меншин (спільнот) України» (далі – проєкт постанови) корупціогенні фактори, а саме:
недотримання вимог, встановлених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;
нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності фізичних (юридичних) осіб у будь-якій сфері правового регулювання;
використання правових конструкцій оціночного характеру та слів, які допускають невичерпність регулювання.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення.
Метою прийняття проєкту постанови є затвердження Порядку здійснення контролю за додержанням законодавства у сфері національних меншин (спільнот) України (далі – проєкт Порядку) задля створення дієвого, прозорого та інституційно виваженого механізму контролю за реалізацією державної політики у сфері національних меншин (спільнот) України, що забезпечить виконання Україною міжнародних зобов’язань та ефективну імплементацію Закону України «Про національні меншини (спільноти) в Україні» (далі – Закон).
Також проєкт постанови розроблено на виконання заходу 1 завдання 5 операційної цілі 3.1 стратегічної цілі 3 Плану заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2025 № 475-р.
Вказаним Планом заходів передбачено розроблення та прийняття нормативно-правового акта про затвердження порядку здійснення контролю за додержанням законодавства у сфері національних меншин (спільнот) України.
Необхідність прийняття акта зумовлена потребою забезпечити належне виконання вимог законодавства у сфері захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України.
Крім того, п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону визначає обов’язок держави здійснювати контроль за додержанням прав таких осіб.
Однак проведення антикорупційної експертизи проєкту постанови дає підстави для висновку, що реалізація окремих його положень може бути пов’язана з корупційними ризиками.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, Законом визначено, що ДЕСС, серед іншого, здійснює контроль за додержанням законодавства у сфері національних меншин (спільнот), у тому числі моніторинг виконання міжнародних зобов’язань України у сфері національних меншин (спільнот) (п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону).
Водночас Законом не визначено порядку, способу та форми здійснення такого контролю.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
При цьому у пояснювальній записці до проєкту постанови розробник стверджує, що практичний механізм реалізації цього контролю досі не був визначений і це призводило до правової невизначеності, ускладнювало реалізацію норм Закону та обмежувало можливість своєчасного й ефективного реагування на випадки порушення прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України.
Також доцільно врахувати, що в Законі України «Про свободу совісті та релігійні організації» чітко встановлено, що ДЕСС здійснює державний контроль за додержанням законодавства про свободу совісті та релігійні організації.
Відповідно до Положення про Державну службу України з етнополітики та свободи совісті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 812 (далі – Положення), ДЕСС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері релігії, корінних народів України, національних меншин (спільнот) України.
Відповідно до п.п. 3 п. 4 Положення в межах повноважень, визначених законом, ДЕСС здійснює контроль за додержанням законодавства про свободу совісті та релігійні організації, законодавства у сфері національних меншин (спільнот) України. З огляду на вказане, а також те, що за результатом такого контролю ДЕСС має скласти акт про результати перевірки за встановленою формою (п. 18 проєкту Порядку), йдеться саме про державний контроль, який має здійснюватися з дотриманням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема в частині здійснення контролю під час виїзних перевірок юридичних осіб всіх форм власності.
Згідно з п. 11 проєкту Порядку однією з підстав для проведення перевірки є ініціатива ДЕСС.
При цьому відсутність чітко визначених умов та обставин, за яких ДЕСС може на власний розсуд ініціювати перевірку, дозволяє уповноваженим посадовим особам вибірково підходити до вибору об’єктів контролю.
Такі обставини дозволяють органу, що перевіряє, використовувати свої повноваження як інструмент тиску на суб’єктів господарювання або задля отримання неправомірної вигоди, зокрема за проведення ініціативної перевірки.
Рекомендації НАЗК:
привести положення проєкту постанови у відповідність до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та виключити підпункт «за ініціативою ДЕСС» або чітко регламентувати критерії такої ініціативи (наприклад, на підставі ризик-орієнтованого аналізу, результати якого зафіксовані офіційно).
ІІ. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності фізичних (юридичних) осіб у будь-якій сфері правового регулювання.
Відповідно до п. 2 проєкту Порядку суб’єктами здійснення контролю є фізичні та юридичні особи всіх форм власності.
Водночас пояснювальна записка вказує, що метою прийняття проєкту постанови є контроль за реалізацією державної політики та діяльністю.
Так, поширення процедур виїзних перевірок на будь-яку фізичну особу без уточнення зв’язку їхньої діяльності з виконанням публічних функцій у сфері нацменшин створює юридичну колізію та надмірне регуляторне навантаження, зокрема через відсутність чітких строків та процедури зупинення строків перевірки.
Так, у п. 16 проєкту Порядку передбачено, що строк перевірки (не може перевищувати 30 днів) зупиняється на час до моменту одержання інформації від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових осіб, громадян.
Водночас відсутність граничного строку, на який може бути зупинена перевірка, дозволяє тримати суб’єкта контролю у стані невизначеності щодо строків проведення перевірки.
Зазначені обставини створюють умови для вчинення уповноваженими особами органу контролю корупційних правопорушень та можливого тиску
на суб’єктів контролю.
Рекомендації НАЗК:
привести положення проєкту постанови у відповідність до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», встановивши чіткі строки перевірки.
ІІІ. Використання правових конструкцій оціночного характеру та слів, які допускають невичерпність регулювання.
У пп. 13, 16, 18 проєкту Порядку використовуються формулювання «інші контактні дані», «за потреби», «детальний опис».
Наявність у проєкті постанови вказаної термінології дозволяє посадовій особі на власний розсуд визначати достатність відомостей про заявника, потребу в одержанні інформації, документів або повноту акта перевірки.
Рекомендації НАЗК:
у проєкті постанови конкретизувати зазначені поняття, а також замінити формулювання «за потреби» на вичерпний перелік умов та чіткі вимоги до змісту акта про результати здійснення контролю.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
