Картка проєкту
|
Розробник: Міністерство юстиції України |
Мета проєкту Закону – удосконалення проведення спеціальної перевірки, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», шляхом оптимізації процедур та строків проведення спеціальної перевірки, використання інформації державних електронних інформаційних ресурсів органом / особою, яким (якою) організовується така перевірка, або органом, який надсилає запит на перевірку, а також шляхом мінімізації паперового документообігу |
Проєкт Закону надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку проведення спеціальної перевірки» (далі – проєкт Закону) Національне агентство ідентифікувало корупціогенний фактор, а саме:
порушення принципу юридичної визначеності, що створює ризик корупційних зловживань державними органами під час проведення спеціальних перевірок.
Опис виявленого корупціогенного фактора
Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
В абз. 4 п.п. 2 п. 1 розділу І проєкту Закону пропонується викласти в новій редакції абз. 1 ч. 3 ст. 57 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), зокрема встановити, що після одержання письмової згоди особи, яка претендує на зайняття посади, на проведення спеціальної перевірки орган, на посаду в якому претендує особа, проводить спеціальну перевірку на підставі даних, отриманих у порядку електронної інформаційної взаємодії між публічними електронними реєстрами за допомогою системи електронної взаємодії електронних ресурсів в електронній формі у виді наборів реєстрових даних, та/або інформації про їх наявність чи відсутність у відповідному реєстрі, посвідчених встановленими законом засобами електронної ідентифікації, або через програмні інтерфейси електронних інформаційних ресурсів (сервісів).
Проте реалізація положень абз. 1 ч. 3 ст. 57 Закону у пропонованій редакції створює надмірне збільшення кількості суб’єктів, які матимуть доступ до відомостей з публічних електронних реєстрів, та може зумовити ризик виникнення конфлікту інтересів. Службове становище може використовуватись для отримання та поширення таких відомостей у приватних інтересах.
Водночас згідно з абз. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 56 Закону спеціальна перевірка проводиться стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством.
Спеціальній перевірці підлягають відомості про особу, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в частині першій цієї статті, зокрема щодо:
- наявності судового рішення, що набрало законної сили, згідно з яким особу притягнуто до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційні правопорушення, а також наявності судимості, її зняття, погашення;
- факту, що особа піддана, піддавалася раніше адміністративним стягненням за пов’язані з корупцією правопорушення;
- достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
- наявності в особи корпоративних прав;
- стану здоров’я (в частині перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я), освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання;
- відношення особи до виконання військового обов’язку;
- наявності в особи допуску до державної таємниці, якщо такий допуск необхідний згідно з кваліфікаційними вимогами до певної посади;
- поширення на особу заборони займати відповідну посаду, передбаченої положеннями Закону України «Про очищення влади».
Однак у пропонованій редакції абз. 1 ч. 3 ст. 57 Закону не регламентовано порядку проведення спеціальної перевірки відомостей про особу, яка претендує на зайняття посади, на підставі даних, отриманих у порядку електронної інформаційної взаємодії, зокрема не визначено:
- відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування як суб’єктів інформаційної взаємодії, до компетенції яких належить проведення спеціальної перевірки;
- переліку відомостей, що є предметом проведення зазначеної перевірки;
- процедури проведення такої перевірки.
Крім цього, у проєкті Закону пропонується внести зміни до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», зокрема встановити, що організація проведення спеціальної перевірки, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», стосовно осіб, призначених у період дії воєнного стану, щодо яких такі перевірки у цей період не проводилися, здійснюється протягом 30 днів з дня завершення строку для подання документів, необхідних для проведення спеціальної перевірки.
Проте строк для проведення спеціальної перевірки органом на підставі даних, отриманих у порядку електронної інформаційної взаємодії, залишився юридично не визначеним.
До того ж у пропонованих змінах до Закону та до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» застосовуються різні поняття – «проведення спеціальної перевірки» та «організація проведення спеціальної перевірки».
Відповідна суперечність та правова невизначеність на законодавчому рівні наділяє органи державної влади та органи місцевого самоврядування дискреційними повноваженнями, допускає різну правозастосовну практику та створює умови для корупційних зловживань.
Рекомендації НАЗК:
абз. 4 п.п. 2 п. 1 розділу І проєкту Закону виключити;
в абз. 5 п.п. 2 п. 1 розділу І проєкту Закону слова та знаки «У разі якщо у державному органі, на посаду в якому претендує особа, відсутня технічна можливість проводити спеціальну перевірку в порядку, визначеному абзацом першим цієї частини,» – виключити;
абз. 6 п. 2 розділу І проєкту Закону виключити.
Висновок:
проєкт Закону містить корупціогенний фактор та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
В.о. Голови Національного агентства
з питань запобігання корупції Ярослав ЛЮБЧЕНКО
