Картка проєкту
|
Розробник проєкту Закону: Міністерство оборони України |
Мета проєкту – створення умов для будівництва та утримання фортифікаційних споруд в умовах правового режиму воєнного стану на земельних ділянках приватної власності з наступним їх поверненням власникам або прийняттям рішення про їх викуп чи надання у власність інших рівноцінних земельних ділянок |
Проєкт Закону надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у проєкті Закону корупціогенний фактор, який може зумовити ризик зловживань військового командування та посадових осіб обласних державних (військових) адміністрацій при поверненні власникам земельних ділянок, права користування якими (або їх частинами) було примусово тимчасово позбавлено.
Опис виявленого корупціогенного фактора
І. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
1.1. Проєктом Закону пропонується визначити правовий механізм примусового тимчасового позбавлення права користування земельними ділянками (або їх частинами) приватної форми власності в умовах правового режиму воєнного стану із можливістю повернення їх власникам або проведення викупу чи примусового відчуження у встановленому законом порядку.
З цією метою ч. 1 ст. 1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (далі – Закон) доповнюється новим п. 3 такого змісту:
«3. Примусове тимчасове позбавлення права користування земельною ділянкою – обтяження у вигляді позбавлення власника та/або користувача права користування земельною ділянкою (або її частиною), що перебуває у приватній власності, яка використовується державою, в особі органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування, в умовах правового режиму воєнного стану для будівництва та утримання військово-інженерних та фортифікаційних споруд (далі – фортифікаційні споруди), за умови послідуючого повернення такої земельної ділянки (або її частини) її власнику після припинення чи скасування воєнного стану на всій території України, або проведення викупу чи примусового відчуження земельної ділянки (або її частини) в порядку, передбаченому Законом України “Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності”».
Аналогічне положення щодо строку повернення таких земельних ділянок (або їх частин) міститься в ч. 4 ст. 3 (в редакції проєкту Закону), абз. 2 якої встановлює, що після припинення чи скасування воєнного стану на всій території України така земельна ділянка (або її частина) повертається власнику або викупається чи примусово відчужується в порядку, передбаченому Законом України “Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності”.
Однак у ч. 1 пропонованої проєктом Закону нової ст. 12-1 Закону визначено, що повернення земельної ділянки, права користування власника якою (або її частиною) було примусово тимчасово позбавлено, власнику такої земельної ділянки може бути здійснено протягом всього часу дії воєнного стану або після його припинення чи скасування на всій території України, але не пізніше ніж через 180 днів після цього. Повернення земельної ділянки (або її частини) відбувається з попереднім демонтажем фортифікаційних споруд та у стані, придатному для використання за призначенням.
Отже, зазначені положення не узгоджуються за змістом в частині періоду, протягом якого такі земельні ділянки (або їх частини) можуть повертатись власникам.
Це зумовить ризик зловживань військового командування, адже за однакових обставин можуть прийматись різні рішення.
Рекомендація НАЗК:
з урахуванням наданих зауважень узгодити положення п. 3 ч. 1 ст. 1, абз. 2 ч. 4 ст. 3 і ч. 1 ст. 12-1 Закону (в редакції проєкту Закону).
1.2. В абз. 1 ч. 2 ст. 12-1 Закону (в редакції проєкту Закону) визначено, що після припинення чи скасування воєнного стану на всій території України, але не пізніше ніж через 180 днів після цього, у разі прийняття рішення військовим командуванням щодо необхідності залишення побудованих на земельній ділянці фортифікаційних споруд, обласною державною (військовою) адміністрацією, на балансі якої перебувають такі споруди, може бути прийнято рішення про викуп земельної ділянки (або її частини) або надання у власність іншої рівноцінної земельної ділянки.
Пропоноване положення не містить чіткого правового механізму і може зумовити ризик зловживань військового командування та/або посадових осіб обласних державних (військових) адміністрацій з огляду на таке.
У проєкті Закону визначено кінцевий строк для повернення земельних ділянок (або їх частин) власникам – 180 днів після припинення чи скасування воєнного стану на всій території України.
Однак військовим командуванням може бути прийнято рішення щодо необхідності залишення побудованих на земельній ділянці фортифікаційних споруд. У такому разі земельна ділянка (або її частина) власнику не повертається.
За таких обставин обласною державною (військовою) адміністрацією, на балансі якої перебувають такі споруди, може бути прийнято рішення про викуп земельної ділянки (або її частини) або надання у власність іншої рівноцінної земельної ділянки.
Пропонованим в абз. 1 ч. 2 ст. 12-1 Закону (в редакції проєкту Закону) положенням встановлюється право обласної державної (військової) адміністрації прийняти рішення про викуп земельної ділянки (або її частини) або надання у власність іншої рівноцінної земельної ділянки.
Таким чином, у разі прийняття військовим командуванням рішення щодо необхідності залишення побудованих на земельній ділянці фортифікаційних споруд і неприйняття (відмови у прийнятті) обласною державною (військовою) адміністрацією рішення про викуп земельної ділянки (або її частини) або надання у власність іншої рівноцінної земельної ділянки, її власник на невизначений строк буде позбавлений права користування.
Окрім цього, положення абз. 1 ч. 2 ст. 12-1 Закону (в редакції проєкту Закону) не встановлює підстави для прийняття / відмови у прийнятті обласною державною (військовою) адміністрацією рішення про викуп земельної ділянки (або її частини) або надання у власність іншої рівноцінної земельної ділянки.
Рекомендація НАЗК:
з урахуванням наданих зауважень доопрацювати положення абз. 1 ч. 2 ст. 12-1 Закону (в редакції проєкту Закону).
Висновок:
проєкт Закону містить корупціогенний фактор та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
