Картка проєкту
|
Розробник проєкту Закону: Міністерство фінансів України |
Метою проєкту Закону є забезпечення необхідного рівня захисту національної системи оподаткування прибутку підприємств від практик ухилення або уникнення від оподаткування, приведення положень податкового законодавства України у відповідність до права Європейського Союзу, врахування рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку |
Проєкт Закону надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України, відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 від 12 липня 2016 року (в частині положень статей 5, 6, 9, 9a, 9b Директиви)» (далі – проєкт Закону) Національне агентство ідентифікувало корупціогенний фактор, а саме встановлення або розширення дискреційних повноважень особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за відсутності належного визначення порядку та критеріїв здійснення таких повноважень.
Зокрема, проєкт Закону наділяє голову Комісії з питань застосування загального правила протидії податковим зловживанням повноваженнями щодо визначення її персонального складу для розгляду конкретних питань без встановлення чітких та об’єктивних критеріїв такого добору. Це створює можливості для суб’єктивного впливу на формування складу Комісії та результати прийняття висновків, у тому числі в умовах конфлікту інтересів.
Опис виявленого корупціогенного фактора
Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
Проєктом Закону пропонується доповнити Податковий кодекс України статтею 395 «Загальне правило протидії податковим зловживанням».
Так, нові зміни, передбачені статтею 395.5.2. розділу I Податкового кодексу України, встановлюють, що Комісія з питань застосування загального правила протидії податковим зловживанням (далі – Комісія) є постійно діючим органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Комісія приймає висновок про ознаки податкового зловживання, зазначений у підпункті 395.5.3 цього пункту, розглядає матеріали перевірок, зазначених у підпункті 395.5.1 цього пункту, та приймає висновок за результатами такого розгляду. Склад Комісії затверджується наказом керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Порядок роботи Комісії затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Склад Комісії для прийняття висновку про ознаки податкового зловживання і висновку за результатами розгляду заперечень визначає голова Комісії з урахуванням предмета розгляду відповідно до порядку роботи Комісії.
Водночас положення проєкту Закону не встановлюють вимог до професійної компетентності осіб, які можуть бути включені до складу Комісії, не визначають об’єктивних критеріїв добору її членів для розгляду конкретних питань, а також не передбачають спеціального механізму забезпечення їх неупередженості під час прийняття висновків.
Зокрема, формулювання «з урахуванням предмета розгляду» не містить достатньо чітких критеріїв, якими має керуватися голова Комісії під час визначення її складу для розгляду конкретного питання. За таких умов голова Комісії наділяється широкими дискреційними повноваженнями щодо визначення осіб, які безпосередньо братимуть участь у прийнятті висновків, що створює можливості для суб’єктивного впливу на результати їх розгляду.
Крім того, проєкт Закону не встановлює спеціальних процедур повідомлення про обставини, які можуть впливати на неупередженість членів Комісії, їх відводу або самовідводу, а також визначення іншого члена Комісії у разі виникнення конфлікту інтересів.
При цьому передбачене проєктом Закону врегулювання зазначених питань на рівні порядку роботи Комісії без визначення в законі основних критеріїв формування її складу та гарантій неупередженості членів Комісії не забезпечує належної правової визначеності під час реалізації відповідних повноважень.
Таким чином, з огляду на повноваження Комісії щодо прийняття висновків, які можуть бути підставою для здійснення заходів податкового контролю та впливати на права й законні інтереси платників податків, зазначені недоліки правового регулювання створюють умови для вибіркового формування складу Комісії, впливу на результати розгляду конкретних питань та прийняття упереджених рішень, у тому числі в умовах конфлікту інтересів.
Рекомендації НАЗК:
У проєкті Закону:
- Визначити вимоги до професійної компетентності осіб, які можуть бути включені до складу Комісії.
- Встановити чіткі та об’єктивні критерії визначення персонального складу Комісії для розгляду конкретних питань, мінімізувавши можливість суб’єктивного впливу голови Комісії на його формування.
- Передбачити механізми забезпечення неупередженості членів Комісії, зокрема порядок повідомлення про конфлікт інтересів, відводу (самовідводу) членів Комісії та їх заміни.
Висновок: проєкт Закону містить корупціогенний фактор та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
В.о. Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Микола КОРНЕЛЮК
